Прийняття у депозит грошових сум та цінних паперів

Однією з нотаріальних дій, що зрідка трапляються у нота­ріальній практиці, є прийняття у депозит грошових сум та цін­них паперів.

Прийняття у депозит грошових сум та цінних паперів - це така нотаріальна дія, яка підтверджує внесення у депозит но­таріуса вказаних сум або цінних паперів, що означає факт ви­конання особою певних зобов’язань перед кредитором.

Доречно зауважити, що депозит нотаріуса істотно від­різняється від банківського депозиту, який врегульований ст. 1058 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 537 Цивільного кодексу України, борж­ник вправі виконати свій обов’язок шляхом внесення належ­них з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса або державної нотаріальної контори у певних ви­падках:

- по-перше, у разі відсутності кредитора або уповноваже­ної ним особи у місці виконання зобов’язання;

- по-друге, коли кредитор або уповноважені ним особи ухиляються від прийняття виконання або в разі іншого про­строчення з їхнього боку (сторони);

- по-третє, коли відсутній представник недійсного кре­дитора.

Таким чином, законодавець установлює конкретні, ви­ключні випадки прийняття у депозит грошових сум і цінних паперів саме у такому випадку, коли є неможливим виконання зобов’язання боржником безпосередньо кредитору.

Заразом зауважимо, що не потрібно сприймати внесен­ня грошових коштів чи цінних паперів на депозитний раху­нок приватного нотаріуса або державної нотаріальної конто­ри як обов’язок боржника. Останній не повинен виконувати зобов’язання саме таким чином^[266].

Як правильно зазначає К. В. Кашковський, закон надає право боржнику в разі відсутності кредитора, іншого порушення з його сторони, зайняти пасивну позицію, чекаючи першої можливості виконати свої обов'язки^[267].

Сторони правочину, в тому числі і попереднього, можуть домовитись про депонування грошових сум у депозиті нотарі­уса з метою виконання зобов'язань та наступного їх безготів­кового перерахування нотаріусом особі, на ім'я якої вони були внесені безготівковим шляхом, у зв'язку з настанням певної події, що обумовлена договором.

У разі настання певної події, що обумовлена договором, нотаріус в день звернення або не пізніше наступного робочого дня передає безготівковим шляхом гроші особі, на ім'я якої вони були задепоновані, за її заявою, в якій мають бути зазначені реквізити для перерахування. У разі ненастання певної події, що обумовлена договором, нотаріус повертає безготівковим шляхом гроші з депозиту особі, що їх внесла, за її заявою.

Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів про­водиться тільки за місцем виконання зобов'язання.

Для вчинення вказаної нотаріальної дії нотаріусу необхід­но подати відповідну заяву, яка реєструється у книзі вхідної кореспонденції та є підставою для вчинення нотаріальної дії.

Таку заяву подають: заінтересована особа (боржник) або ліквідатор громадянина-підприємця, визнаного банкрутом.

Законодавцем встановлено вимоги до заяви боржника, яка подається нотаріусу, а саме:

- щодо особи, від якої прийнято внесок у депозит, а також щодо особи, для передачі якій його внесено, зокрема:

- для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, серія та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання та реєстраційний номер облікової карт­ки платника податків;

- для юридичних осіб - найменування, місцезнахо­дження та податковий номер, реквізити поточного рахунку, відкритого в установі банку (якщо місце­знаходження або інші відомості щодо особи, для пе­редачі якій робиться внесок, невідомі, то в заяві вка­зуються останні відомі особі, що звернулася до нота­ріуса, відомості);

- щодо мети чи виконання якого зобов’язання зроблено внесок;

- щодо причин, з яких зобов’язання не може бути викона­но безпосередньо.

Зауважуємо, що лише за бажанням особи до заяви можуть бути включені обґрунтування та розрахунок, згідно з яким робиться внесок.

Якщо ж у депозит передаються цінні папери, які випущені у документарній формі, то у заяві зазначається їх сумарна но­мінальна вартість.

У разі невказання боржником місцезнаходження кредито­ра і нотаріусу це місцезнаходження невідоме, тоді боржник по­переджається про те, що повідомлення кредитора про внесен­ня грошей або цінних паперів у депозит є його обов’язком.

Зміст заяви ліквідатора громадянина-підприємця, визна­ного банкрутом, також врегульовано Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Така заява повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові ліквідатора громадянина- підприємця, визнаного банкрутом, з посиланням на реквізити постанови господарського суду, що призначив ліквідатора; прізвище, ім’я, по батькові, серію та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання та номер картки плат­ника податків у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів громадянина- підприємця, визнаного банкрутом, найменування госпо­дарського суду (що визначається за законом розпорядником коштів боржника), прізвище та ініціали судді, що прийняв по­станову про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, щодо мети чи виконання якого зобов’язання зроблено внесок.

Унесення особою грошових сум у депозит державного нотаріуса або державної нотаріальної контори проводиться будь-яким шляхом внесення переказу готівки через банки або безготівковим перерахуванням сум з рахунку особи на окре­мий поточний рахунок приватного нотаріуса тощо. Для збе­рігання грошових сум, прийнятих у депозит державними но­таріальними конторами, в органах державного казначейства відкриваються відповідні рахунки для обліку депозитних сум.

У разі надходження грошових сум та цінних паперів нота­ріус повинен повідомити кредитора. На вимогу кредитора но­таріус видає йому належні грошові суми або цінні папери.

Однак якщо грошові суми або цінні папери були внесені в депозит нотаріуса ліквідатором громадянина-підприємця, то про їх надходження нотаріус повідомляє господарський суд, що визнав громадянина-підприємця банкрутом, і за рішенням господарського суду видає їх з депозиту.

Документами, що підтверджують внесок боржника, є ви­писки з рахунків, які свідчать про надходження відповідних сум особі, котра внесла грошові суми в депозит; нотаріусом видається квитанція встановленого зразка, яка складається з двох частин.

Обов’язковими реквізитами квитанції є:

- відомості щодо особи, від якої прийняті в депозит гро­шові суми, а також щодо особи, для якої вони вносяться (далі - депонент):

- для фізичних осіб - прізвище, ім’я, по батькові, серія та номер паспорта, коли та ким він був виданий, міс­це проживання та ідентифікаційний номер у Держав­ному реєстрі фізичних осіб-платників податків та ін­ших обов’язкових платежів;

- для юридичних осіб - найменування, місцезнахо­дження та ідентифікаційний код у Єдиному держав­ному реєстрі підприємств та організацій України, реквізити поточного рахунку, відкритого в установі банку (якщо місцезнаходження депонента невідоме, то нотаріусом у квитанції вказуються останні дані, які відомі особі, що звернулася щодо внесення у депо­зит грошових сум);

- з якою метою чи для виконання якого зобов’язання внесено суму в депозит;

- розмір грошової суми, унесеної у депозит.

У разі внесення у депозит цінних паперів нотаріусом ви­дається квитанція встановленого зразка. При цьому нота­ріусом указується сумарна номінальна вартість цінних папе­рів, що прийняті в депозит.

При прийнятті в депозит цінних паперів на зворотному боці квитанції і корінця квитанції зазначаються вид цінних па­перів, їх кількість та сумарна номінальна вартість.

У разі прийняття у депозит для передачі за належністю грошових сум або цінних паперів державними нотаріусами справляється державне мито в розмірі, установленому чин­ним законодавством; приватними нотаріусами справляється плата відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат». Осо­ба, що внесла в депозит грошові суми або цінні папери, або її уповноважений представник повинна розписатися на корінці квитанції.

Якщо під час ужиття заходів з охорони спадкового майна нотаріусом будуть виявлені грошові суми (цінні папери), які залишилися після померлого, вони вносяться на відповідні ра­хунки для обліку депозитних сум державної нотаріальної кон­тори чи приватного нотаріуса, про що виписується відповід­на квитанція. Квитанція підшивається до спадкової справи, а її корінець залишається у справах державної нотаріальної кон­тори чи у справах приватного нотаріуса. А в квитанції зазна­чаються: прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, що вживав за­ходів щодо охорони спадкового майна; прізвище, ім'я, по бать­кові та останнє місце проживання спадкодавця; розмір грошо­вих коштів або сумарна номінальна вартість цінних паперів, унесених нотаріусом у депозит.

На звороті корінця квитанції вказується номер спадкової справи, у якій зберігається квитанція.

Облік депозитних операцій здійснюється державними но­таріальними конторами та приватними нотаріусами в двох книгах: книзі обліку депозитних операцій та книзі обліку осо­бових рахунків депонентів.

Облік надходження та видачі грошових сум та цінних паперів

Надходження грошових сум та цінних паперів обліко­вується в прибутковій частині книги обліку депозитних опера­цій. У графі 1 указується порядковий номер запису; у графі 2 - дата надходження грошових сум або цінних паперів у депо­зит; у графі 3 - прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи), прізвище, ім'я та по бать­кові ліквідатора громадянина-підприємця, від якого прийня­ті грошові суми або цінні папери; за яким зобов'язанням або в рахунок яких платежів вони внесені; у графі 4 - номер виданої квитанції; у графах 5, 6 вказуються відповідно розмір внесеної у депозит грошової суми, вид, кількість, номінальна вартість та реквізити цінних паперів, унесених у депозит; у графі 7 - номер особового рахунку депонента. У разі якщо грошові суми або цінні папери внесені в депозит нотаріуса ліквідатором громадянина-підприємця, депонентом є відповідний госпо­дарський суд, що визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Видача грошових сум та цінних паперів обліковується у видатковій частині книги обліку депозитних операцій. У графі 1 указується порядковий номер запису; у графі 2 - дата вида­чі грошових сум або цінних паперів; у графі 3 - прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи (найменування юридичної осо­би), якій видано (перераховано) грошові суми або цінні папе­ри, підстава видачі; у графі 4 - номер платіжного доручення; у графах 5 і 6 зазначаються відповідно розмір виданих (пере­рахованих) грошових сум або вид, кількість, номінальна вар­тість та реквізити цінних паперів; у графі 7 - номер особового рахунку депонента.

Наприкінці кожного місяця в прибутковій та видатковій частинах книги обліку депозитних операцій підбиваються підсумки за графами 5 і 6, вираховуються залишки коштів за депозитними операціями на перше число наступного місяця, а також указуються суми нарахованих банком відсотків за збе­рігання на поточних рахунках грошових сум у разі, якщо нара­хування останніх передбачається укладеним з банком догово­ром про розрахунково-касове обслуговування. Залишки депо­зитних сум та суми відсотків станом на перше число кожного місяця звіряються зі сумами, вказаними у виписках з окремих поточних рахунків, відкритих у банківських установах.

Унесення відомостей про грошові суми або цінні папери, що надійшли в депозит, до книги обліку депозитних операцій є підставою для відображення відповідних сум на особових рахунках депонентів у книзі обліку особових рахунків депонентів.

Нотаріусом у депозит приймаються цінні папери, випуще­ні в документарній формі. Нотаріус складає їх опис у трьох при­мірниках, кожен з яких підписується особою, що вносить цінні папери в депозит. Прийняті в депозит цінні папери в опечата­них пакетах, на яких зазначається їх сумарна номінальна вар­тість та в які вкладається один примірник опису, зберігаються в сейфі нотаріуса. В описі вказуються: найменування та міс­цезнаходження державної нотаріальної контори або прізви­ще, ім'я, по батькові та нотаріальний округ приватного нотарі­уса, кількість, вид, сумарна номінальна вартість та реквізити цінних паперів.

Видача з депозиту грошових сум або цінних паперів здій­снюється за заявою, яку подає депонент, за заявою та рішен­ням господарського суду, які подає ліквідатор громадянина- підприємця. На заяві нотаріусом здійснюється службова відмітка про встановлення особи депонента, ліквідатора громадянина-підприємця, реквізити документа, на підставі якого особу було встановлено, та вказується документ, що під­тверджує право на одержання депозитних сум (свідоцтво про право на спадщину, рішення суду, довіреність тощо).

Видача банками грошових сум депонентам проводиться на підставі платіжних доручень приватних нотаріусів шляхом безготівкового перерахування на рахунок депонента або пере­казу коштів для виплати депоненту готівкою в банку. Копія платіжного доручення, на підставі якого перераховано грошо­ві суми, залишається у справах державної нотаріальної конто­ри або приватного нотаріуса.

Повернення грошових сум і цінних паперів особі, що внесла їх у депозит, допускається лише за згодою депонента. Вимога про повернення грошових сум і цінних паперів і згода на їх повернення мають бути оформлені письмово.

Невитребувані з депозиту грошові суми та цінні папери, що підлягають передачі фізичним і юридичним особам, збері­гаються в депозиті державної нотаріальної контори або при­ватного нотаріуса протягом трьох років і після закінчення встановлених термінів їх зберігання підлягають перерахуван­ню до Державного бюджету України в порядку, установленому чинним законодавством України.

Грошові суми, що зберігаються в органах Державної казна­чейської служби України, спрямовуються до загального фон­ду державного бюджету України, як інші неподаткові надхо­дження. До державного бюджету наприкінці бюджетного року перераховуються також суми нарахованих банком відсотків за зберігання на поточних рахунках грошових сум, зданих у депо­зит. Перерахування невитребуваних грошових сум до бюдже­ту відображається у графі 8 Книги обліку особових рахунків депонентів.

Книги обліку депозитних операцій, обліку особових ра­хунків депонентів, квитанційні книжки мають бути пронуме­ровані, прошнуровані і скріплені печаткою та підписом поса­дової особи Головного управління юстиції Міністерства юс­тиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київ­ського та Севастопольського міських управлінь юстиції із за­значенням кількості аркушів, що містяться в них.

У разі ліквідації державної нотаріальної контори або при­пинення приватної нотаріальної діяльності приватного нотарі­уса, що вчиняв нотаріальні дії по прийняттю грошей та цінних паперів у депозит нотаріуса, за наказом управління юстиції, до сфери управління якого належить державна нотаріальна кон­тора чи яким зареєстрована приватна нотаріальна діяльність приватного нотаріуса, за наявності залишків грошових коштів на поточних рахунках для ведення депозитних операцій та цін­них паперів, що внесені в депозит такої державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, ці кошти передаються для продовження ведення депозитних операцій до іншої держав­ної нотаріальної контори або приватного нотаріуса для збе­рігання та передання депонентам у межах нотаріального окру­гу та з дотриманням правил, встановлених Порядком вчинен­ня нотаріальних дій нотаріусами України.

8.10.