Великі диспропорції між регіонами та між районами в межах регіону, між сільськими, селищними радами, рівнями їх ресурсного забезпечення та показниками соціально-культурного розвитку.
Усе вищесказане ускладнюється існуванням значних диспропорцій у рівнях соціально-економічного розвитку територій і, як наслідок, позначається на якості надання послуг населенню та їх доступності, що й демонструють мал.
3.22,3.23.| Диспропорції спричинюють | ||
| різну ЯКІСТЬ послуг та ЇХ доступність для населення | нерівномірність фінансової забезпеченості на 1 жителя в залежності від місця його проживання | регіональні відмінності у рівні соціально- економічного розвитку |
tAan. 3.22
Приклад диспропорцій за показниками чисельності населення та кількості сільських рад в областях з однаковою кількістю районів
| Області | Кількість районів | Чисельність населення районів, тис. осіб | Середня чисельність населення району, тис. осіб | Кількість селищних рад | Кількість сільських рад |
| Запорізька | 20 | 687,9 | 34,4 | 23 | 263 |
| Львівська | 20 | 1446,9 | 72,3 | 34 | 632 |
| Хмельницька | 20 | 840,7 | 42 | 24 | 568 |
| Черкаська | 20 | 816,6 | 40,8 | 15 | 525 |
Мал. 3.23
Ці диспропорції проявляються в:
- різній якості надання управлінських послуг та їх доступності для населення;
- нерівномірній фінансовій забезпеченості одного жителя в залежності від місця його проживання;
- регіональних відмінностях у рівнях соціально-економічного розвитку територій.
Так, різниця у чисельності жителів в окремих адміністративно- територіальних одиниць становить 25 разів, як це у Вінницькій області (мал. 3.24), або й більше - у 73 рази в Одеській. I все це незважаючи на однакову кількість повноважень та функцій, наданих адміністративно-територіальним одиницям цього рівня
Диспропорції між адміністративно-територіальними одиницями одного рівня
Різниця між найбільшою ннайменшою сільськими радами
| Найбільші сільські ради та чисельність їх населення | Найменші сільські ради та чисельність їх населення | Різниця між max і min |
| Вінницька область | ||
| Кинашівська - 7 635 осіб Якушинська - 6 140 осіб | Богданівська - 306 осіб Скрицька-333 особи | 25 разів |
| Івано-Франківська область | ||
| Пнівська - 6 420 осіб Космацька - 6 054 осіб | Добровлянська - 214 осіб Курівська - 294 особи | 30 разів |
| Луганська область | ||
| Валуйська - 8 997 осіб Розкішненська - 6 482 особи | Микитівська-445 осіб Шуліківська-401 особа | 22 рази |
| Одеська область | ||
| Нерубайська - 10 980 осіб Шабівська - 8 631 особа | Юрківська - 151 особа Гербинська - 540 осіб | 73 рази |
Мал. 3.24
відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування”. A тому й виникають диспропорції і в фінансовій забезпеченості одного жителя, і в доступності йому адміністративних послуг, що надаються місцевими радами.
Найкращою ілюстрацією даної характеристики (диспропорцій) є мал. 3.25.
Диспропорції між адміністративно-територіальними одиницями одного рівня
Приклад диспропорцій між двома сільськими радами Івано-Франківської області: фінансове забезпечення, навантаження на посадових осіб, доступність їх послуг
| Показники | Пнівська сільська рада, Надвірнянський район | Різниця, разів | Добровлянська сільська рада, Тисменицький район |
| Чисельність населення | 6 420 осіб | 30 | 214 осіб |
| Штатна чисельність апарату ради | 14 одиниць | 4 | 3,5 одиниці |
| Навантаження на одну посадову особу________________________ | 459 жиТелів | 7,5 | 61 житель |
| Видатки на утримання | 462,9 тис. грн | 5,7 | 81,8 тис. грн |
| Посадовий оклад голови | 1 668 грн | 1,1 | 1 552 грн |
| Повноваження | Відповідно до Закону України “Про місцеве _________ самоврядування в Україні” - однакові_____________ | ||
Ha прикладі Пнівської та Добровлянської сільрад Івано- Франківської області, різниця у кількості населення між якими становить 30 разів, спостерігаємо рівень доступності населенню управлінських послуг, що надаються посадовими особами відповідних органів місцевого самоврядування. Так, навантаження на 1 посадову особу у Пнівській сільраді становить 459 жителів, а в Добровлянській - 61. Отже, робимо логічний висновок, що випливає з цього: житель Пнівської сільради отримає якусь послугу від сільради пізніше, ніж житель Добровлянської сільради. Інша характеристикадиспропорцій, яку теж відображує цей малюнок, - нерівномірність видатків на утримання штату посадових осіб органів місцевого самоврядування, які обслуговують свої сільради. При такій різниці у навантаженні на 1 посадову особу- у 7,5 pa- за, видатки на утримання посадовців у цих радах різняться у
5,7 раза, а оклади сільських голів - усього на 116 гривень. Приклад промовистий.
Наступна ілюстрація (мал. 3.26) - існуючі диспропорції між сільрадами щодо спроможності формувати свій бюджет розвитку.
Мал. 3.26
Як відомо, самодостатньою вважається громада, що здатна формувати свій бюджет розвитку, тобто акумулювати кошти “доходів власного місцевого бюджету” та спрямовувати їх на розвиток інфраструктури, соціально-культурної сфери громади тощо за рішенням ради.
Ha графіку видно пряму залежність здатності громади формувати власний бюджет розвитку від наявної чисельності її жите-
лів. Для прикладу: лише близько 10 % рад з чисельністю населення до 1 тис. мають можливість формувати бюджет розвитку. Разом з тим понад 60 % рад з населенням понад 3 тис. вже повноцінно формують бюджет розвитку, оскільки зі збільшенням кількості населення зростає доходна база громади - зростають надходження від податку на землю, на садиби тощо.
7.