Посвідчення фактів

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачає нотаріальне посвідчення таких фактів: що фізич­на особа є живою, що фізична особа перебуває у певному місці.

Нотаріус за усним зверненням фізичної особи посвідчує факт, що фізична особа є живою.

Посвідчення факту, що фізична особа є живою, та факту перебування її в певному місці проводиться як при явці фізич­ної особи до нотаріуса, так і поза приміщенням, що є робочим місцем нотаріуса.

Заразом слід зауважити, що факти про те, що малолітня дитина, недієздатна фізична особа є живою чи перебуває в певному місці, посвідчуються за усним зверненням її законних представників (батьків, усиновлювачів, опікуна).

Факти, що неповнолітня дитина, фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, є живою чи перебуває в певному місці, посвідчуються за їхнім усним зверненням та за згодою на це законних представників (батьків, усиновлювачів, піклу­вальників), викладеною з дотриманням вимог Порядку вчи­нення нотаріальних дій нотаріусами України, щодо посвідчен­ня правочинів за участю неповнолітніх, а також осіб, над яки­ми встановлено піклування.

При посвідченні цих фактів встановлюється особа грома­дян (і неповнолітніх, і їхніх законних представників). Письмо­вої заяви від осіб, що бажають отримати свідоцтво про посвід­чення таких фактів, або їхніх законних представників не вима­гається, достатньо усного звернення до нотаріуса.

На підтвердження таких фактів видаються свідоцтва, де зазначаються: місце та час видачі; прізвище, ім'я, по батько­ві нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові громадянина, що звер­нувся; підтвердження факту, що він живий; місце його прожи­вання або перебування; місце та обставини, при яких нотаріус впевнився, що зазначена фізична особа є живою (особиста явка до нотаріуса, у лікарні, у місцях позбавлення волі, удома тощо), або підтвердження того, що у певний час фізична особа перебувала у певному місці (зазначаються точний час та адре­са нотаріальної контори, робочого місця приватного нотаріуса, адреса іншого місця, де перебував громадянин, - лікарні, жит­лового будинку тощо); вказівка на встановлення особи грома­дянина; номер за реєстром; відомості про сплату державного мита; печатка та підпис нотаріуса.

Особлива форма існує для свідоцтв про посвідчення фак­тів, що неповнолітня фізична особа є живою або перебуває у певному місці.

Свідоцтво має бути складене у двох примірниках, один з яких залишається у справах нотаріуса.

Також нотаріус посвідчує час пред’явлення документа за усним зверненням заінтересованої особи. При цьому нотаріус особисто ознайомлюється зі змістом пред’явленого документа.

Відповідно до ст. 83 Закону України «Про нотаріат», но­таріус посвідчує час пред’явлення йому документа. Докумен­ти, про посвідчення часу пред’явлення яких просить фізична особа, можуть бути доволі різними: автореферати, описи ви­находів, посвідчення про відрядження, літературні твори. При вчиненні даної нотаріальної дії нотаріус установлює особу заявника та фіксує час звернення. На підтвердження цієї об­ставини нотаріус робить посвідчувальний напис на докумен­ті зі зазначенням особи, що його пред’явила. Якщо одночасно пред’явлено декілька документів, посвідчувальний напис вчи­нюється на кожному з них і державне мито або плата за вчи­нення нотаріальної дії стягується за пред’явлення кожного документа. У тих випадках, коли документ викладений на де­кількох аркушах, нотаріус при вчиненні посвідчувального на­пису повинен прошити такий документ та скріпити печаткою.

8.6.