Вже абсолютистичний тип держави родився — порівнюю­чи з попередними державними типами — остільки інакше, що на порозі його здійснювання стояла теорія, програма, що вказувала абсолютній державі її шляхи.

Таке явище висту­пає ще виразніше на порозі нового державного типу. Глибокі зміни, що перетворили суспільство середновічча, найшли свій вислів в ідеольоґії, що охоплювала собою передусім питання держави.

Носієм руху і творцем гасел була ця суспільна кляса, що перенявши керму господарської продукції, мусіла заняти і політично передове місце. Політичні теорії та політичні гасла, нею виставлені, носять тавро кляси, яка їх зродила. Але разом з цим вони мають в собі обєктивні елєменти більше загального значіння. Оцінити їх з цеї точки погляду при- йдеться в звязку з оцінкою історичного значіння державного типу, який вони проповідували. Субєктивно, в очах своїх про­повідників теоретична і практична програма нової держави представлялася як програма абсолютна, що повинна була всему людству принести спасеннє, як досконала, скінчена, добра форма політичної орґанізації.

На цю програму зложилися ріжні думки. Вони були ріжні так своїм походженнєм як і змістом. Що до останнього — то — як це виказала переведена при кінці ХІХ. та початку XX. ст. критика — поодинокі теоретичні положення льоґічно виклю­чали одні других. Не зважаючи на те, ці ріжні думки та гасла зложилися разом на одну остаточну теорію «конституційної», або «правової» держави. Ця теорія стала і політичною програ­мою. На ній «орієнтувався» рух, названий «конституційним», політична боротьба проти абсолютизму за нову державну форму. В основу цеї теорії лягли ось які основні погляди.