Нагляд суб’єктів публічної адміністрації як форма контролю

Поняття «нагляд» трактується як діяльність щодо слідкування чи спостереження за конкретним об’єктом¹. У теорії права виокрем­лено такі види нагляду: 1) судовий нагляд - спосіб реалізації компе­тенції Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції, що має на меті забезпечення законності у державі^{[713] [714]; 2) прокурорський нагляд - спосіб реалізації компетенції органів прокуратури України, що має на меті забезпечення прав і свобод людини та громадянина і додержання законодавства; 3) адміністративний нагляд - спосіб реалізації компетенції публічної адміністрації, що має на меті за­безпечення належного рівня правозастосовної діяльності[715].}

Отже, нагляд суб’єктів публічного адлііністрування є засо- болі забезпечення законності, що об’єктивується через діяль­ність уповноважених суб’єктів публічного адлііністрування щодо спостереження за етанолі дотриліання норлі права і ліає на ліеті досягнення превентивних цілей адлііністративно-пра- вового регулювання.

До характерних ознак нагляду суб’єктів публічного адміністру­вання належать такі:

1) суб’єктами, яких уповноважено на його здійснення, є орга­ни державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядуван­ня, суб’єкти делегованих повноважень та інші суб’єкти публічного адміністрування;

2) є можливим лише у тих випадках, коли його застосування пе­редбачено адміністративно-правовими нормами;

3) змістом наглядової діяльності є діяльність щодо спостережен­ня за станом дотримання норм права, при цьому галузева прина­лежність останніх не має значення;

4) застосування нагляду не може супроводжуватися втручан­ням у діяльність об’єкта нагляду через активні дії уповноважених суб’єктів;

5) при виявленні, під час його здійснення, об’єктивних підстав стверджувати, що є загроза порушення правових норм, нагляд може бути доповнено застосуванням втручальних заходів забезпечення законності, які змістовно є відображенням контролю;

6) йому можуть бути піддані як суб’єкти публічного адміністру­вання, так і фізичні та юридичні особи;

7) він має системний характер, а його застосування може від­буватися постійно (санітарний) чи тимчасово (нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі).

Щодо практичного вираження наглядової діяльності, то її може бути реалізовано шляхолі:

1) встановлення норм права як специфічної форми діяльності. У нормотворчій діяльності ця обставина має прояв у виданні і за­твердженні спеціальних правил та вимог. Нормативні акти, що сто­суються нагляду, можуть бути прийнятими через затвердження «положення», «вимоги», «норми», «правила»;

2) застосування норм права через видання наглядовими орга­нами адміністративного акта у конкретних суспільних відноси­нах;

3) виконання організаційних дій, що має прояв в(у): ознайомлен­ні з документами, проведенні експертиз, спостереженні за роботою підприємства, установи, організації;

4) здійснення матеріально-технічних операцій, що має допо­міжний характер, за допомогою яких обслуговується адміністра-

тивно-наглядова діяльність, готуються матеріали для проведення організаційних дій, видання правових актів, ведення діловодства, складання звітів.

У залежності від обраного критерію для класифікації можна вио­кремити різні види наглядової діяльності суб’єктів публічного адмі­ністрування у залежності від:

суб’єкта публічного адміністрування, що його здійснює, на нагляд, який здійснюється: а) органами державної виконавчої влади; б) органами місцевого самоврядування; в) суб’єктами делегованих повноважень; г) іншими суб’єктами публічного адміністрування;

об’єкта, щодо якого його застосовано, на нагляд, який здійс­нюється: 1) щодо сфери суспільних відносин для забезпечення їх безпеки та правопорядку: а) санітарно-епідеміологічний¹; б) за до­триманням законодавства про дорожній рух та його безпеку^{[717] [718]; в) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціональ­ного використання, відтворення та охорони природних ресурсів[719];}

г) у сфері господарської діяльності^[720]; д) за охороною праці^[721] тощо;

2) адміністративний нагляд, який здійснюється щодо осіб із спеці­альним правовим статусом для забезпечення прав і свобод людини: а) за особами, звільненими з місць позбавлення волі^[722]; б) нагляд за дотриманням прав дітей, яких усиновлено іноземцями,^[723] тощо;

обов’язковості застосування адміністративного нагляду, можна виокремити такі його види: 1) дискреційний адмініст­ративний нагляд, який застосовується вибірково до суб’єктів, які є учасниками суспільних відносин, що підлягають наглядові;

2) обов’язковий адміністративний нагляд, який застосовується до всіх без виключення суб’єктів, що набули спеціального правового статусу, із чим пов’язано нагляд;

тривалості адлііністративного нагляду, можна виокремити такі його види: 1) постійний адміністративний нагляд; 2) тимчасо­вий адміністративний нагляд.

Ця класифікація є, певного мірою, умовною, оскільки будь- який вид адміністративного нагляду одночасно можна кла­сифікувати у залежності від різних критеріїв градації (напр.: а) адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць поз­бавлення волі є одночасно наглядом, що здійснюється органом державної виконавчої влади; б) нагляд, який здійснюється щодо осіб із спеціальним правовим статусом - обов’язковим та тим­часовим наглядом).

19.5.