Вчинення протестів векселів

Протести векселів про неоплату, неакцепт, недатування акцепту вчиняються нотаріусами відповідно до законодавства України про обіг векселів, зокрема:

- Закону України «Про обіг векселів в Україні»;

- Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції;

- Женевської конвенції 1930 р.

- Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосов­но переказних векселів і простих векселів;

- Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»;

- Закону України «Про приєднання України до Женев­ської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі»;

- Закону України «Про приєднання України до Женев­ської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій за­конів про переказні векселі та прості векселі»;

- Закону України «Про приєднання України до Женев­ської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно пере- казних векселів і простих векселів»; а також інших, прийнятих згідно з ними, актів чинного законодавства України.

Слід зауважити, що вексельні зобов’язання істотно відріз­няються від цивільно-правових зобов’язань.

Вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне гро­шове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму влас­нику векселя (векселедержателю).

Щонайперше вексель, будучи документом, який засвідчує самостійний борговий обов’язок боржника перед кредитором, одночасно може виступати і як предмет іншого правочину (до­говору застави, купівлі-продажу тощо), засобу платежу та ін. Вказані особливості характеризують всі без винятку опера­ції з векселем (індосамент, акцепт тощо) і супроводжують по­рядок їх здійснення.

Характерними ознаками вексельних зобов’язань є їх аб­страктність і безспірність. Абстрактність векселя виражаєть­ся в тому, що в ньому не вказуються обставини, які виклика­ли появу боргового зобов’язання (наприклад, купівля-продаж товарів у кредит однією особою в іншої). Право векселедержа­теля на отримання платежу в зазначений на векселі строк є безспірним і не може відхилятися посиланням на те, що сам кредитор не виконав своїх зобов’язань перед позичальником.

Векселі можуть бути прості або переказні, існують виключ­но у письмовій документарній формі та мають обов’язкові реквізити.

Простий вексель має містити такі реквізити:

- назву «простий вексель», яка включена в текст доку­мента і написана тією мовою, якою цей документ складений;

- безумовне зобов’язання сплатити визначену суму грошей;

- найменування особи, яка має платити (трасат);

- строк платежу;

- місце, в якому має здійснюватись платіж;

- найменування особи, якій або за наказом якої має здій­снюватись платіж;

- дату і місце складання простого векселя;

- підпис особи, яка видає вексель (векселедавець).

Переказний вексель повинен містити таке:

- назву «переказний вексель», яка включена до тексту документа і написана тією мовою, якою цей документ складений;

- безумовний наказ сплатити визначену суму грошей;

- найменування особи, яка повинна платити (трасат);

- строк платежу;

- місце, в якому має здійснюватись платіж;

- найменування особи, якій або за наказом якої має здій­снюватись платіж;

- дату і місце видачі векселя;

- підпис особи, яка видає вексель (трасат).

Вказані вище реквізити є обов’язковими.

Відповідно до законодавства, що регулює вексельний обіг в Україні, векселі опротестовуються в неплатежі, неакцепті, недатуванні акцепту.

Неоплачений вексель пред’являється нотаріусу для вчи­нення протесту:

- про неоплату - за місцезнаходженням платника або за місцем платежу;

- в неакцепті або в недатуванні акцепту - за місцезнахо­дженням платника;

- про відмову передати оригінал векселя законному дер­жателю копії векселя - за місцезнаходженням держателя ори­гіналу векселя;

- про непред’явлення примірника векселя, надісланого для акцепту, держателю векселя; про неакцепт за другим при­мірником векселя, про неплатіж за другим примірником век­селя - за місцезнаходженням платника;

- про відмову у проставленні векселедавцем датованої відмітки про пред’явлення йому векселя - за місцезнаходжен­ням векселедавця.

Векселі для вчинення протесту про неоплату приймають­ся нотаріусом після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.

Векселі для вчинення протесту про неакцепт можуть бути прийняті протягом строків, установлених для пред’явлення до акцепту, але не пізніше 12-ї години наступного після цьо­го строку дня.

Векселі для вчинення протесту про непред’явлення при­мірника векселя, надісланого для акцепту держателю вексе­ля, протест про неакцепт за другим примірником векселя, протест про неплатіж за другим примірником векселя, про­тест про непередавання оригіналу векселя законному держа­телю копії векселя, протест про відмову у проставленні век­селедавцем датованої відмітки про пред’явлення йому вексе­ля приймаються нотаріусами в строки, установлені статтею 44 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі від 7 червня 1930 року.

Для векселя строком на визначений день або о такій-то го­дині від дати складання протест про неоплату повинен бути здійснений або в день, коли вексель підлягає оплаті, або в один з двох наступних робочих днів.

Протест векселя про неоплату за векселем строком за пред’явленням здійснюється протягом строку, встановленого для пред’явлення до акцепту.

У разі якщо перше пред’явлення векселя зі строком пла­тежу за пред’явленням до платежу було здійснено в останній день цього строку, протест векселя може бути вчинений на­ступного дня.

Протест векселя зі строком платежу за пред’явленням у не- акцепті здійснюється у строки, встановлені для пред’явлення до акцепту, тобто протягом одного року з дня видачі векселя.

Протест у недатуванні акцепту вчинюється у разі, якщо платник, акцептуючи вексель, за яким акцепт повинен обов’язково бути датований, не проставить дату акцепту. Це стосується векселів, які підлягають оплаті у визначений строк від пред’явлення, або векселів, які повинні бути пред’явлені для акцепту протягом визначеного строку.

Вчинення протесту векселя є нотаріальною дією, яка надає право векселедержателю зберегти права за векселем та в майбутньому здійснити стягнення відповідних коштів з платника за векселем.

Протест векселя про неоплату вчинюється нотаріусами у трьох випадках:

- по-перше, якщо вексель неоплачений (вексель було ак­цептовано, але не сплачено платником);

- по-друге, у разі якщо оплата здійснена у валюті, яка не зазначена у векселі;

- по-третє, у разі відсутності платника у місці платежу або місцезнаходженні, яке зазначено у векселі.

Протест векселя про неоплату вчинюється нотаріусом як щодо простого, так і щодо переказного векселя. Водночас про­тест про неоплату за простим векселем здійснюється проти векселедавця, за переказним - проти акцептанта (платника).

Тимчасом вчинення протесту векселя про неоплату не по­трібне, якщо вексель раніше був опротестований у неакцепті.

Протест векселя в неакцепті вчинюється також у трьох ви­падках:

- по-перше, у разі відмови платника від акцепту (здій­снення часткового акцепту);

- по-друге, якщо оплата здійснена у валюті, яка не зазна­чена у векселі;

- по-третє, якщо платник є відсутнім у місці, зазначеному у векселі.

Протест векселя в недатуванні акцепту вчинюється у разі відсутності дати на акцепті і здійснюється з метою збережен­ня прав векселедержателя за таким векселем.

У разі відсутності протесту недатований акцепт вважаєть­ся таким, що зроблений акцептантом в останній день строку, передбаченого для пред’явлення до акцепту.

Протест векселя в неакцепті або у недатуванні акцепту вчинюється до переказного векселя і здійснюється проти век­селедавця.

Вчиняючи протест векселя, нотаріус повинен враховува­ти, що як за акцепт, так і за платіж відповідає векселедатель.

Документами, які подаються нотаріусу для вчинення про­тесту векселя векселедержателем або його уповноваженою особою, є:

- оригінал векселя (його копія - якщо це було передбаче­но самими учасниками вексельних правовідносин та про це є відповідні застереження);

- заява векселедержателя (кредитора) про протест век­селя, підписана векселедержателем (кредитором) та скріпле­на печаткою (у разі наявності). У законодавстві встановлено вимоги до тексту такої заяви; у ній зазначаються: повне на­йменування й адреса векселедавця (боржника), платника (до- міциліата), векселедержателя (кредитора), вказуються відо­мості про вексель (векселі), який (які) подається (ються) до опротестування, строк платежу за векселем (векселями), сума, що підлягає сплаті за векселем (векселями), причина опротес­тування, повне найменування і адреса, номери рахунків у бан­ках, код за ЄДРПОУ - для юридичної особи, реєстраційний но­мер облікової картки платника податку - для фізичної особи (за наявності).

- документ, за яким встановлено особу векселедержа­теля або його уповноваженого представника;

- документи, що підтверджують повноваження уповно­важеного представника, а також правоздатність та дієздат­ність юридичної особи.

Обов’язками нотаріуса при прийнятті векселя до опротес- тування є:

- перевірка наявності усіх необхідних реквізитів векселя та правильність їх заповнення, наявність підписів і печаток та послідовність індосаментів;

- впевненість (переконання), що вексель поданий для протесту в установлені законом строки;

- встановлення місця здійснення протесту;

- перевірення факту пред’явлення векселя до сплати. Підтвердженням факту пред’явлення векселя до сплати є від­мітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття ви­моги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі.

У день прийняття векселя до протесту нотаріус зобов’язаний від свого імені пред’явити письмову вимогу про оплату або акцепт векселя до векселедавця (платника). Під­твердженням факту пред’явлення вимоги про сплату векселя є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі.

У тексті вимоги нотаріус зазначає про надходження заяви про протест векселя з усіма його реквізитами та пропозицією сплатити чи акцептувати вексель у певний строк або повідо­мити про оплату чи акцепт векселя:

- якщо вексель протестується в неплатежі, нотаріус ви­магає від особи, проти якої протестується вексель, оплатити суму за векселем;

- якщо вексель протестується в неакцепті, нотаріус вису­ває вимогу акцептувати вексель;

- якщо вексель протестується в недатуванні акцепту, но­таріус вимагає проставити дату на акцепті.

Якщо здійснено платіж або буде проставлена відмітка про акцепт, нотаріус повертає вексель платнику без протесту з від­міткою про акцепт або платіж.

Якщо на вимогу нотаріуса не надійшла відповідь від осо­би, яка має платити за векселем, про його оплату або у разі від­мови платника (доміциліата) оплатити або акцептувати век­сель нотаріус опротестовує вексель.

Якщо місцезнаходження платника невідоме, протест век­селя вчинюється без пред’явлення вимоги про оплату або ак­цепт векселя з відповідною відміткою в акті про протест.

Запис про вчинення протесту векселя вноситься до реє­стру для реєстрації нотаріальних дій.

Протест векселя оформлюється актом у двох примірниках, один з яких залишається у справах нотаріуса.

У справах нотаріуса також залишаються:

- копія опротестованого векселя (чи копія з копії, коли протест вчинювався за копією) з відповідною відміткою про протест або опис опротестованих векселів, якщо такий пода­вався, з прикладенням як зразка копії одного опротестовано­го векселя;

- заява векселедержателя (кредитора) про протест векселя;

- опис векселів, що передаються на опротестування;

- примірник надісланої (переданої) боржникові вимоги про оплату або акцепт (оплата) векселя;

- інші документи, якщо такі були подані чи були потрібні для протесту.

Нотаріус видає опротестований вексель з відміткою про вчинення протесту векселедержателю або уповноваженій ним особі.

8.7.