Підрозділ 3.2. Зміст договорів, спрямованих на реалізацію майнових прав на музичний твір

Відомо, що в теорії цивільного права договір розглядається у різних значеннях [54, с. 23]. О.С. Іоффе, зокрема, зазначав, що окрім того, що договором називають домовленість сторін, іноді під договором розуміють власне зобов’язання, яке виникло із такої домовленості.

До того ж, розрізняють юридичний та фактичний зміст правовідношення [179, с. 85]. Юридичний зміст правовідношення – це можливість певних дій уповноваженого, необхідність певних дій або необхідність утримання від заборонених дій зобов’язаного. Фактичний зміст – це самі дії, в яких реалізуються права та обов’язки [167, с. 340].

М.К. Сулейменов відзначав, що встановлення раціональної структури договірних зв’язків є одним із важливіших умов договору, відносно яких сторони мають дійти згоди, нерідко від того, яка структура була встановлена, залежить не лише вчасне виконання договірних зобов’язань, а й доля власне договору [166, с. 346].

Питання щодо визначення змісту авторських договорів значно ускладнюється з урахуванням тієї обставини, що існують різні види цих договорів, кожен з яких має свої змістовні особливості і у той саме час зберігає загальні змістовні характеристики авторського договору. Вдале вирішення питання щодо співвідношення загального та особливого в змісті авторських договорів було запропоноване О.П. Сергєєвим. Автор, зокрема, відзначив, що зміст авторського договору може бути розглянутий в узагальненому вигляді, однак з урахуванням специфіки, яка притаманна тому чи іншому виду авторського договору [154, с.

Такий підхід може бути взятий за основу при розгляді змісту авторських договорів, спрямованих на реалізацію майнових прав на музичний твір. Для цього необхідно розглянути ті права та обов’язки сторін, які є загальними і складають зміст усіх договорів, спрямованих на реалізацію майнових прав на музичний твір, а також виділити ті змістовні характеристики цих договорів, які є особливими і притаманними лише окремим їх різновидам.

Договори, спрямовані на реалізацію майнових прав на музичний твір, належать до двосторонніх договорів. У зв’язку з цим юридичний зміст цих договорів складають права та обов’язки кожної із сторін. Розглянемо окремо основні обов’язки автора та обов’язки користувача.

В першу чергу розглянемо обов’язки автора музичного твору.

1. Можна вважати, що першим обов’язком автора є надання дозволу на використання музичного твору або передання виключних майнових прав на використання твору іншій стороні – користувачеві. Якщо музичний твір під час укладення договору ще не створений, то обов’язок автора буде також полягати у створенні такого твору. В цьому полягають особливості авторських договорів замовлення. За такими договорами музичний твір, щодо якого мова йде в договорі, має відповідати усім його вимогам, які були обумовлені сторонами - музичний жанр, музична форма, часова тривалість твору або його епізодів та інші.

Створення музичного твору має свої суттєві особливості у тому разі, якщо творча праця здійснюється не одним, а кількома авторами (співавторами). В ст.543 ЦК України сказано, що у разі солідарного обов\'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов\'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Це правило з певними застереженнями може бути застосовано до відносин співавторів музичного твору. Як показує практика, якщо музичний твір створюється на замовлення співавторами, сторони обумовлюють в договорі питання щодо особливостей його надання для використання або передачі виключних майнових прав на використання твору іншій стороні.

Згідно із ч.1 ст.545 ЦК України прийнявши виконання зобов\'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Зазвичай в авторських договорах сторони визначають порядок прийняття замовником музичного твору та порядок надання відповідного підтвердження цього факту.

2. Якщо автор надав музичний твір для використання або передав виключні майнові права на використання твору іншій стороні – користувачеві, то він зобов’язаний утримуватися від здійснення аналогічних дій щодо твору по відношенню до інших осіб. В договорі про створення музичного твору зазвичай сторони передбачають умову, згідно з якою автор (співавтори) підтверджують та гарантують, що усі авторські права щодо твору належать саме їм, претензій та судових спорів щодо твору іншими особами не заявлено, права на твір не передані іншим особам.

3. Важливе значення має суб’єктний склад виконавців авторського договору. Не викликає сумнівів, що автор зобов’язаний створити твір особисто. Це відповідає загальному правилу, встановленому в ч.1 ст.527 ЦК, згідно з яким боржник зобов\'язаний виконати свій обов\'язок особисто. В авторських відносинах не діє правило, згідно з яким виконання обов\'язку може бути покладено боржником на іншу особу (ч.2 ст.528 ЦК). Особисте виконання договору випливає з самої суті авторського договірного зобов\'язання. Так, для кіностудії принципово важливим є питання щодо особи музиканта, який буде створювати музичний твір для нового кінофільму. Заміна автора музичного твору без згоди кіностудії неможлива, вона не може бути примушена прийняти виконання, запропоноване іншою особою.

Більш того, у разі сумнівів користувач (кредитор) має право вимагати доказів того, що обов\'язок виконується належним боржником.

В договорі про створення музичного твору зазвичай сторони передбачають умову, згідно з якою автор (співавтори) підтверджують та гарантують, що усі авторські права щодо твору належать саме їм, претензій та судових спорів щодо твору іншими особами не заявлено.

4. Автор зобов’язаний надати замовлений музичний твір у строк, обумовлений договором. В законодавстві встановлено загальне правило: якщо у зобов\'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов\'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК). Не викликає сумніву, що за договором про створення музичного твору сторони обумовлять строк вказівкою на певну дату (термін) або проміжок часу (строк). Однак, не можна виключати і можливості того, що строк виконання договору буде визначений сторонами вказівкою на подію, яка неминуче має настати. Непоодинокими є випадки, коли замовник при укладенні договору про створення музичного твору пов’язує його з певною подією, яка без сумніву настане у майбутньому – днем народження, днем весілля, урочисте відкриття підприємства тощо. При цьому сторони в договорі можуть обумовити, що договір буде підлягати виконанню з настанням цієї події. Наприклад, музичний твір має бути виконаний в день святкування весілля.

На відносини між замовником музичного твору та його автором можуть бути розповсюджені наслідки невизначення в договорі строку його виконання, які передбачені в ч.2 ст.530 ЦК України.

Згідно із ст.531 ЦК України боржник має право виконати свій обов\'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов\'язання чи звичаїв ділового обороту. В принципі, це правило може розповсюджуватися і на відносини щодо створення музичного твору. Виключення з цього правила можуть бути передбачені сторонами в договорі. Так, якщо виконання музичного твору присвячено певній конкретній події (весілля, свято), то дострокове виконання обов’язку надати твір не буде мати сенсу і, відповідно, за таких обставин не може свідчити про належне виконання договору.

Музичні твори можуть мати складну внутрішню структуру, крім того предметом авторського договору може бути ціла низка окремих музичних творів (наприклад, збірка пісень). За таких обставин сторони можуть домовитися про виконання зобов\'язання частинами. Це не заборонено законом. В ст.529 ЦК України вказано, що кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов\'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов\'язання чи звичаїв ділового обороту.

5. Сторони можуть обумовити в договорі і конкретний спосіб надання музичного твору замовникові. Враховуючи особливості музичного твору, як предмета авторського договору, сторони можуть визначити, що автор представить свій твір шляхом його виконання оркестром, хором, у вигляді аудіозапису тощо.

6. До обов’язків автора музичного твору можна також віднести його обов’язок доробити твір на вимогу замовника. Рішення щодо необхідності доробки твору може бути прийнято замовником за результатом розгляду твору. Це може мати місце, якщо в цілому твір відповідає умовам договору, однак він потребує внесення в нього певних виправлень або змін [154, с.

Доробки, які на думку замовника треба зробити стосовно музичного твору, не можуть мати принциповий характер. В іншому випадку мова може йти про незадоволення вимог замовника щодо твору в цілому, необхідність його кардинальної зміни. Якщо ж музичний твір задовольняє замовника, а мова йде про незначні його доробки або зміни, то договірне правовідношення між сторонами продовжує своє існування. Що стосується строку для доробки музичного твору, то він зазвичай визначається сторонами договору. Сторони можуть скласти спеціальну додаткову домовленість щодо строку доробки твору, яка буде невід’ємною складовою авторського договору в цілому. Автор зобов’язаний виконати роботу з доробки твору вже в новому часовому проміжку. Якщо автор порушує умови щодо нового строку, це буде свідчити про порушення авторського договору в цілому.

6. Сторони можуть закріпити в договорі обов’язок автора брати участь у підготовці твору до використання. Це може бути пов’язано з необхідністю вчасного коригування музичного твору, якщо він є складовою іншого об’єкта авторського права, наприклад, кінофільму, музичного спектаклю тощо. Автор може наполягати на участі в процесі запису музичного твору співаками, музикантами тощо. При цьому автор може активно впливати на форму виконання музичного твору, пояснювати виконавцям свої ідеї та образи, які були ним висловлені в музиці. Відомо, що автор музичного твору та його виконавець можуть дещо по-різному уявляти собі манеру виконання твору, ставити основні музичні акценти в творі. В процесі підготовки твору до використання автор може висловити свої побажання та вимоги щодо звучання твору, особливостей виконання його окремих музичних часток або мелодійних ліній. Хоча виконання твору, як відомо, є самостійним об’єктом авторських прав (суміжних), сам твір має первісне значення, тому ідеї автора щодо особливостей виконання його твору мають бути враховані.

Як вже зазначалося, авторські договори, спрямовані на реалізацію майнових прав на музичний твір, є двосторонніми. У зв’язку з цим кожна із сторін договору має свої права та обов’язки. Розглянемо основні обов’язки користувача музичного твору.

1. Якщо авторський договір належить до договорів про створення твору на замовлення, то обов’язком користувача – замовника – є в першу чергу обов’язок прийняти твір, який запропонований автором. Прийняття музичного твору має бути здійснено не лише формально, а й з урахуванням його змісту. Це пояснюється тим, що договір може бути визнаний виконаним належним чином, якщо замовник буде задоволений власне твором, що має бути підтверджено відповідним чином. В процесі прийняття музичного твору замовником можуть бути висловлені певні зауваження та побажання щодо його доопрацювання. За таких обставин твір може бути направлений авторові для подальшої роботи над ним. Таким чином, прийняття твору замовником має свідчити про його повне схвалення замовником без будь-яких застережень.

2. За загальним правилом, договори про створення музичного твору мають відплатний характер. Тому обов’язком користувача є сплата авторові відповідної авторської винагороди. Сторони можуть на власний розсуд визначити в договорі порядок такої сплати. Зазвичай користувач сплачує спочатку аванс, а потім основну суму винагороди. Сторони можуть визначити одноразову сплату винагороди після надання музичного твору або, навпаки, періодичні виплати після виконання автором певної частки роботи. Однак, винагорода, яку користувач зобов’язаний сплатити, не може бути нижчою за встановлені Постановою КМ України № 72 мінімальні ставки авторської винагороди.

Окрім сплати винагороди за сам твір сторони можуть домовитися також про те, що замовник візьме на себе інші витрати автора, якщо вони тим чи іншим чином пов’язані із процесом створення твору. Це можуть бути витрати, що були зроблені у зв’язку з відрядженням автора в іншу місцевість, в якій здійснювався запис музичного твору, оренда музичних інструментів, електронних синтезаторів, іншого музичного обладнання, яке використовувалося автором в процесі роботи тощо.