<<
>>

Події російсько-українського конфлікту, безсумнівно, являють собою за­грозу чинному світовому порядкові, який значною мірою ґрунтується на міжнародно-правовому принципі незастосування сили чи погрози силою.

Відмова Росії, ядерної держави, однієї із найпотужніших у військовому плані, члена Ради Безпеки ООН, від дотримання цього принципу ставить перед світовою спільнотою, можливо, найсерйозніші виклики з моменту завершення Другої світової війни.

Ці виклики передусім пов’язані з потенційною девальвацією принци­пу незастосування сили або погрози силою, за якої дії агресора стануть орієнтиром для інших держав, що цілком можуть їх наслідувати взагалі без будь-яких обґрунтувань, просто заперечуючи сам факт застосування сили, як це відбувається у випадку з Донецькою і Луганською областями, а до цього протягом самої «операції з повернення Криму до складу Росії». Наслідками можуть стати численні міжнародні збройні конфлікти і руй­нування всієї системи міжнародної безпеки.

Перехід до примату сили у міжнародних відносинах неминуче призве­де до зняття обмежень, встановлених міжнародним правом для того, щоб регулювати поведінку його суб’єктів, з усіма відповідними наслідками.

Особливо небезпечним видається порушення Будапештського мемо­рандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Догово­ру про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 р. Агресія одного з гарантів і неспроможність інших домогтися його дотримання прямо спонукають інші держави до озброєння, реалізації ядерних програм, бо лише це, а аж ніяк не міжнародно-правові зобов’язання може реально захистити державу.

Отже, нинішні події — можливо, найбільше випробування для між­народної спільноти з часу заснування Організації Об’єднаних Націй в сен­сі спроможності захистити міжнародний мир та безпеку.

Зазначене актуалізує потребу у міжнародно-правових дослідженнях принципу незастосування сили та погрози силою, а також норм сучасно­го міжнародного права, пов’язаних із правомірним застосуванням сили. При цьому важливо розглянути вказані питання саме в контексті дій Ро­сійської Федерації проти України.

1.1.

<< | >>
Источник: Порушення агресивною війною Російської Федерації нроти України основних нрин- цинів міжнародного права: монографія І Задорожній Олександр Вікторович; Укр. асоц. міжнар. права, Ін-т міжнар. відносин Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, каф. міжнар. права. — Київ : К.І.С.,2015. — 712 с. — (Бібліотека кафедри міжнародного права). 2015

Еще по теме Події російсько-українського конфлікту, безсумнівно, являють собою за­грозу чинному світовому порядкові, який значною мірою ґрунтується на міжнародно-правовому принципі незастосування сили чи погрози силою.:

  1. Принцип І. НЕЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ ЧИ ПОГРОЗИ СИЛОЮ
  2. Основні нринцини міжнародного нрава: місце в нормативній системі та значення для міжнародних відносин і світового порядку
  3. Юридична кваліфікація застосування сили Російською Федерацією у Криму та па сході України
  4. Російська ідеологія українського державотворення: «Гетьманські» (договірні) статті як юридичний засіб обмеження суверенітету Війська Запорозького
  5. Міжнародна міграція робочої сили
  6. Світовий ринок. Міжнародна торгівля. Теорії ринку
  7. Джерело обов’язкової сили міжнародного договору і принцип pacta sunt servanda
  8. Вирішення кримського питання Україною та Російською Фе­дерацією на міжнародному рівні (1990—2003рр.)
  9. Російська інтервенція з точки зору міжнародного права та національного законодавства України і Російської Федерації
  10. Анексія Криму Російською Федерацією як злочин агресії проти України : міжнародно-правові аспекти : Монографія / О.В. Марусяк. — Чернівці : «Місто»,2016. - 220 с., 2016
  11. Крим — це ще одна гаряча точка Європи, яка може стати тією іскрою, що запалить відкритий українсько-російський конфікт... Тарас Кузьо (1994 р.)[261]
  12. Події щодо Кримського півострова і сучаспа міжпародпо-правова інтерпретація самовизначення
  13. Зміст теми. Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ. Сутність міжнародного кредиту. Об’єкти та суб’єкти міжнародного кредиту. Міжнародний валютний фонд, його капітал і основні напрями діяльності. Проце
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -