Вчинення виконавчих написів

Для стягнення грошових сум або витребування від борж­ника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на доку­ментах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованос­ті провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнен­ня на яке забороняється законодавством України або здій­снюється виключно на підставі рішення суду.

Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

- відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;

- дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;

- номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;

- строк, за який має провадитися стягнення;

- інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, відсотки тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу потрібно отримати іншу інформацію чи документи, які стосуються вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основно­го зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійсню­ється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту наді­сланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отриман­ня або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлен­ня повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Вчинення виконавчого напису за заявою одного з іпотеко- держателів здійснюється нотаріусом після спливу десяти днів з дня одержання іншими іпотекодержателями письмового по­відомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі отримання письмової заяви від попереднього іпо- текодержателя, який має вищий пріоритет, про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки виконавчий напис нотаріусом не вчинюється.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення забор­гованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий на­пис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право при­мусового стягнення боргу.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення забор­гованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому згаданою постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.

У разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за інформацією з Державного реєстру речо­вих прав на нерухоме майно, отриманою шляхом безпосеред­нього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність за­ставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів.

За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власни­ка заставної.

Виконавчий напис має містити:

- дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

- найменування та місце проживання (місцезнахо­дження) стягувача;

- найменування та місце проживання (місцезнаходжен­ня) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

- строк, за який провадиться стягнення;

- суми, що підлягають стягненню, або предмети, які під­лягають витребуванню, зокрема пеня, проценти, якщо такі на­лежать до стягнення;

- розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

- номер, під яким виконавчий напис зареєстровано;

- дату набрання чинності виконавчого напису;

- строк пред'явлення виконавчого напису до виконання;

- підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою;

- інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), який встанов­лює заборгованість.

Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спе­ціальному бланку нотаріальних документів.

Якщо за борговим документом потрібно провести стяг­нення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з осо­бового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі доку­мента, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються: за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягнен­ню за виконавчим написом, може бути встановлений з ура­хуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Вчинення виконавчого напису за договором позики здій­снюється з урахуванням вимог статті 1050 Цивільного кодек­су України.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійсню­ється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Під час кожного наступного вчинення виконавчого напи­су за тим самим зобов’язанням повторне подання копії доку­мента, що встановлює заборгованість, не вимагається. У цих випадках нотаріус вимагає подання двох примірників витягу з особового рахунку та оригіналу зобов’язання.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов’язання повертаються стягувачу, а другий примірник за­лишається у нотаріуса.

У разі вчинення кількох виконавчих написів за докумен­тами, що встановлюють заборгованість однакової форми, ко­пія кожного окремого зобов’язання не вимагається. У таких випадках у матеріалах нотаріальної справи залишаються одна копія документа, що встановлює заборгованість (на одного з боржників), і список боржників, на стягнення боргу з яких вчи­нені виконавчі написи, зі зазначенням повної назви та адре­си боржників, строку платежу, суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, а в необхідних випадках й інших даних.

Стягувачу видаються виконавчі написи на кожного борж­ника окремо відповідно до списку.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, потрібно подати й інші доку­менти, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підста­ві виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Стягнення за виконавчим написом провадиться в поряд­ку, встановленому цивільним процесуальним законодавством для виконання судових рішень та Законом України «Про вико­навче провадження».

Виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є фізична особа, може бути пред’явлений до примусового ви­конання протягом року з моменту вчинення виконавчого на­пису. Поновлення пропущеного строку для пред’явлення ви­конавчого напису до виконання провадиться відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» і ст. 371 Цивільного процесуального кодексу України.

8.2.