4. Робочі документи аудитора; класифікація і порядок формування та процедури зберігання
Під терміном «документація» згідно МСА 230 «Аудиторська документація» розуміються матеріали (робочі документи), що складаються аудиторами і для аудитора або отримувані і такі, що зберігаються аудитором у зв\'язку з проведенням аудиту.
Робочі документи можуть бути представлені у вигляді даних, зафіксованих на папері, фотоплівці, в електронному вигляді або в іншій формі зберігання інформації.У робочі документи вноситься інформація, що, на думку аудитора, є важливою і яка повинна підтвердити висновки й пропозиції в Аудиторському висновку.
Робоча документація може бути оформлена у вигляді стандартних форм і таблиць на папері, або зафіксована на електронних носіях інформації.
Суть робочих документів, їхній зміст, форма, порядок схоронності викладений у МСА - 230 «Аудиторська документація».
При вивченні цього питання потрібно акцентувати увагу на тім, що обсяг, види, склад і зміст робочих документів визначаються аудитором самостійно в кожному конкретному випадку. Однак, можна сформулювати ряд вимог і рекомендацій щодо повноти (обсягу) інформації в робочих документах аудитора і їхнього оформлення. До таких вимог ставляться:
− чіткість, зрозумілість, акуратність документів;
− повнота, детальність інформації;
− фіксація попередньої й наступної інформації щодо аудиту, що здійснюється;
− обов\'язкова фіксація джерела одержання інформації;
− обов\'язкова адресність інформації, підтвержденість фактами;
− обов\'язкове використання професійної термінології;
− дотримання вимог щодо відображення обов\'язкових реквізитів.
Основним призначенням робочих документів вважають: розробку Меморандуму планування та плану аудиту, підтвердження виконання плану аудиту, систематизацію інформації, що збирається в процесі аудиту; організацію оперативного управління процесом аудиту; створення основи для визначення ефективності виконання роботи кожним аудитором; оцінку адекватності застосовуваних методів аудиту чинному законодавству.