Потенційні ефекти та ризики від можливого посилення гнучкості обмінного курсу гривні

Розвиток зовнішньоекономічних відносин, конкурентоспроможність експортерів, внутрішньогосподарські процеси безпосередньо залежать від динаміки валютного курсу національної валюти.

Вважається, що фіксований курсовий режим ефективніший для країн, що розвиваються, спільними ознаками яких є відсутність необхідних ін­струментів та механізмів регулювання інфляційних процесів, обмежений рух капіталу тощо. Натомість для відкритих до міжнародного фінансового ринку країн більші переваги надаються гнучкому валютному курсу, який своєчасно реагує на зміни у світовій економіці. За даними МВФ, країни, що використовують гнучкий чи фіксований режим валютного курсоутво- рення, можливо поділити майже навпіл.

Сутність гнучкого валютного режиму полягає в тому, що офіційний валютний курс визначається ринковими механізмами з урахуванням попи­ту та пропозиції. Волатильність обмінного курсу, яка характерна для гнуч­кого режиму курсоутворення, безпосередньо впливає на усі без винятку сфери діяльності й призводить до отримання як позитивних, так і негатив­них наслідків. Це зумовлює необхідність детального вивчення й ураху­вання можливих ефектів та ризиків від посилення гнучкості гривні, що сприятиме мінімізації впливу на економіку України в умовах подальшого зростання діапазону коливань валютного курсу гривні.

Еластичність впливу обмінного курсу на зовнішній сектор економіки проявляється через динаміку торговельного балансу країни. Зміна тор­говельних потоків унаслідок девальвації в економічній літературі назива­ється «ефектом кривої J» [66, с. 538], сутність якої полягає в тому, що в умовах знецінення валюти торговельний баланс спочатку погіршується через зростання вартості імпортної складової, проте в подальшому цей не­гативний ефект змінюється на протилежний внаслідок зменшення обсягу імпорту та нарощення експорту.

Загалом, знецінення національної валюти в середньостроковій перс­пективі сприяє підвищенню конкурентоспроможності експортерів на зов­нішньому ринку, зростанню доходів від експорту в гривневому еквівален­ті, а відповідно і зниженню дефіциту платіжного балансу. У короткостро­ковому періоді знецінення національної валюти, яке супроводжується під­вищенням вартості імпорту, створює сприятливі умови для розвитку вну­трішнього виробництва товарів, які заміщують іноземні.

Вплив девальвації на торговельний баланс може повною мірою мате­ріалізуватися через декілька років (лаг основної частини коригування про­являється через два роки), а в загальному - близько п’ яти років.

Позитивне сальдо платіжного балансу в довгостроковому періоді, як правило, формує тенденцію до укріплення національної валюти. Однак, зазначений позитивний ефект для експортерів буде не тривалим, оскільки покращення їх фінансового результату відбувається здебільшого не за ра­хунок суттєвого нарощення виробництва чи підвищення якості продукції, а внаслідок зміни валютного курсу, що супроводжується призупиненням технологічного та технічного оновлення, зниженням енергоємності тощо. Зростання вартості імпортних товарів впливає на собівартість вітчизняної продукції, ціна якої також буде підвищуватися. Поступово визначений ефект нівелюється підвищенням рівня інфляції в країні та зниженням ку­півельної спроможності гривні. Натомість підтримка девальвації обмінно­го курсу призведе до подальшого розкручування інфляційних процесів.

Зростання вартості продукції як вітчизняного, так й іноземного виро­бництва може негативно вплинути на динаміку доходів експортерів. Це позначиться на заробітній платі працівників і в подальшому може призве­сти до необхідності скорочення кадрів.

Посилення девальваційних тенденцій та погіршення платіжного бала­нсу може також відбутися внаслідок наявності кризових явищ у країнах партнерах. За умов плаваючого режиму курсоутворення дефіцит платіж­ного балансу нівелюється девальвацією валюти.

Наслідком ревальвації в першу чергу є зниження цінових переваг експортерів на зовнішньому ринку. Укріплення гривні призведе до змен­шення експорту і, як наслідок, до зростання дефіциту платіжного балансу. За визначених умов зменшується вартість імпорту у гривневому еквіва­ленті, що має позитивний ефект через скорочення витрат на енергоресур­си та інші складові внутрішнього споживання. Ці зміни мають позначати­ся і на зниженні ціни вітчизняної продукції, для виготовлення якої вико­ристовуються й імпортні товари.

Вплив на ціни коливань валютного курсу все ж таки можливо контро­лювати через відмову від додаткових прибутків для збереження конкурен­тоспроможності експортерів на ринку. Це пояснюється або бажанням утримати покупців, або, при наявності прогнозу щодо короткостроковості зміни курсу, зумовлено небажанням коригувати ціну на незначний період. Захищаючи себе від ревальвації національної валюти, великі підприємства чи корпорації можуть виносити виробництво за межі країни, проте їх час­тка в Україні незначна. За дослідженнями МВФ коливання валютного ку­рсу в Україні призводять до зміни індексу споживчих цін на 25-30%, що значно менше порівняно з іншими країнами (40-50%). Вважається, що 10%-ва ревальвація національної валюти сприяє 2%-му зниженню рівня інфляції [12, с. 12)], проте такий ефект притаманний для розвинутих країн, натомість як для країн, що розвиваються, стрімка ревальвація може бути дестабілізуючим фактором економічного розвитку.

Динаміка валютного курсу також позначається на обсязі зовнішньої заборгованості. Унаслідок ревальвації здешевлюється обслуговування зо­внішнього боргу та зменшується загальна сума зобов’ язань. При деваль­вації спостерігаються протилежні тенденції. Однак варто зазначити, що країни, перебуваючи у фінансовій кризі, яка здебільшого супроводжується знеціненням національної валюти, задля стабілізації економічної ситуації ще більше посилюють боргове навантаження шляхом додаткового залу­чення зовнішніх запозичень.

У реальному секторі економіки волатильність валютного курсу зу­мовлює зміну темпів приросту ВВП.

Від напрямів коливань валютного курсу також безпосередньо зале­жить обсяг спрямованих інвестицій. Важливим чинником у цьому про­цесі є рівень облікової ставки. Зокрема, ревальвація, що супроводжуєть­ся зниженням відсоткових ставок, рівня інфляції, сприяє зростанню обся­гів кредитування. Проте суттєве зменшення облікової ставки може викли­кати незацікавленість інвесторів до вкладення короткострокового капіталу в країну, а відповідно загрожує його відтоком та знеціненням національної валюти. Тому важливо своєчасно вжити необхідні заходи через підвищен­ня відсоткової ставки для так званого «охолодження» економіки. Однак її високий рівень сприяє зворотнім процесам: зниженню обсягів кредиту­вання, надходженню капіталу, а відповідно й поступовій ревальвації на­ціональної валюти.

Міжнародний рух капіталу, зумовлений диференціацією відсоткових ставок, спрямовується в країни з більшим їх рівнем, а відповідно спричиняє поступове укріплення національної валюти. Проте в країнах з нижчими облі­ковими ставками спостерігається її знецінення під впливом відтоку капіталу.

Інвестиційний клімат безпосередньо пов’язаний не лише з визначени­ми процесами. Вагомим фактором його поліпшення є стабільна економіч­на ситуація, прогнозованість дій уряду, як індикатора зниження ризику відтоку капіталу.

У фінансовому секторі економіки коливання валютного курсу впли­вають на інфляційні процеси. Девальвація обмінного курсу гривні супро­воджується підвищенням темпів інфляції, що може спровокувати спад ви­робництва та зростання рівня безробіття.

знецінення валюти підвищується загроза банкрутства або щонайменше погіршення фінансового стану через відсутність достатнього обсягу кош­тів, потребу в яких не можливо задовольнити за рахунок банківського кредитування, вартість якого підвищується, супроводжуючись зниженням кредитоспроможності товаровиробників. Погіршення економічної ситуації може спровокувати збільшення світових цін на енергоресурси. Вважаєть­ся, що повний вплив на ціну через зміну темпів інфляції матеріалізується через три чи шість місяців [66, с. 501].

В умовах девальвації знижується приріст депозитів у національній ва­люті, відбувається вилучення їх із банківської системи. Інфляційні очіку­вання суб’єктів валютного ринку при погіршенні макроекономічних по­казників та значному знеціненні національної валюти зростають виперед­жаючими темпами, що зумовлює нарощення обсягів споживання.

Ревальвація гривні сприяє зниженню темпів інфляції як у коротко­строковому, так і середньостроковому періоді. Крім того, у таких умовах можливо отримати додатковий позитивний ефект, оскільки укріплення валюти також зумовлює здешевлення імпортної продукції, що особливо ефективно в умовах зростання вартості енергоресурсів на світовому рин­ку. Це надає змогу прискорити технічне та технологічне оновлення. Однак вироблена на цьому обладнанні продукція дещо втратить цінову перевагу на світовому ринку [10]. З іншого боку є можливість для розвитку внут­рішнього ринку через підвищення якості продукції, скорочення витрат на її виробництво тощо.

Доцільно зазначити, що вартість товарів внутрішнього виробництва, як показує вітчизняна практика, майже не реагує на зниження ціни їх складових, яка зумовлена укріпленням валюти, що надає додатковий дохід від реалізації.

В умовах ревальвації національної валюти при зменшенні рівня від­соткових ставок відбувається нарощення обсягів кредитування. Це супро­воджується нижчим рівнем інфляційних очікувань і, як наслідок, уповіль­нення темпів приросту депозитів та кредитів в іноземній валюті.

Зміна валютного курсу безпосередньо впливає на обсяг грошової маси в країні. Зокрема, враховуючи те, що значна маса депозитів і кредитів зна­ходяться в іноземній валюті, ревальвація гривні призведе до зменшення їх обсягу в перерахунку на національну валюту. Натомість девальвація від­повідно зумовить їх збільшення.

Коливання валютного курсу призведе до негативних наслідків для од­ного з учасників форвардних угод через недоотримання доходів продав­цями внаслідок укріплення національної валюти або підвищення витрат покупців через девальвацію гривні.

Незалежно від сектору економіки через нерозвиненість ринку хеджу- вання валютних ризиків у разі настання несприятливих подій посилиться

паніка в суспільстві, що може спровокувати гальмування економічного розвитку країни.

Волатильність обмінного курсу гривні також має вплив на економічний ефект від спекулятивних операцій із цінними паперами. Їх суть полягає в отриманні додаткового ефекту через позитивну зміну відсоткової ставки з подальшим обміном гривні на іноземну валюту за зниженим курсом [10].

Для банківського сектору економіки динаміка обмінного курсу впли­ватиме на обсяг необхідних для резервування коштів під активні операції в іноземній валюті. В умовах ревальвації банківські установи знизять обсяг резервування, а при наявності в них інформації щодо подальшого укріплен­ня курсу гривні, банки, з метою мінімізації можливих збитків, продавати­муть іноземну валюту, що буде передумовою подальшого укріплення на­ціональної валюти або поштовхом для запровадження відповідних дій з бо­ку Національного банку на початковому етапі гнучкого курсоутворення.

В умовах волатильності обмінного курсу знижується необхідність проведення інтервенцій, хоч потреба в них залишається до моменту вста­новлення плаваючого курсу. Це пояснює доцільність формування достат­нього обсягу резервів. В умовах ревальвації відбудеться втрата капіталу в іноземній валюті, який є частиною золотовалютних резервів, проте при девальвації відповідно він зростає у гривневому еквіваленті.

Зміниться й валютна позиція банківських установ [10]. Ефекти та ри­зики при цьому залежать від того, яка, коротка чи довга, валютна позиція банку. При наявності короткої валютної позиції кредитори отримають до­датковий ефект від укріплення гривні, проте за формуванням довгої ва­лютної позиції їх доходи знизяться, а відповідно й певною мірою платежі до бюджету. В умовах коливання валютного курсу кредитори прагнути­муть збільшити премію за ризик через мінливість обмінного курсу або встановлювати плаваючі відсоткові ставки, при яких підвищується ризик зростання зобов’ язань позичальника чи втрати його кредитоспроможності внаслідок можливого значного підвищення рівня відсоткових ставок. Це також буде причиною підвищення премії за ризик для кредиторів.

Коливання валютного курсу безпосередньо позначиться і на ліквід­ності банківських установ, яка буде змінюватися залежно від обмінного курсу гривні. Потребує також відповідної зміни й перерахування обсягу обов’язкового резервування.

У державному секторі економіки в умовах ревальвації, як уже зазнача­лося, зменшується обсяг зовнішніх зобов’язань, що скоротить видатки бюд­жету на обслуговування зовнішнього боргу. Зменшення експорту зумовлює відповідну тенденцію податкових надходжень й дохідної частини бюджету.

Натомість при девальвації відбуваються протилежні зміни. Поряд із зростанням видатків на обслуговування зовнішніх запозичень, нарощення експорту сприятиме поповненню державного бюджету.

Зниження доходів і видатків суб’єктів господарювання, митних пла­тежів через ревальвацію гривні призведе до зменшення податкових над­ходжень, що позначиться на дохідній частині бюджету.

Сектор домашніх господарств і суб’єкти господарювання досить жваво реагують на коливання валютного курсу, що в критичних обстави­нах може спровокувати паніку та посилити кризову ситуацію. На наш по­гляд, коливання валютного курсу при встановленні гнучкого режиму кур­соутворення в непідготовлених умовах і без роз’яснювальної роботи для населення щодо напрямів валютної політики посилить невизначеність й занепокоєння суспільства.

Девальвація національної валюти слугує фактором посилення інфляцій­них очікувань і знецінення валюти, що буде поштовхом для населення ску­повувати іноземну валюту з метою збереження власних заощаджень. Це при­зводить до підвищення рівня доларизації й ще більшою мірою посилює тиск на ослаблену національну валюту, знецінюючи її. Відповідно відбувається зменшення реальних доходів населення через зростання рівня інфляції.

У таких умовах зниження вартості імпортованих товарів має сприяти розвитку вітчизняного виробництва. Проте в середньостроковому періоді ця ситуація не може позитивно вплинути на внутрішній розвиток вироб­ництва, оскільки в умовах зниження експорту населення неспроможне збільшувати або принаймні забезпечувати споживання на одному рівні через відсутність достатньої суми коштів. З іншого боку, це є загрозою для банківської системи, яка недоотримає частину доходів через знецінен­ня валюти та значно посилить ризик втрати фінансової стабільності вна­слідок зниження платоспроможності, а відповідно, погіршення платіжної дисципліни позичальників. Підвищений попит на іноземну валюту також проявиться у нарощенні депозитів у визначеній валюті та кредитів у націо­нальній при фіксованій відсотковій ставці.

Зміна обмінного курсу впливає на обсяг зовнішніх зобов’ язань для на­селення та суб’єктів господарювання. Тобто, в умовах девальвації зрос­туть витрати на обслуговування зовнішнього боргу.

Укріплення гривні позитивно вплине на зростання добробуту грома­дян, заощадження яких знаходяться в національній валюті. Це сприятиме збільшенню попиту на імпортні товари (що в подальшому у довгостроко­вому періоді спричинить відтік капіталу й девальвацію гривні) й продук­цію власного виробництва; зростають доходи населення у доларовому ек­віваленті. Проте для працівників, заробітна плата яких залежить від курсу національної валюти, реальні доходи зменшаться.

Внаслідок ревальвації відбудеться знецінення заощаджень населення в іноземній валюті як у формі депозитів, так і формі грошових заощад­жень, що знаходяться поза банківською системою, обсяг яких коливається в межах 20-30 млрд. грн.

Ревальваційна тенденція буде спостерігатися певний час. Це надасть можливість населенню реалізувати свої заощадження в іноземній валюті, що позначиться на зростанні попиту на гривню та зниження рівня долари­зації. Унаслідок надлишкової пропозиції валюти на ринку підвищиться тиск на гривню в сторону ревальвації.

У разі запровадження гнучкого курсоутворення у нинішніх умовах по­літична невизначеність може бути дестабілізуючим фактором економічного розвитку і, як наслідок, спричинить ріст інфляції та знецінення гривні.

Таким чином, волатильність валютного курсу, як в сторону ревальва­ції, так і девальвації, зумовлює наявність певних ефектів та ризиків, вплив яких на прискорення економічного розвитку залежить від величини трен­ду валютного курсу.

4.4.3.