Діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів

Реєстр власників іменних цінних паперів – перелік за станом на певну дату власників і номінальних утримувачів іменних цінних паперів та іменних цінних паперів, які обліковуються на їхніх особових рахунках, що є складовою системи реєстру й уможливлює ідентифікацію цих власників, кількість, номінальну вартість і вид належних їм іменних цінних паперів.

Система реєстру власників іменних цінних паперів – сукупність даних, зафіксованих у паперовій або безпаперовій формі (у вигляді записів в електронних базах даних), що забезпечує ідентифікацію зареєстрованих у цій системі власників, номінальних утримувачів, заставодержателів та емітента, а також іменних цінних паперів, зареєстрованих на їхнє ім’я, облік усіх змін інформації щодо вищевказаних осіб і цінних паперів, одержання й надання інформації цим особам та складання реєстру власників іменних цінних паперів.

Банк-реєстроутримувач на фондовому ринку виконує такі основні функції:

• формування системи реєстру за результатами поширення

випуску іменних цінних паперів або прийняття її від попереднього реєстроутримувача;

• ведення системи реєстру, що передбачає:

–відкриття, ведення та закриття емісійного рахунка, особових рахунків емітента та зареєстрованих осіб;

–ведення облікових журналів, які належать до системи реєстру;

–облік документів, які є підставою для формування та внесення змін до системи реєстру;

–облік осіб, зареєстрованих у системі реєстру;

462

–ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;

–внесення до системи реєстру змін у зв’язку з переходом права власності на іменні цінні папери, обтяженням цінних паперів зобов’язаннями, переведенням цінних паперів на рахунки номінальних утримувачів, на особовий рахунок емітента;

–внесення змін до системи реєстру на підставі здійснення емітентом корпоративних операцій;

–видання, погашення сертифікатів іменних цінних паперів та облік втрачених (згідно із заявами власників);

–видання зареєстрованим особам виписок з реєстру щодо належних їм цінних паперів;

–надання інформації, що міститься у системі реєстру;

–інформаційне й організаційне забезпечення проведення за-

гальних зборів;

–облік нарахованих та виплачених доходів за іменними цін-

ними паперами;

–складання на підставі письмового запиту емітента переліків осіб, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів, і переліків осіб, які мають право на отримання доходів за цінними паперами;

–передача на відповідальне зберігання Національному депозитарію України опечатаного реєстроутримувачем пакета з паролем та контрольною копією реєстру;

–інші функції.

Для обліку загальної кількості випущених в обіг іменних цінних паперів та розподілу їх між зареєстрованими особами й емітентом реєстроутримувач відкриває у системі реєстру:

– емісійний рахунок, на якому окремо за кожним випуском і категорією обліковують усі розміщені іменні цінні папери емітента та/або цінні папери, випуск яких зареєстровано;

– особові рахунки емітента, обліковують іменні цінні папери, які зареєстровані у випуску, але не розміщені; на які покупці підписалися у процесі первинного розміщення, але не сплатили їхньої вартості; які викуплені емітентом іменних цінних паперів з метою анулювання чи подальшого продажу;

– особові рахунки зареєстрованих осіб (власників цінних паперів,

номінальних утримувачів, заставодержателів).

463

На цих рахунках має бути забезпечено відокремлений облік цінних паперів різних випусків і категорій іменних цінних паперів, а на особових рахунках – також відокремлений облік обтяжених зобов’язаннями або блокованих цінних паперів за кожним фактом їхнього блокування або обтяження зобов’язаннями.

Консультаційні послуги. Здійснюючи надання цих послуг, банк виконує функцію інвестиційного радника.

Банки з огляду на специфіку своєї діяльності є суб’єктами, які генерують значний обсяг економічної та іншої інформації, що не доступна для інших компаній і фізичних осіб.

В Україні банки можуть здійснювати консалтинг щодо операцій,

пов`язаних з цінними паперами як для емітентів, так і для інвесторів.

Для перших банки надають весь комплекс консультацій з аналізу ринку та перспектив залучення коштів емітентом від випуску цінних паперів.

Важливим сегментом надання консалтингових інвестиційних послуг є інвестори. Для них банківські установи можуть здійснювати: 1) аналіз фондового ринку і прогнозування його подальшої динаміки; 2) оцінювання цінних паперів; 3) визначення та кількісне вимірювання ймовірних ризиків інвестування; 4) аналіз схильності до ризику інвестора;

5) формулювання інвестиційної стратегії на основі визначених цілей і відношення до ризику; 6) оцінювання очікуваної ефективності вкладень.

Для більш повного інформування клієнтів про стан ринку цінних паперів та інвестиційні якості окремих фінансових інструментів банки можуть займатися рейтинговою діяльністю, а також розробкою й розрахунком фондових індексів для побудови як власних, так і клієнтських індексних портфелів цінних паперів.

Крім основних послуг на фондовому ринку, банки можуть надавати значну кількість супутніх (додаткових) послуг як для емітентів, так і для інвесторів. До цих послуг належать: 1) організація виплати дивідендів (як грошовими коштами, так і цінними паперами), купонних платежів для емітента, погашення боргових зобов’язань, інкасація цих доходів та їхнє реінвестування для інвестора; 2) проведення заміни акцій при

реорганізації компанії, деномінації (збільшення або зменшення

464

\r\nноміналу), конвертації фінансових інструментів (конверсійні облігації); 3)\r\nучасть у загальних зборах акціонерів за дорученням інвесторів; 4)\r\nконтроль за поширенням та використанням прав на цінні папери; 5)\r\nвиконання функції лістингового агента, тобто організація допуску цінних

паперів емітента-клієнта для котирування на біржі; 6) організація злиття і поглинань.