<<
>>

Зовнішньоекономічні відносини і проблеми інтеграції України у світове господарство

Зовнішньоекономічна діяльність в Україні спирається на Митний кодекс,

Закони "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті", про створення спеціальних економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР) та деякі інші.

Крім того, важливу роль грають міждержавні документи, наприклад, про уникнення подвійного оподаткування, виконання статутів міжнародних організацій, також документи деяких міжнародних спеціалізованих установ, наприклад, Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів - ІНКОТЕРМС.

Основними напрямками поширення інтеграції у світове господарство є

такі:

  • європейський вибір, тобто вступ до Європейського Союзу на підставі Договору про партнерство і співробітництво;
  • вступ до Світової Організації Торгівлі (СОТ);
  • стратегічне партнерство з Росією та іншими державами СНД, насамперед, при створенні Єдиного Економічного Простору (ЄЕП).

Економічні взаємозв\'язки світового господарства як єдиної системи ґрунтуються і на розвитку міжнародних економічних відносин (МЕВ), які являють собою функціональну підсистему світового господарства і є матеріальною основою мирного співіснування, спілкування і взаємопереплетення інтересів різних держав.

МЕВ - це сукупність міжнародних економічних зв\'язків, що формуються під впливом розвитку продуктивних сил, економічного устрою, політичної орієнтації країн та інших чинників.

Об\'єктивні потреби еволюції продуктивних сил втілюються у світових господарських відносинах. Натурально-матеріальний зміст МЕВ (частка товарів, капіталів, послуг, робочої сили, що здійснюють обіг поза національними рамками, валютні зв\'язки, науково-технічний обмін тощо) відбивається у міжнародних виробничих відносинах усіх чотирьох фаз (виробництво, розподіл, обмін і споживання) єдиного процесу відтворення МЕВ, пов\'язані з фазами розподілу, обліку та споживання, є безперервними, такими, що походять від виробничих відносин фази виробництва.

З розвитком процесів інтернаціоналізації господарського життя, неоіндустріальних продуктивних сил і виробничого кооперування на міжнародному рівні МЕВ поступово перетворюються на первинні виробничі відносини.

Характер сукупності МЕВ, що відбиває всі фази суспільного виробництва, визначається характером виробничих відносин усередині того чи іншого суспільства. Тому МЕВ є похідними, перенесеними на міжнародну, міждержавну арену економічними відносинами певного суспільства. Взаємовідносини між різними країнами складаються залежно від рівня розвитку продуктивних сил, поділу праці та внутрішніх відносин.

Отже, МЕВ мають два аспекти.

По-перше, кількісну характеристику, яка віддзеркалюється у показниках обсягів зовнішньої торгівлі, іноземних інвестицій, курсах валют тощо.

По-друге, — це якісна характеристика, яка відбивається в соціально- економічній природі зовнішньоекономічних зв\'язків як міжнародних виробничих відносин.

МЕВ - це внутрішні виробничі відносини, винесені за національні межі. Сьогодні в світі налічують три різновиди їх: між країнами з розвиненими ринковими відносинами; між країнами, що розвиваються, та між країнами з перехідною економікою. До перехідних МЕВ належать зв\'язки між країнами розвиненої ринкової економіки та країнами, що розвиваються; між першими та країнами перехідної економіки; між останніми та країнами, що розвиваються.

МЕВ як глобальні відносини втілюються в життя через три рівні: макро-, мета- і мікро-.

Макрорівень виявляється у міждержавних економічних відносинах, які визначають і забезпечують у сьогоднішньому світі загальні умови розвитку МЕВ на всіх рівнях.

Метарівень — це економічні зв\'язки між регіонами, містами тощо окремих країн та на міжгалузевому рівні.

Мікрорівень МЕВ являє собою зовнішньоекономічну діяльність підприємств, фірм. При цьому важливим суб\'єктом МЕВ стали транснаціональні корпорації (ТНК), що поєднують у своїй діяльності завдяки їхній організаційно-економічній структурі усі рівні МЕВ.

Нині у світі існують понад 40 тис. ТНК, діяльність яких охоплює переважну частину світової економіки.

Функціонування світового господарства відтінює дві основні тенденції:

а) цілісності світових економічних відносин;

б) їх суперечливості.

Тенденція цілісності світових економічних відносин гостро ставить питання трансформації, перебудови МЕВ, які не можуть надалі функціонувати на нерівноправній основі. Об\'єктивною основою цілісності світового господарства є загальнолюдські інтереси, у широкій палітрі яких виділяють основний цивілізаційний економічний інтерес — збереження і стабільність земної цивілізації на ґрунті соціально-економічного прогресу. Економічні інтереси не тільки визначаються системою виробничих відносин, а й виступають первинною, внутрішньо властивою їм формою виявлення. Цивілізаційні економічні інтереси (створення економічної бази для розв\'язання таких глобальних проблем, як екологічні, досягнення економічної безпеки тощо) зумовлюють певні МЕВ, які є передумовою і водночас результатом процесів цілісності у світових виробничих силах. Формування і розвиток економічних інтересів і потреб багато в чому суперечливі й трактуються різними країнами неоднаково. Виробити загальну платформу, яка була б прийнятною для всіх учасників міжнародного економічного співробітництва, непросто. Проте завдання розробки концептуальної програми розвитку світових господарських зв\'язків як одного з імперативів взаємозалежності держав дуже важливе. Так, для України особливо цінним є досвід взаємного пов’язання інтересів, накопичений іншими країнами, оскільки цей досвід ґрунтується на використанні політико-економічних інструментаріїв, а не директивно- командних методів.

Однією з причин трансформації МЕВ є потреба у принципово новому механізмі функціонування світового господарства, зумовлена розмиванням традиційної моделі міжнародного поділу праці (МПП), його реалізацією здебільшого на міжфірмовому рівні. Еволюція умов світового господарського життя, коливання економічної кон\'юнктури, зрушення в балансі сил між основними учасниками зовнішньоекономічного обміну спричиняють зміни в критеріях можливих типів міжнародної спеціалізації — від трудомісткої і капіталоємної до високотехнологічної, наукоємної експортної продукції з порівняно великими витратами на науково-дослідні й експериментально- конструкторські розробки (НДЕКР).

Основний потенціал розвитку економіки все більше зосереджується в технологічно складних, наукоємних галузях, успіх яких на ринку визначатиметься ефективною організацією. Відповідно все більшу роль відіграватиме міжнародне виробництво з його спеціалізацією, що поглиблюватиметься і відтіснятиме традиційні форми торгівлі, сприятиме зміцненню виробничо-інвестиційної моделі співробітництва.

Поглиблення і розширення сфери об\'єктивної дії загальних економічних законів (підвищення потреб, економії часу, вартості тощо) ґрунтуються на цілісності світового господарства, сприяють реалізації потреби в новій системі взаємодії усіх держав.

Отже, об\'єктивна необхідність трансформації МЕВ полягає в цілісності світового господарства, що зростає, виявленні спорідненості економічних інтересів країн, реалізації потреби в новому механізмі функціонування світових економічних відносин, новій структурі МПП, розширенні сфери дії загальних економічних законів.

На етапі глобальних зрушень від авторитарних режимів до демократії важливо забезпечити реалізацію принципу свободи вибору для будь-якої країни її суспільно-політичного й економічного устрою, форм участі у світових економічних відносинах тощо, але не вузького, з двох можливостей (або —або), а множинного вибору. Одна з особливостей цього етапу полягає в тому, що в самій природі інформаційного суспільства закладені основи неминучої зміни пріоритетів: посилюється потреба в реалізації здібностей особистості, натомість послаблюється адміністративно-командний вплив держави. Специфіка України в цьому відношенні полягає в тому, що розвій демократичних процесів на початковому етапі державотворення потребує належної національної від особленості, тоді як розвиток ринкових відносин потребує економічної інтеграції, об\'єктивно відкидає національну замкненість.

Нині модель двосистемного антагонізму на рівні світових зв\'язків вже зруйновано, тому реальні можливості трансформації МЕВ пов\'язують не зі змаганням двох систем, а з новими методами господарювання, перехідними типами і формами, що складають внутрішню тканину світового господарства.

Сутність проблеми трансформації МЕВ у світовому господарстві полягає в пошуках форм і методів (економічних, політичних, дипломатичних) розв\'язання суперечності між сучасним характером цих відносин і обставинами в світі, що змінилися внаслідок прискорення тенденції до глобалізації економіки, переміщення акцентів з ідеологічних конструкцій на економічні важелі формування нових моделей людської діяльності, творення більш високої якості життя.

Добре відомі процеси, які посилюють глобальний характер економіки: зростання частки частини національного доходу, що реалізується на зовнішньому ринку; міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва; поширення досягнень науково-технічного прогресу; розвиток фінансових ринків тощо.

Сучасний зміст і характер МЕВ відбивають розвиток економічних зв\'язків. Щодо змісту МЕВ, то його трансформація відбувається внаслідок змін:

по-перше, у розвитку світових продуктивних сил, факторів виробництва, його ресурсів;

по-друге, у складових світової економіки у процесі її розвитку.

На зміну традиційним формам МЕВ, які охоплюють сферу обігу, приходять стратегічні, які охоплюють безпосередню сферу виробництва. Щодо характеру МЕВ, то тут конче потрібно розв\'язати проблему трансформації традиційних відносин "панування і підкорення" до стратегічних, заснованих на „розподіленій відповідальності”. Якщо до розпаду командно-адміністративної системи та утворення країн з перехідною до ринкової економікою стратегія сутності МЕВ прямувала до рівноправних, справедливих, взаємозалежних економічних зв\'язків між обома групами країн ринкової економіки (розвинених держав та країн, що розвиваються), то нині постала проблема трансформації МЕВ між трьома сучасними складовими світової ринкової економіки (включаючи перехідні країни).

Нерівномірність розвитку складових світового господарства зумовлює багатоукладність його економічного організму. Звідси, з одного боку, вигоди від участі у МПП розподіляються нерівномірно між укладами, що знаходяться на різних шаблях техніко-економічного розвитку, тобто, насамперед між країнами, що розвиваються, та розвиненими. З іншого боку, регулярний обмін засобами і предметами праці між укладами здійснюється попри відмінності в рівнях розвитку продуктивних сил.

Подібна ситуація складається і в економічних стосунках між розвиненими ринковими країнами й у цілому з групою країн, що переходять до ринкових відносин і перебувають у процесі не тільки системної, а й структурної трансформації.

Достатня зона сумісності між укладами проходить через поділ праці, її кооперування, комбінування тощо, тому трансформацію МЕВ пов\'язують з розширенням та поглибленням економічного співробітництва між країнами в таких основних напрямах:

  1. розвиток стратегічних, виробничо-інвестиційних зв\'язків через кооперацію виробництва, обмін сучасною технологією та організацію спільних досліджень НДЕКР, створення спільних підприємств і господарських організацій;
  2. розвиток традиційних зв\'язків через сферу обігу, розширення торговельно-економічного співробітництва на компенсаційній основі, розвиток співробітництва в галузі кредитних відносин.

Для реалізації національних інтересів розширення господарських зв\'язків будь-якої країни за цими напрямами рівноцінне більш повній реалізації переваг МПП.

Національні інтереси окремих країн та інтереси розвитку світового господарства утворюють єдину ієрархічну систему "національні інтереси — інтереси світового господарства", де національні інтереси залишаються визначальним елементом. Кожна країна намагається використати переваги МПП передусім для забезпечення власних національних інтересів. Проте національна економічна політика будь-якої держави не повинна залишатися виключно національною, вона має враховувати своє місце в системі "національні інтереси — інтереси світового господарства", економічним відносинам якої властиві дві протилежні тенденції — до розвитку і до гальмування. Тенденція до розвитку визначається передусім НТП, тенденція до гальмування — протилежністю специфічних економічних і політичних інтересів, зумовлених відмінностями в ступенях розвитку ринків товарів, праці, капіталів та інформації, у глибині поділу праці всередині тієї чи іншої країни. Однак внаслідок необхідності розв\'язання глобальних проблем цивілізації все більшого значення набуває перша тенденція.

Формування взаємопов\'язаних інтересів держав вбачається ефективним за умови врахування інтересів інших країн у логіці власного економічного розвитку і власного економічного інтересу, що розширює вибір варіантів здійснення їх і способів стикування їх з інтересами інших країн.

Перспективи реалізації трансформації МЕВ на основі міжнародної економічної безпеки (МЕБ) вбачаються в різнобічному аналізі об\'єктивних та суб\'єктивних моментів, закріпленні висновків аналізу в міжнародних правилах, нормах і гарантіях прогресивного розвитку світових господарських зв\'язків. Першочерговими об\'єктивними чинниками її є:

  1. взаємозв\'язок між інтеграційними процесами та нерівномірністю економічного і політичного розвитку країн;
  2. багатогранна міжнародна кооперація;
  3. негативні зовнішньоекономічні чинники, що впливають на націо- нальну економіку будь-якої країни.

Взаємозв’язок між інтеграційними процесами та нерівномірністю економічного і політичного розвитку країн полягає в тому, що інтернаціоналізація як основа господарського зближення, взаємозалежності країн надає інтеграційним процесам оборотного характеру; нерівномірність як джерело конфліктного розвитку зумовлює відмінність форм інтеграції та інтеграційної політики (митний, валютно-економічний союзи тощо), спричинює боротьбу "гегемонів" (США, ЄС, Японія). Нерівномірність — основа для відцентрових та доцентрових тенденцій усередині інтеграційних угруповань, висунення на перший план однієї з них.

Для сучасного стану багатогранної міжнародної кооперації найхарактернішими є такі риси:              організація кооперації на основі

довгострокових програм та угод, розширення масштабів її; комплексний підхід, що передбачає розв\'язання не лише виробничих і торговельних, а й науково- технічних, валютно-фінансових, правових питань; тенденція до поглиблення внутрішньогалузевої та науково-виробничої кооперації.

Серед негативних зовнішньоекономічних чинників, що впливають на національну економіку будь-якої країни залежно від інтенсивності її участі в МЕВ, слід зазначити специфічні особливості світових товарних ринків, які визначаються об\'єктивною дією В кон\'юнктурних коливань, закономірностями ціноутворення, станом сфери фінансів і кредиту, системою взаємовідносин партнерів тощо. Вплив негативних чинників позначається на експортних та імпортних можливостях, умовах торгівлі окремими товарами, обсягах валютних надходжень і витрат, науково-технічному, технологічному обміну тощо. Цілком природно, що ступінь впливу залежить від рівня економічного зростання кожної окремої держави: зачіпаючи однаковою мірою всі групи країн, зазначені чинники негативно впливають здебільшого на національну економічну безпеку (МЕБ) країн, що розвиваються та переходять до ринкової економіки.

Національне господарство більшості країн, що розвиваються, і тих, що переходять до ринку, спрямоване на виробництво й експорт сировинних товарів. Практично постійне заниження цін на мінеральну сировину в останні десятиліття, закономірності ціноутворення в світовому господарстві, що неминуче призводять до зростання цін переважно на готові промислові вироби, по-перше, скорочують експортні доходи більшості країн, що розвиваються та переходять до ринку, по-друге, зумовлюють "ножиці цін" на світових ринках, які по суті знекровлюють економіку країн з монокультурним виробництвом.

Об\'єктивний процес диференціації закономірно підсилює відмінності в конкретних економічних інтересах країн, що зберігають експортно- сировинну спеціалізацію, нових індустріальних держав, країн — експортерів нафти, найменш розвинених країн, різних груп країн перехідної економіки тощо. В цьому полягає одна з причин труднощів розробки програми перебудови МЕВ, що задовольняла б усі країни.

Подолання таких суб\'єктивних факторів, як застосування в міждержавних відносинах ембарго на експорт, блокування кредитів чи валютних коштів, арешт на платежі, економічна блокада, списки "стратегічних товарів" тощо, можливе за умови вдосконалення міжнародно-правової системи економічного співробітництва.

Ця система містить:

а)              комплекс двосторонніх угод про економічне, промислове і науково- технічне співробітництво, що виходять за межі традиційних договорів, оскільки передбачають розвиток різноманітних форм економічних зв\'язків і розраховані на тривалу перспективу;

б)              довгострокові програми та спеціальні двосторонні угоди в окремих конкретних сферах співробітництва (з питань захисту навколишнього середовища, розвитку охорони здоров\'я, використання атомної енергії, космосу, Світового океану, модернізації сільського господарства, транспорту тощо).

Важливим є дотримання одного з принципів реалізації зазначеної вище міжнародно-правової системи, а саме: НЕБ окремо взятої країни і МЕВ у цілому нерозривно взаємопов\'язані; справжня МЕБ не може бути реалізованою односторонніми діями, а реальна МЕВ ґрунтується лише на повному врахуванні взаємних інтересів усіх країн світового співтовариства.

Таким чином, з початку XXT ст. об\'єктивно необхідна трансформація МЕВ, що почалася в XX ст., відповідно до трансформації світової економічної системи має посилюватись і розвиватись на основі дії, перш за все, загальних економічних законів розвитку людської цивілізації. МЕВ трансформуються разом із розвитком демократичної світобудови на праві, рівності, справедливості, врахуванні взаємних інтересів, гуманізмі.

Процес трансформації МЕВ суперечливий, і це визначається двома світовими тенденціями. З одного боку, зростає соціально-економічна однорідність світового господарства при всій її багатоманітності різновимірності. Ця тенденція до соціально-економічного монізму визначає розвиток трансформації МЕВ. З другого боку, в сучасних умовах на зміну в цілому двосистемній біполярності світу прийшла в результаті розпаду командно-адміністративної системи економічна і політична монополярність, де США, з огляду на свою економічну, військову, політичну могутність, контролюють цю піраміду. Ця тенденція стримує трансформацію МЕВ. Проте монополярність суперечить самій суті економічних законів у цілому й особливо ринкового господарства. На зміну біполярності, що існує (при всіх перехідних станах), через суттєву (знову ж із перехідними станами) монополярність світ іде до поліполярності сил як неминучого результату розвитку сучасного світового господарства і світу в цілому на базі багатоманітної поліструктури. Суть МЕВ і їх трансформація розкриваються в їхніх різноманітних формах, які зазнають змін.

Контрольні питання

  1. Розкрийте основні складові поняття ”світове господарство ”.
  2. Що визначає загальносвітовий характер сучасних продуктивних сил?
  3. Охарактеризуйте економічні основи функціонування світового

господарства.

  1. Розкрийте значення міжнародного поділу праці в системі світового господарства і його основні моделі.
  2. Назвіть основні підсистеми світового господарства.
  3. Перелічіть критерії визначення основних соціально-економічних підсистем сучасного світового господарства.
  4. Порівняйте загальне і особливе в характеристиці основних соціальне- економічних підсистем світового господарства.
  5. У чому полягають особливості дії економічних законів у світовому господарстві ?
  1. Що таке регіональна і функціональна підструктури світового господарства ?
  2. Охарактеризуйте процес розвитку цілісності світового господарства.
  3. Які основні закономірності розвитку світового господарства?
  4. У чому полягає об’єктивна необхідність інтеграції України у світове господарство ?
  5. Розкрийте              об\'єктивні              можливості інтеграції України у

процес світових господарських зв’язків.

  1. Проаналізуйте природні, історичні, техніко-економічні, соціальні та організаційно - економічні основи для участі України в МПП.
  2. Якими вбачаються сьогодні основні напрями зовнішньоекономічних відносин України?
  3. Які чинники впливатимуть на розробку програм стабілізації та розвитку зовнішньоекономічних зв ’язків України ?
  4. Охарактеризуйте напрями ефективної адаптації України до МПП.

<< | >>
Источник: Л.Г. Бойко. Конспект лекцій Економічна теорія Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. — Х.: ХНАМГ,2009. — 117 с.. 2009

Еще по теме Зовнішньоекономічні відносини і проблеми інтеграції України у світове господарство:

  1. Тема 3.4. Закономірності розвитку світового господарства
  2. Тема 3.4. Закономірності розвитку світового господарства План семінарського заняття
  3. Тема 3.1. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
  4. Зовнішньоекономічні відносини і проблеми інтеграції України у світове господарство
  5. 3. методичні рекомендації ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  6. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО CЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Модуль I. Вивчення теоретичного курсу дисципліни ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГРОШОВИХ ВІДНОСИН
  7. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  8. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  9. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  10. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  11. 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
  12. Принципи реалізації державної виконавчої влади у галузі сільського господарства
  13. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  14. Список використаних джерел
  15. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  16. 1.1. Особливості механізму публічно-правового регулювання валютних відносин в Україні
  17. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -