<<
>>

Сутність світового господарства, його структура і суперечності. Порівняльні економічні системи

Міжнародна економіка об\'єднує два поняття:

  • поняття міжнародних економічних відносин;
  • розвиток світового господарства.

Сучасне світове господарство є складною системою національних господарств окремих країн, що взаємопов\'язані міжнародними економічними відносинами на основі міжнародного поділу праці.

Для розвитку світового господарства характерними є дві тенденції:

  • глобалізація виробництва і капіталу;
  • поглиблення розвитку національних господарств в умовах

глобалізації.

Основні тенденції розвитку сучасного світу:

  • кардинальні соціально-економічні зміни;
  • прискорений розвиток продуктивних сил суспільства;
  • зростаюча взаємозалежність держав світового співтовариства.

Поняття міжнародної економіки складається з двох понять:

  • світове господарство;
  • міжнародні економічні відносини.

Світове господарство складається із загальних і специфічних економічних категорій. До загальних належать:

  • сім\'я та її домашнє господарство;
  • держава та її економічна політика;
  • товарно-грошові відносини;
  • власність;
  • виробництво у широкому значенні.

Специфічними є інтернаціоналізація, інтеграція, транснаціоналізація, глобалізація та інші категорії, які ми розглядатиме пізніше.

Світове господарство у своєму розвитку пройшло 3 основні періоди:

  1. Створення місцевих ринків.
  2. Створення регіональних ринків.

ТИ. Поява регіонально-світових ринків.

Чинники, які зумовили формування світового ринку:

  1. Удосконалення засобів праці.
  2. Виникнення нових галузей економіки.
  3. Поглиблення спеціалізації окремих галузей.
  4. Великі географічні відкриття.

Формування світового господарства пройшло 3 стадії, які співпадають з розвитком загальноекономічного трудового поділу:

  1. підприємницька проста кооперація (поч.
    XTV - XV ст. до середини XVT ст.);
  2. мануфактурне виробництво (XVI - XVIII ст.);
  3. велике машинне виробництво (XVIII - XIX ст.).

Велике машинне виробництво завершується формуванням світового господарства під час промислового перевороту і до останньої третини ХІХ ст. (електротехнічна революція).

Власне світове господарство пройшло у розвитку 3 основні етапи:

  1. з кінця XIX до початку 20-х років XX ст., коли завершився територіальний поділ світу на метрополії, колонії та інші держави, а також почалося формування двох світових соціально-економічних систем - ринкової та командно-адміністративної;
  2. з початку 20-х до початку 90-х років XX ст., коли змагання двох світових систем закінчилося поразкою командно-адміністративної системи, а також була зруйнована колоніальна система, зросла ринкова цілісність країн і одночасно поширилася прірва між багатими й бідними державами;
  3. з початку 90-х років XX ст. до нашого часу, коли провідну роль грають транснаціоналізація і глобалізація на грунті нового етапу НТР, розвиток інтернаціоналізації та економічної інтеграції.

Транснаціоналізація - процес подолання національних кордонів економічними              суб\'єктами              зі створенням транснаціональних і

багатонаціональних компаній та банків (відповідно ТНК, МНК, ТНБ і МНБ) з великою кількістю іноземних філій.

Глобалізація - це сучасний процес бурхливого поєднання усіх боків суспільного життя, насамперед, економічного з домінуванням загальносвітових закономірностей над національними.

Інтернаціоналізація - постійний процес підвищення ролі світогосподарських показників розвитку порівняльне з національними.

Міжнародна економічна інтеграція - це процес тісного зближення господарських механізмів країн аж до створення міждержавних об\'єднань з наднаціональними органами.

Розвиток світогосподарських відносин веде до вдосконалення світової

інфраструктури, яка складається з двох груп:

  1. виробнича              (транспорт,              телекомунікації,              фінансово-кредитне

о бслуговування, енергопостачання);

  1. невиробнича (наука, медицина, готельне обслуговування та ін.).

Світове господарство є складною системою з трьома головними

підсистемами:

  • соціально-економічною;
  • організаційно-економічною;
  • функціональною.

Соціально-економічна підсистема являє собою співіснування наступних груп країн:

  • з розвинутою ринковою економікою;
  • що розвиваються;
  • тих, що переживають перехід до ринкової економіки.

Критеріями визначення елементів вказаної підсистеми є:

  • розвиток продуктивних сил і ринкових форм;
  • особливості єдності різних укладів;
  • специфіка державного регулювання економіки.

Організаційно-економічна підсистема включає головні міжнародні й регіональні інтеграційні групи, зокрема:

  • Європейський Союз (ЄС) у складі 25 членів: Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Великобританія, Данія, Ірландія, Греція, Іспанія, Португалія, Швеція, Фінляндія, Австрія; з 1 травня 2004 року до ЄС приєдналися ще 10 держав: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Мальта, Кіпр, Естонія, Латвія, Литва;
  • Європейська Асоціація Вільної Торгівлі (ЄАСТ) у складі Швейцарії, Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейну;
  • Північноамериканська Асоціація Вільної Торгівлі (НАФТА) у складі Канади, США і Мексики;
  • організація азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва

АТЕС;

  • Економічний Союз країн Співдружності Незалежних Держав (СНД) у складі України, Росії, Білорусії, Молдавії, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Туркменії, Казахстану, Киргизії, Таджикистану, Узбекистану;
  • Єдиний Економічний Простір (ЄЕП) - Росія, Україна, Білорусія, Казахстан;
  • ГУАМ - Грузія, Україна, Азербайджан, Молдавія.

Функціональна підсистема світового господарства представлена об\'єднаннями країн за деякими галузевими та іншими особливими інтересами, зокрема:

  • Світова організація торгівлі (СОТ);
  • Міжнародна організація праці (МОТ);
  • Організація країн експортерів нафти (ОПЕК);
  • Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) і група Світового банку (СБ) у складі Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК) і Багатостороннього агентства з гарантій інвестицій (БАГІ).
<< | >>
Источник: Л.Г. Бойко. Конспект лекцій Економічна теорія Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. — Х.: ХНАМГ,2009. — 117 с.. 2009

Еще по теме Сутність світового господарства, його структура і суперечності. Порівняльні економічні системи:

  1. Тема 3.1. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
  2. Сутність світового господарства, його структура і суперечності. Порівняльні економічні системи
  3. Методичні рекомендації
  4. Наука фінансового права в умовах становлення інститутів народного представництва (початок ХХ ст.).
  5. 1.2. Основні державні правові цілі та завдання оптимізації капітального будівництва на сучасному етапі
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -