Висновки до четвертого розділу

Доведено, що громадські об’єднання є автономною організаційно- правовою формою непідприємницьких юридичних осіб.

Аргументовано доцільність розширення сфери дії Закону України «Про громадські об’єднання» незалежно від того, що окремі із видів громадських об’єднань регламентовані в межах спеціальних законодавчих актів (політичні партії, благодійні організації, релігійні організації).

Обґрунтовано, що громадська організація та громадська спілка виступають видами громадських об’єднань, а не самостійними організаційно-правовими формами непідприємницьких юридичних осіб. У роботі доведено, що засновниками громадської спілки можуть бути як підприємницькі, так і непідприємницькі юридичні особи приватного права.

Аргументовано позицію з приводу того, що до саморегулівних організацій належать усі громадські об’єднання, для яких характерний професійний характер створення і діяльності (торгово-промислові палати, творчі спілки й інші).

Досліджено споживчі товариства в якості самостійної організаційно- правової форми непідприємницьких юридичних осіб. Видами цієї організаційно-правової форми непідприємницьких юридичних осіб є житлово-будівельні кооперативи, споживчі кооперативи, гаражні кооперативи, дачні кооперативи, обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи, садові товариства. Перелік видів споживчих товариств як організаційно-правової форми непідприємницьких юридичних осіб є відкритим.

Доводено доцільність застосування уніфікованого підходу при регламентації споживчих товариств. З метою забезпечення гармонійності й логіки ЦК України як базового нормативно-правового акта у сфері приватноправових відносин на рівні Кодексу доцільно передбачити дефініцію споживчого товариства і фундаментальні положення, які визначають правовий статус такої організаційно-правової форми, особливості окремих підвидів цих юридичних осіб слід розкривати на рівні спеціального законодавства. При цьому пріоритетним вбачається регулювання на рівні Закону України «Про кооперацію» за умов його суттєвого вдосконалення та закріплення в його рамках норм, якими регламентувалася б діяльність споживчих товариств як окремої організаційно-правової форми непідприємницьких юридичних осіб.

З урахуванням правової природи кредитних спілок доведено можливість застосування при регламентації їх правового становища кооперативного законодавства.