Події російсько-українського конфлікту, безсумнівно, являють собою загрозу чинному світовому порядкові, який значною мірою ґрунтується на міжнародно-правовому принципі незастосування сили чи погрози силою.
Відмова Росії, ядерної держави, однієї із найпотужніших у військовому плані, члена Ради Безпеки ООН, від дотримання цього принципу ставить перед світовою спільнотою, можливо, найсерйозніші виклики з моменту завершення Другої світової війни.
Ці виклики передусім пов’язані з потенційною девальвацією принципу незастосування сили або погрози силою, за якої дії агресора стануть орієнтиром для інших держав, що цілком можуть їх наслідувати взагалі без будь-яких обґрунтувань, просто заперечуючи сам факт застосування сили, як це відбувається у випадку з Донецькою і Луганською областями, а до цього протягом самої «операції з повернення Криму до складу Росії». Наслідками можуть стати численні міжнародні збройні конфлікти і руйнування всієї системи міжнародної безпеки.
Перехід до примату сили у міжнародних відносинах неминуче призведе до зняття обмежень, встановлених міжнародним правом для того, щоб регулювати поведінку його суб’єктів, з усіма відповідними наслідками.
Особливо небезпечним видається порушення Будапештського меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 р. Агресія одного з гарантів і неспроможність інших домогтися його дотримання прямо спонукають інші держави до озброєння, реалізації ядерних програм, бо лише це, а аж ніяк не міжнародно-правові зобов’язання може реально захистити державу.
Отже, нинішні події — можливо, найбільше випробування для міжнародної спільноти з часу заснування Організації Об’єднаних Націй в сенсі спроможності захистити міжнародний мир та безпеку.
Зазначене актуалізує потребу у міжнародно-правових дослідженнях принципу незастосування сили та погрози силою, а також норм сучасного міжнародного права, пов’язаних із правомірним застосуванням сили. При цьому важливо розглянути вказані питання саме в контексті дій Російської Федерації проти України.
1.1.
Еще по теме Події російсько-українського конфлікту, безсумнівно, являють собою загрозу чинному світовому порядкові, який значною мірою ґрунтується на міжнародно-правовому принципі незастосування сили чи погрози силою.:
- Принцип І. НЕЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ ЧИ ПОГРОЗИ СИЛОЮ
- Основні нринцини міжнародного нрава: місце в нормативній системі та значення для міжнародних відносин і світового порядку
- Юридична кваліфікація застосування сили Російською Федерацією у Криму та па сході України
- Російська ідеологія українського державотворення: «Гетьманські» (договірні) статті як юридичний засіб обмеження суверенітету Війська Запорозького
- Міжнародна міграція робочої сили
- Світовий ринок. Міжнародна торгівля. Теорії ринку
- Джерело обов’язкової сили міжнародного договору і принцип pacta sunt servanda
- Вирішення кримського питання Україною та Російською Федерацією на міжнародному рівні (1990—2003рр.)
- Російська інтервенція з точки зору міжнародного права та національного законодавства України і Російської Федерації
- Анексія Криму Російською Федерацією як злочин агресії проти України : міжнародно-правові аспекти : Монографія / О.В. Марусяк. — Чернівці : «Місто»,2016. - 220 с., 2016
- Крим — це ще одна гаряча точка Європи, яка може стати тією іскрою, що запалить відкритий українсько-російський конфікт... Тарас Кузьо (1994 р.)[261]
- Події щодо Кримського півострова і сучаспа міжпародпо-правова інтерпретація самовизначення
- Зміст теми. Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ. Сутність міжнародного кредиту. Об’єкти та суб’єкти міжнародного кредиту. Міжнародний валютний фонд, його капітал і основні напрями діяльності. Проце