Ринок цінних паперів

Залежно від активності та видів діяльності банківських установ розрізняють такі моделі фондового ринку:

1) банківська (німецька) – це така модель, при якій банки є найголовнішими учасниками ринку цінних паперів.

2) змішана модель – характеризується рівномірною присутністю на ринку корпоративних цінних паперів як банківських, так і парабанківських установ;

3) американська модель, характерна передусім для США. За цієї моделі комерційним банкам було заборонено займатися операціями з цінними паперами, крім вкладень у державні фінансові інструменти та депозитні сертифікати банків. Водночас інвестиційним банкам, які є активними учасниками фондового ринку, дозволено операції з корпоративними цінними паперами, андеррайтинг, організація операцій зі злиття-поглинання, але заборонялося здійснювати прийом депозитів та кредитні операції. У кінці листопада 1999 р. ухвалено Закон Грімма–Ліча– Блайлі «Про фінансову модернізацію», яким частково скасовано чинність Закону Гласна–Стігола. Згідно з цим законом у США дозволено створювати фінансові холдинги (можуть мати у своєму складі як комерційні, так й інвестиційні банки), а також обмежені універсальні банки (restricted universal banks), які можуть надавати комерційні та інвестиційні банківські послуги. Однак їхня діяльність обмежена, оскільки дочірні банки і компанії, які входять до складу холдингу, мають відповідати власним нормам достатності капіталу.

На даний час майже всі країни відмовились від заборони на

операції з корпоративними фінансовими інструментами. Протягом 70–90-

415

х рр. комерційним банкам безпосередньо (ВеликоБританія) або через дочірні компанії (Канада) було дозволено з певними обмеженнями купувати акції корпорацій та здійснювати андерайтинг.

В Україні формується змішана модель ринку цінних паперів, де поряд з небанківськими фінансовими інститутами банківські установи мають право здійснювати операції як з державними, так і з корпоративними фінансовими інструментами.

«Про банки і банківську діяльність» передбачено можливість функціонування в нашій державі інвестиційних банків, які мають змогу вкладати в акції більший відсоток регулятивного капіталу (до 90%). При цьому інвестиційні банки можуть залучати ресурси за рахунок депозитів фізичних осіб в обсязі не більше, ніж 5 % капіталу.

Банківські установи України відповідно до вітчизняного законодавства

можуть здійснювати операції з такими групами цінних паперів (рис. 12.1):

Групи цінних паперів

\r\nТоваророзпорядчі цінні папери

Пайові цінні папери

\r\nБоргові цінні папери

\r\nІпотечні цінні папери

\r\nПохідні цінні папери

Акції

Інвестиційні сертифікати

\r\nОблігації підприємств

Державні облігації України

Облігації місцевих позик

\r\n

Іпотечні облігації

Іпотечні сертифікати

Заставні

Казначейські зобов’язання України

\r\nСертифікати фондів операцій з нерухомістю

Ощадні (депозитні сертифікати)

Векселі

Рис. 12.1. Схема груп цінних паперів, що здійснюють обіг в Україні.

416