ПИТАННЯ 65. Наукові основи ідентифікації особи за її голосом

Основою правильного розуміння закономірностей утворення й формування мовленнєвого процесу є вчення про умовнорефлекторну діяльність головного мозку й вищу нервову діяльність людини.

Науковою основою ідентифікації особи за голосом є криміналістична фоноскопія, яка вивчає звукову, мовленнєву інформацію, з основному, у вигляді магнітних та відеомагнітних записів, апаратури звуко-та відеозапису.

Теоретичними передумовами методики ідентифікації особи за фонограмою усного мовлення є такі положення.

Голос людини має індивідуальні властивості. Це зумовлено специфічним для кожного голосовим апаратом: формою і розмірами ротової й носової порожнини, навколоносових пазух, гортані, діафрагми, -глотки, органів дихання. Органи мовлення під час вимови звуків створюють різні перешкоди на шляху повітря і не лише перетворюють звуки в зрозумілу мову, а й надають їй певну якість. Тому фізична характеристика звуків - частота, тривалість, інтенсивність, забарвлення, звуковий колорит -у кожної людини індивідуальні.

Акустична характеристика голосу відносно стала за часом і залишається індивідуальною навіть у разі морфологічних чи патологічних змін в органах мовлення.

Мова конкретної людини характеризується рисами, що притаманні лише їй, і визначається соціальними та психологічними факторами. Сформовані в юнацькому віці особливості мовлення, інтонації, манера розмовляти стають звичними і майже не зазнають змін протягом усього життя людини.

Тому в основу методики фоноскопічних досліджень покладено акустичний та лінгвістичний аналізи усного мовлення. Лінгвістичний аналіз у цілому спрямований на дослідження усної мови, що відображає соціальні, інтелектуальні, психофізіологічні та інші характеристики особи. Акустичний аналіз вивчає характеристики мовлення, що визначаються анатомічними, фізіологічними особливостями людини. Він базується на численних вимірах спектрально-часових характеристик мовленнєвого звукового сигналу з наступною статистичною розробкою для виявлення індивідуального комплексу ознак.

132

Основними ознаками голосу є такі:

- висота голосу, яка визначається частотою коливання голо сових зв\'язок, а також резонансом додаткових порожнин голо сового апарату;

- час звучання характеризує звуки за їх тривалістю. Із зміною темпу мовлення відповідно змінюється й час звучання окре мих звуків, але зберігається певне співвідношення їх абсолют них величин;

-тембр голосу характеризується своєрідним забарвленням звуків завдяки своєрідному поєднанню верхніх тонів, що супроводжують основний тон.

Діапазон - це звуковий об\'єм голосу, його частотні межі.