Особливості оформлення поліцейськими МАТЕРІАЛІВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі

8.4.1. Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення усфері забезпечення безпеки дорожнього руху

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національ­ної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення відповідного про­токолу.

ч. 6 і 11 ст. 133-1, ч. 1, 2 і 3 ст. 140, ч. 6, 7 ст. 152-1 КУпАП.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо його вчинено особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення. По­ліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушен­ня у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені час­тинами 4 і 7 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, 122-4, 122-5, ч. 2 і 3 ст. 123, ст. 124, ч. 4 ст. 127, ст. 127-1, 130, 139, ч. 4 ст. 140, 188-28 КУпАП.

У разі порушення правил дорожнього руху водіями транспорт­них засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У цих випадках поліцейські передають матеріали про правопору­шення відповідним органам для вирішення питання про притяг­нення винних до дисциплінарної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статті 254 КУпАП, до протоколу долучаються:

1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наяв­ності;

2) акт огляду і тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання;

3) акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння;

4) інші документи й матеріали, що містять інформацію про правопорушення.

Протокол підписується особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушен­ня підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Під час складання протоколу особі, яка притягається до адмі­ністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у про­токолі.

У разі складання протоколу про адміністративні правопору­шення, передбачені статтею 139, ч. 4 ст. 140 КУпАП, або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1-3 ст. 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з від­повідними замірами та схемою про:

1) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхо­вих споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху;

2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху;

3) перешкоду для дорожнього руху, в тому числі забруднення шляхового покриття;

4) пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу;

5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху;

6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будіве­льних матеріалів конструкцій;

7) порушення або невиконання правил на підприємствах, в ус­тановах та організаціях під час розроблення та виготовлення тран­спортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додатко­вого обладнання, під час проєктування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів та інших шляхових споруд.

До протоколу про адміністративне правопорушення, передба­чене статтею 188-28 КУпАП, стосовно невиконання законних ви­мог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Націона­льної поліції України щодо усунення порушень правил, норм і ста­ндартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, додаються акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та копія раніше надісланої (врученої) вимоги (припису).

8.4.2. Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

Справа про адміністративне правопорушення розглядаєть­ся за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка при­тягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстра­ції транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, пе­редбачені статтею 80 і 81 (у частині перевищення нормативів вмі­сту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч. 1, 2, 3, 5 і 6 ст. 121, ст. 121-1, 121-2, ч. 1, 2, 3 і 5 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ст. 124-1, ст. 125, 126, ч. 1, 2 і 3 ст. 127, ст. 128, 129, ст. 132-1, ч. 6 і 11 ст. 133-1, ч. 1, 2 і 3 ст. 140, ч. 6, 7 ст. 152-1 КУпАП, виносить­ся на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 4 та 7 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, 122-4, 122-5, ч. 2 і 3 ст. 123, ст. 124, ч. 4 ст. 127, ст. 127-1, 130, 139, ч. 4 ст. 140, ст. 188-28 КУпАП, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісім­надцяти років.

Поліцейські розглядають справи про адміністративні право­порушення, визначені у статті 222 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адмі­ністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол (якщо складання прото­колу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адмініст­ративне правопорушення;

3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розгля­дається на місці);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, потрібні для вирішення справи;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притяга­ється до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх закон­них представників та адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Розгляд справ про адміністративне правопорушення у закри­тому режимі проводиться із додержанням усіх правил проваджен­ня. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у закритому режимі можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у провадженні в цій справі.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обста­вин, визначених у статті 247 КУпАП.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відпові­дальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкла­дення розгляду справи (ст. 268 КУпАП). Якщо під час складення про­токолу (у разі, коли складення протоколу передбачається КУпАП) особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було належним чином повідомлено про місце і час розгляду спра­ви, їй за місцем проживання (перебування), роботи надсилається повідомлення про запрошення до підрозділу поліції (додаток 4) на розгляд справи.

Розгляд справи розпочинається з відрекомендування поліцей­ського, який розглядає цю справу цей поліцейський, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права та обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконан­ням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дос­лідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Якщо під час розгляду справи поліцейський дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, матері­али передаються прокурору або органу досудового розслідування.

У разі малозначності вчиненого адміністративного правопо­рушення поліцейський може звільнити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, від такої відповідальності й обмежитись усним зауваженням.

У випадку закінчення на дату розгляду справи про адміністра­тивне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, справа про адмініст­ративне правопорушення підлягає закриттю без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ад­міністративного стягнення.

Поліцейський, розглядаючи справу про адміністративне пра­вопорушення, залежно від установлених обставин зазначає в рі­шенні про наявність або відсутність вини конкретної особи у його вчиненні та за результатами розгляду справи по суті на підставі статті 247 КУпАП ухвалює рішення щодо закриття справи про ад­міністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Поліцейський, який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопору­шення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі про­позиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом 30 календарних діб із дня надходження пропозиції повинно бути повідомлення орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

Потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам відшкодову­ються у встановленому порядку витрати, яких вони зазнали у зв'язку з явкою до поліцейського, у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову у цій справі. Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

У справі про адміністративне правопорушення виноситься од­на з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься у разі оголошення усного зауваження, передання матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або прокурору, органу досудо- вого розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можли­вості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне право­порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафік­соване не в автоматичному режимі.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (ст. 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вру­чається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови у той самий строк вру­чається або надсилається потерпілому на його прохання. Вона вру­чається під підпис. У разі, якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (ст. 285 КУпАП).

У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Постанова набуває чинності після її вручення особі, отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні.

8.4.3. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 130 КУпАП

Водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважа­ти, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що зни­жують їхню увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом заданих вище лікарських препаратів.

Обов'язковому огляду підлягають водії транспортних засобів - учасники ДТП, унаслідок якої є особи, які отримали тілесні ушко­дження.

Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огля­ду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються від­повідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, нарко­тичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарсь­ких препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і прове­дення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Мініст­рів України від 17.12. 2008 № 1103 (зі змінами).

Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейсь­ким на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з вико­ристанням спеціальних технічних засобів.

Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті прове­дення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (за наявності).

У разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння).

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

8.4.4. Особливості провадження у справах про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на тери­торії України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Питання про відповідальність за адміністра­тивні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинним законодавством та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом (ст. 16 КУпАП).

Відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р. члени дипломатичного корпусу, адміністра­тивно-технічні працівники та обслуговуючий персонал посольств мають дипломатичний імунітет. Члени дипломатичного корпусу мають дипломатичний імунітет постійно, а адміністративно- технічний та допоміжний персонал - тільки під час виконання своїх службових обов'язків. Члени дипломатичного корпусу не зобов'язані надавати пояснення як свідки. Транспортні засоби ди­пломатичного та консульського корпусу також мають імунітет від обшуку або арешту.

У разі порушення правил дорожнього руху особою, яка має іму­нітет, після перевірки документів, що посвідчують її особу, та акре­дитаційної картки, що підтверджує статус (дипломатичного паспор­та, дипломатичної картки, консульської картки, службової картки), поліцейський складає рапорт, а документи повертаються власнику. Забороняється здійснювати стосовно зазначеної особи будь-які за­ходи затримання або інші примусові дії, за винятком випадків, коли надання свободи сприятиме продовженню правопорушення.

Якщо особа, яка має дипломатичний імунітет, керує транспор­тним засобом у стані сп'яніння, їй пропонується припинити керу­вання. Огляд на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я прово­диться в разі її згоди. У цьому випадку поліцейський повідомляє чергового відповідного підрозділу поліції. У таких випадках реко­мендується запрошувати на місце виявлення правопорушення представника дипломатичного представництва, при якому вказану особу акредитовано.

У разі відмови від проходження медичного огляду і спроб про­довжити керування транспортним засобом особою, яка має дипло­матичний імунітет, подальший рух цього автомобіля не допускаєть­ся, у зв'язку з чим у присутності двох свідків складається рапорт із зазначенням вичерпних відомостей про цю особу. У рапорті обов'яз­ково вказується, що зазначена особа керувала транспортним засо­бом у стані сп'яніння (вказуються ознаки сп'яніння), відмовилася на прохання поліцейських вийти з автомобіля, пояснити свою поведін­ку і пройти медичний огляд. Після складення рапорту забороняється вживати будь-яких заходів щодо затримання цієї особи або інші при­мусові дії. Цій особі пропонується скористатися послугами таксі або попутного транспорту, надається можливість викликати по телефону інший автомобіль або водія. Про факт затримання автомобіля під керуванням особи, яка має дипломатичний імунітет, негайно інфор­муються черговий відповідного підрозділу поліції і Департамент патрульної поліції. До рапорту додаються пояснення свідків.

Рапорт та інші матеріали щодо порушення правил дорожнього руху особами, які мають дипломатичний імунітет, у п'ятиденний строк надсилаються до Департаменту патрульної поліції з подаль­шим переданням їх до Міністерства закордонних справ України, про що особа, яка має дипломатичний імунітет, попереджається на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Оформлення матеріалів про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства, які не мають дипломатич­ного імунітету, здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Під час оформлення матеріалів про вчинене іноземцем або особою без громадянства правопорушення йому чи їй рекоменду­ється вирішити всі питання щодо провадження в адміністративній справі за місцем учинення цього порушення. Поліцейські викорис­товують усі передбачені законодавством можливості щодо розгля­ду та виконання постанови у справі про адміністративне правопо­рушення в найстисліші строки.

Справи про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства, які не мають дипломатичного імуніте­ту, розглядаються за місцем учинення адміністративного правопо­рушення.

Після закінчення тримісячного строку невитребувані посвід­чення водія іноземців з копією постанови (рішення) суду (за наяв­ності) надсилаються до Департаменту патрульної поліції для пода­льшого направлення до відповідного підрозділу Міністерства за­кордонних справ України і повернення власникам.

8.4.5. Вилучення посвідчення водія і позбавлення права керувати транспортними засобами

Поліцейські тимчасово вилучають посвідчення водія за наяв­ності підстав уважати, що водієм учинено правопорушення, перед­бачене КУпАП, за яке може бути накладено адміністративне стяг­нення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засо­бом. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення (ст. 265-1 КУпАП).

До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею чинності поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл (додаток 9) на право керування транс­портним засобом строком до трьох місяців із дати вилучення пос­відчення. У тимчасовому дозволі на право керування транспорт­ним засобом із лицьового боку перекреслюються категорії транс­портних засобів, права на керування якими водій не має, а також робляться такі записи:

1) дата тимчасового вилучення посвідчення водія;

2) посада, прізвище поліцейського, номер його нагрудного знака;

3) дата вчинення правопорушення;

4) серія та номер протоколу про адміністративне правопору­шення;

5) стаття КУпАП, за якою складено протокол про адміністра­тивне правопорушення, санкція якої передбачає накладення адмі­ністративного стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом.

У разі вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, особою, в якої посвідчення водія тимчасово вилучено за попереднє (попере­дні) адміністративне(і) правопорушення, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, виданий у першому випа­дку, не поновлюється. У відповідних графах тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом поліцейський робить відмітки за фактом виявленого правопорушення.

Втрачений тимчасовий дозвіл поновлюється уповноваженою особою будь-якого підрозділу поліції після документального підт­вердження інформації про його попередню видачу.

Корінець до тимчасового дозволу на право керування транс­портним засобом заповнюється поліцейським, який його видав, та надалі зберігається у відповідному підрозділі для здійснення належного контролю за правомірністю його видачі учасникам до­рожнього руху.

Посвідчення водія вилучається до набрання чинності постано­вою у справі про адміністративне правопорушення. Вилучене пос­відчення водія протягом трьох днів із дати надходження постано­ви суду, згідно з якою особу позбавлено права керувати транспорт­ним засобом, передається до територіального органу з надання сер­вісних послуг МВС за місцем проживання особи з копією такої пос­танови. Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилу­чення посвідчення водія у випадку, якщо судом не ухвалено рішення щодо позбавлення водія права керувати транспортним засобом або якщо справу про адміністративне правопорушення не розглянуто у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отри­манням вилученого документа до підрозділу поліції за місцем розг­ляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до статті 276 КУпАП. Після закінчення тримісячного строку, якщо особа не звернулася за отриманням вилученого документа, таке посвід­чення водія зберігається в підрозділі поліції до надходження поста­нови суду, яка набрала чинності, а з дати її надходження посвідчення водія протягом трьох днів надсилається до територіального органу з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання особи.

У разі вчинення особою, якій уже видано тимчасовий дозвіл на право керувати транспортним засобом, повторного адміністратив­ного правопорушення, за яке передбачено позбавлення такого права, новий дозвіл їй видається лише після закінчення строку дії попереднього, але на строк не більше трьох місяців із дати вчинен­ня такого правопорушення.

У разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортним засобом, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу поліції у триденний строк надсилає за місцем проживання (перебування) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по­відомлення про позбавлення права керування, в якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу поліції у визначений строк для здавання посвідчення водія. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з’являється протягом місячного строку, дані про серію та номер посвідчення водія вносяться уповноваже­ною особою підрозділу поліції до автоматизованого обліку.

У випадку виявлення посвідчення водія, яке підлягає вилучен­ню, працівник поліції складає акт вилучення посвідчення водія (додаток 10) із зазначенням підстав такого вилучення. Акт склада­ється у двох примірниках, один з яких вручається особі, яка притя­гається до адміністративної відповідальності.

8.4.6. Тимчасове затримання транспортних засобів

Тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102, в разі наявності в нього підстав уважати, що водієм учинено порушення, передба­чені частинами 1-4, 6 7 ст. 121, ч. 3-5 ст. 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоя­нки на місцях, позначених відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку ли­ше транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), ст. 122-5, 124, 126, ч. 1-4 ст. 130, ст. 132-1, 206-1 КУпАП.

За наявності правових підстав тимчасове затримання транс­портного засобу здійснюється шляхом його блокування або доста- влення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом достав- лення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно за умов, що розміщення такого транспорт­ного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху або якщо транспортний засіб розміщено на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного парку- вання транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. За відсутності зазначених вище умов тимчасове затримання транспортного засобу проводить­ся шляхом блокування за допомогою технічних пристроїв.

Випадки, коли розміщення транспортного засобу вважається та­ким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, визначено частиною 3 ст. 265-4 КУпАП. Тимчасове за­тримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Поліцейським забороняється брати участь у тимчасовому за­триманні транспортних засобів у випадках, не передбачених чин­ним законодавством.

Доставления транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів- евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підп­риємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов'язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним (у тому числі міжрегіональним) органом Націона­льної поліції укладено в установленому порядку договори.

Для доставлення транспортного засобу на спеціальний майда­нчик чи стоянку поліцейський викликає евакуатор через чергового відповідного територіального органу Національної поліції.

У разі тимчасового затримання транспортного засобу склада­ється акт огляду і тимчасового затримання транспортного засобу відповідно до форми, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1102 «Про затвердження Порядку тимча­сового затримання працівниками уповноважених підрозділів Наці­ональної поліції транспортних засобів та їх зберігання».

У разі тимчасового затримання транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу слід обов'язково зафі­ксувати в режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків тимча­сового затримання транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження».

У разі коли водій, який вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу, і порушення неможливо усунути на місці в максимально стислий строк, полі­цейський оформляє протокол про адміністративне правопорушен­ня, а у випадках, передбачених КУпАП, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу. У протоколі (постанові) робиться відповідний запис про тимчасове затримання транспортного засобу із зазначенням інформації про складення акта огляду і тимчасового затримання транспортного засобу, що долучається до протоколу (постанови).

Якщо правопорушення може бути усунуто водієм у максималь­но стислий строк, поліцейський не проводить тимчасове затриман­ня транспортного засобу й оформляє протокол про адміністративне правопорушення, а у випадках, передбачених КУпАП, виносить пос­танову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу. При цьому акт огляду і тимчасового затримання транс­портного засобу, якщо його вже складено, долучається до рапорту поліцейського про факт появи водія на місці правопорушення в мо­мент виконання робіт із завантаження транспортного засобу.

У разі відсутності водія, транспортний засіб якого доставля­ється на спеціальний майданчик чи стоянку або блокується, полі­цейський залишає на місці, де був автомобіль, або під склоочисни­ками заблокованого автомобіля повідомлення про тимчасове за­тримання транспортного засобу та необхідність прибуття такого водія до територіального органу Національної поліції для оформ­лення протоколу про адміністративне правопорушення або вине­сення постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У разі тимчасового затримання транспортного засобу (крім випадків тимчасового затримання транспортного засобу боржни­ка, оголошеного в розшук відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження») інформація про таке затримання невід­кладно передається на абонентський номер рухомого (мобільного) зв'язку та на адресу електронної пошти, які відповідальна особа, зазначена у частині 1 ст. 14-2 КУпАП (далі - відповідальна особа), або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вказала у відповідній заяві, поданій до уповноваженого органу (під­розділу) МВС, та які внесено до Єдиного державного реєстру транс­портних засобів. Зазначена інформація повинна містити відомості про адресу веб-сайта в Інтернеті, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення, а також про місце зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу.

Розблокування транспортного засобу здійснюється поліцейсь­ким після складення протоколу про адміністративне правопору­шення або винесення постанови у справі про адміністративне пра­вопорушення.

Про місце зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу поліцейський повідомляє водієві під час складання прото­колу про адміністративне правопорушення або винесення поста­нови у справі про адміністративне правопорушення, а в разі його відсутності - до чергової частини територіального органу Націона­льної поліції.

Про тимчасове затримання транспортного засобу боржника поліцейський письмово повідомляє державному або приватному виконавцю не пізніше наступного робочого дня із дня затримання із зазначенням місця зберігання транспортного засобу.

Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш ніж три дні з дати такого затримання. Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту складення акта огляду і тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання - з моменту доставлення транспортного засобу на спе­ціальний майданчик чи стоянку.

Відповідальна особа, особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особа, яка керувала транспортним засобом на момент учинення правопорушення, крім транспортного засобу боржника, має право доступу до транспортного засобу, що перебу­ває на спеціальному майданчику чи стоянці, у присутності особи, відповідальної за його зберігання.

Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за зверненням відповідальної особи, особи, яка ввезла транспорт­ний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспор­тним засобом на момент учинення правопорушення. Умовами по­вернення зазначеним особам транспортного засобу є оплата варто­сті послуги з транспортування та/або зберігання транспортного засобу в розмірі, встановленому спільним наказом МВС та Мінеко- номрозвитку, а в разі винесення постанови про накладення стяг­нення у вигляді штрафу - також його сплата.

Вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу бо­ржника із спеціального майданчика чи стоянки здійснюється дер­жавним або приватним виконавцем на підставі вимоги.

8.4.7. Розгляд справ про адміністративне правопорушення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису)

Справа про таке адміністративне правопорушення розгляда­ється відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

У разі якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеоза­пису), посадова особа уповноваженого органу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських фор­мувань, установлює відповідальну особу.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене части­нами 1, 3 ст. 122 КУпАП (у частині порушення правил зупинки, стоянки), зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадо­ва особа уповноваженого підрозділу Національної поліції зо­бов’язана розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про накладення адміністративного стягнення за пору­шення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) (додаток 12), якщо технічні можливості дозволяють установити відповідальну особу на місці вчинення правопорушення, або повідомлення про притяг­нення до адміністративної відповідальності (додаток 13), якщо технічні можливості не дозволяють установити відповідальну осо­бу на місці вчинення правопорушення.

Повідомлення про притягнення до адміністративної відпові­дальності має містити відомості, передбачені частинами 2-4 ст. 283 КУпАП, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відпо­відальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, в тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів із дня вчи­нення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконан­ням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) (далі - постанова про накладення адміністративного стягнення) може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Інформація про адміністративні правопорушення у сфері за­безпечення безпеки дорожнього руху за порушення правил зупин­ки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в ре­жимі фотозйомки (відеозапису), та винесені постанови про накла­дення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочо­го дня з дня встановлення відповідальної особи вноситься до Ре­єстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожньо­го руху. Посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції під час унесення до Реєстру адміністративних правопору­шень у сфері безпеки дорожнього руху інформації про зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, а також під час вине­сення постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення такого правопорушення перевіряє, чи не були відповідні обставини зафіксовані раніше, а також чи не притягалася відповідна особа до адміністративної відповідальності за це правопорушення іншою уповноваженою посадовою особою. Якщо відповідні відомо­сті про зафіксоване правопорушення вже внесено до Реєстру адмі­ністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху або відповідну особу вже притягнуто до адміністративної відповідаль­ності за це правопорушення, постанова іншої уповноваженої поса­дової особи про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Постанова про накладення адміністративного стягнення над­силається відповідальній особі протягом трьох днів із дня її вине­сення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юри­дичної особи). Днем отримання постанови про накладення адміні­стративного стягнення є дата, зазначена в поштовому повідомлен­ні про вручення її відповідальній особі або повнолітньому члену сім'ї такої особи.

У разі якщо відповідальна особа відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в по­штовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні.

У разі невручення постанови про накладення адміністратив­ного стягнення адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.

У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами Ук­раїни, інформація про порушення правил зупинки, стоянки, парку- вання транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), вноситься уповноваженою посадовою особою до відповідних електронних реєстрів Міністерства внутрішніх справ України та Державної прикордонної служби України. Відповідаль­на особа або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних діб із дня вчинення відповідного право­порушення або із дня набрання постановою про накладення адмі­ністративного стягнення чинності:

1) ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

2) особа, яка керувала транспортним засобом на момент учи­нення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до орга­ну (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адмі­ністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Питання для самоконтролю

1. Основне призначення патрульної поліції.

2. Зміст основних завдань і функцій патрульної поліції.

3. Принципи діяльності патрульної поліції.

4. Організація первинної професійної підготовки патрульних поліцейських, яких уперше прийнято на службу в поліції.

5. Особливості оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

6. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 130 КУпАП.

7. Особливості провадження у справах про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства.

8. Процедура вилучення посвідчення водія і позбавлення права керувати транспортними засобами.

9. Процедура тимчасового затримання транспортних засобів.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Основними завданнями Департаменту патрульної полі­ції є:

а) реалізація в межах компетенції державної політики у сфері забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства й держави, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку;

б) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних чи соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги;

в) забезпечення безпеки дорожнього руху;

г) своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримі­нальні чи адміністративні правопорушення або події;

д) усі відповіді є правильними.

2. Підрозділи Департаменту патрульної поліції є підзвіт­ними та підконтрольними:

а) Департаменту патрульної поліції;

б) голові Національної поліції;

в) ГУНП в областях;

г) немає правильної відповіді.

3. Розподіл функцій між Департаментом патрульної полі­ції та його підрозділами визначається:

а) наказами керівника Департаменту патрульної поліції;

б) наказами голови Національної поліції;

в) наказами керівників ГУНП в областях;

г) немає правильної відповіді.

4. Департамент патрульної поліції є:

а) юридичною особою публічного права;

б) органом, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України;

в) міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України;

г) усі відповіді є правильними.

5. Департамент патрульної поліції щодо своїх підрозділів:

а) організовує та здійснює контроль за їх діяльністю;

б) надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу;

в) здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення;

г) усі відповіді є правильними.

6. До функцій Департаменту патрульної поліції належать такі:

а) провадити превентивну та профілактичну діяльність, спря­мовану на запобігання вчиненню правопорушень;

б) виявляти причини й умови, що сприяють учиненню кримі­нальних та адміністративних правопорушень, уживати в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення;

в) у випадках, передбачених законом, здійснювати прова­дження у справах про адміністративні правопорушення, ухвалює рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпе­чувати їх виконання;

г) усі відповіді є правильними.

7. Керівник Департаменту патрульної поліції:

а) здійснює безпосереднє керівництво діяльністю Департаме­нту патрульної поліції, організовує виконання завдань, покладених на Департамент патрульної поліції;

б) розподіляє функціональні (посадові) обов’язки між першим заступником, заступниками, а також поліцейськими, державними службовцями та працівниками Департаменту патрульної поліції, здійснює контроль за їх виконанням;

в) видає у межах повноважень акти організаційно-розпоряд­чого характеру, які є обов’язковими для виконання особовим скла­дом Департаменту патрульної поліції та його підрозділів;

г) усі відповіді є правильними.

8. Керівник Департаменту патрульної поліції щодо звер­нення громадян має повноваження:

а) забезпечує та здійснює особистий прийом громадян, які звернулися до Департаменту патрульної поліції з питань, віднесе­них до компетенції Департаменту патрульної поліції;

б) здійснює розгляд скарг, заяв, листів громадян та іншої коре­спонденції, що надходить до Департаменту патрульної поліції;

в) дає доручення щодо своєчасного та об’єктивного вирішення порушених питань;

г) усі відповіді є правильними.

9. Справа про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху розглядається:

а) за місцем його вчинення;

б) за місцем проживання особи, яка притягається до адмініст­ративної відповідальності;

в) за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчи­нення адміністративного правопорушення;

г) усі відповіді є правильними.

10. За малозначності вчиненого адміністративного пра­вопорушення поліцейський може звільнити особу, яка притя­гається до адміністративної відповідальності, від адміністра­тивної відповідальності та обмежитись:

а) усним зауваженням;

б) попередженням;

в) постановкою на превентивний облік;

г) проведенням профілактичної бесіди.