Прийняття документів на зберігання

Прийняття документів на зберігання вчиняється тільки двома органами нотаріату: нотаріусами та посадовими осо­бами консульських установ і дипломатичних представництв.

Державні та приватні нотаріуси мають право за заявами заінтересованих юридичних і фізичних осіб приймати на збе­рігання документи.

Вказана нотаріальна дія спрямована на захист і охорону прав особи на документи, що виявляється у забезпеченні нота­ріусом збереження їх цілісності та схоронності, унеможливлен- ні доступу до документів будь-яких осіб, зокрема самого нота­ріуса. Важливо, що документ, який передається на зберіган­ня нотаріусу, не може бути вилучений при проведенні виїмки (стаття 81 Закону України «Про нотаріат»)^[264].

Як правильно зауважує М. Дякович, зберігання документів нотаріусами не слід ототожнювати з функціями осіб, які надають послуги з організації зберігання^[265]. Права та обо­в’язки сторін за договором зберігання встановлюються між сторонами відповідно до глави 66 Цивільного кодексу України «Зберігання».

Прийняття документів на зберігання здійснюється нота­ріусом тільки на підставі опису документів, що складається в двох примірниках та підписується особою, яка здала докумен­ти на зберігання, та нотаріусом, який приймає такі документи.

До того ж, один примірник опису залишається у держав­ного чи приватного нотаріуса, а другий видається особі, котра здала документи на зберігання.

Також законодавцем у підпункті 3.1 глави 19 розділу дру­гого Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України надано право нотаріусу за клопотанням заінтересованої особи приймати документи без опису, якщо вони належно упаковані в присутності нотаріуса.

Така упаковка має бути скріплена печаткою нотаріуса, його підписом і підписом особи, яка здала документи на збе­рігання.

У разі прийняття нотаріусом документів на зберігання, незалежно від того чи був складений акт опису документів, відбувається видача свідоцтва про прийняття документів на зберігання.

Про прийняття документів на зберігання державний чи приватний нотаріус видає заінтересованій особі, яка здала їх, свідоцтво за встановленою формою (додаток № 25 Правил ве­дення нотаріального діловодства), до якого обов’язково до­дається примірник опису - у випадку, якщо такий опис про­водився.

Законодавцем не встановлено обмежень щодо терміну зберігання документів нотаріусом. Хоча зміст Свідоцтва про прийняття на зберігання документів, який встановлений у додатку № 25 Правил ведення нотаріального діловодства, як обов’язковий реквізит передбачає обов’язок нотаріуса вказати в тексті нотаріального документа строки, на які передаються заявником документи на зберігання нотаріусу.

Тому, на нашу думку, невказівка у тексті Свідоцтва про прийняття на зберігання документів на строк зберігання пе­реданих документів є однією з підстав для визнання такої но­таріальної дії недійсною.

Прийняті документи зберігаються в окремому пакеті в за­лізних шафах чи сейфах, опечатаних печаткою нотаріуса.

Повернення документів, прийнятих на зберігання, не є нотаріальною дією, тому відповідний запис про таку дію у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій не проводиться.

Документи, прийняті на зберігання, повертаються у таких випадках:

- на вимогу заінтересованої особи, яка здала їх на збері­гання, на вимогу уповноважених заінтересованою особою, яка здала документи на зберігання, осіб при пред’явленні свідо­цтва про прийняття на зберігання документів і примірника опису (якщо такий опис складався);

- за рішенням суду.

Отже, особа, яка здала документи на зберігання, або її представник вправі отримати передані нотаріусу документи назад тільки за умови пред’явлення свідоцтва про прийнят­тя на зберігання документів та примірника опису (якщо такий опис складався).

8.9.