<<
>>

Мінімальні та нормативні видатки на освіту на рівні базової адміністративно-територіальної одиниці (село, селище)

При встановленні критеріїв для визначення фінансової забезпеченості для громади потрібно оперувати не тільки нормативом бюджетної забезпеченості у розрахунку на одного користувача, що визначає спроможність фінансової системи країни, а й тими мінімальними видатками, які необхідно здійснювати для можливого виконання повноважень, які надаються самоврядуванню.

Так, незалежно від кількості користувачів, для того щоб бюджетна установа існувала, повинні бути передбачені фіксовані видатки. Для тієї ж загальноосвітньої школи такими постійними елементами, мало залежними у короткостроковій перспективі від кількості дітей, є зарплата вчителям, оплата за спожиту електроенергію, видатки на утримання та ремонт приміщення. Інші видатки, пропорційні кількості дітей у короткостроковій перспективі - це харчування, медобслуговування. 3 метою економії ресурсів нові класи намагаються не відкривати до наповнюваності 35 учнів.

Після показника, що визначається кількістю 400 дітей, мінімальні видатки зростають (див. мал. 9.1). Це пов’язано з необхідністю відкриття додаткових класів і появою нових постійних видатків (зарплати вчителям). Далі такі відкриття класів не призводять до різких коливань, що пояснює факт майже лінійної залежності видатків від кількості учнів у великих громадах. Практично на них і орієнтується Міністерство фінансів України, розраховуючи трансферти. Наступний стрибок відбувається при появі капітальних видатків - будівництва нової школи чи капітального ремонту старої. Перетин на мал. 9.1 кривої мінімальних видатків та прямої планових видатків за НБЗ вказує на мінімальну кількість користувачів, вище якої можна гарантувати фінансову стабільність роботи бюджетних установ. Очевидно, чим більший норматив бюджетної забезпеченості, тим при меншій кількості користувачів ці графіки перетинатимуться. Можливі випадки, що ці графіки взагалі не перетинатимуться, що означатиме хронічне недофінансування.

Для того щоб виключити необгрунтовані “нормативи” та, як наслідок, політичні ігри і суб’єктивізм, необхідно застосовувати інші параметри, розроблені фахівцями для окремих галузей (освіта, охорона здоров’я і т. д.). Тобто мова про застосування галузевих норм. Щодо тієї ж сільської школи потрібно застосовувати галузевий норматив наповнення класів до 25-ти учнів. При наявності 12-ти класів мінімальна кількість дітей у школі, яка буде братися Мінфіном України для розрахунку як нормальна завантаженість цієї бюджетної установи, - 300 дітей. Потрібно враховувати, що діти шкільного віку в середньому становлять 12 % від загальної кількості жителів села (селища), тому для надання статусу адміністративно-територіальної одиниці громада повинна нараховувати мінімум 2 500 жителів.

Виходячи з цих показників, можна також розрахувати мінімальний норматив бюджетної забезпеченості для школи у селищі, що має нормативну кількість дітей - споживачів соціальної послуги, яка називається “надання середньої освіти”. Якщо мінімальні постійні видатки на школу становлять 450 тис. грн, а 50 тис. грн - це змінні видатки (166 грн/учня), що залежать від кількості учнів, то норматив бюджетної забезпеченості становитиме 500:300=1,6 тис. грн у розрахунку на одну дитину шкільного віку. Цей показник можна було б застосовувати у розрахунках трансфертів для всіх простих адміністративно-територіальних одиниць групи, яка відповідає малому місту та селищу. Для адміністративно-територіальних одиниць складного типу (сільська об’єднана громада) розрахунки нормативу складніші, оскільки сюди потрібно закладати видатки на утримання початкових шкіл. A для цього необхідно визначити, скільки початкових шкіл включати в розрахунки.

Складніші розрахунки застосовуються для сільської громади, до складу якої входять декілька сіл. Однак і тут теж потрібно виходити із встановленого галузевого стандарту наповнюваності класів з 5-го по 12-й - 25 учнів, хоча для сільської місцевості середня наповнюваність класу становить 15-17 учнів.

Отже, у такій громаді буде одна загальноосвітня школа в центрі адміністративно- територіальної одиниці та кілька початкових шкіл - у сусідніх поселеннях. Кількість учнів у 5-12-му класах становитиме 200 дітей (8 класів X 25 учнів). У цих класах навчається дві третини усіх учнів школи. Отже, загальна кількість жителів такої громади - знову ж таки становить 2 500 осіб. Проте видатки на утримання серед-

Адміністративно-територіальний устрій України

: ^тяшшшшшяшшшяшшяшшшшшшшш^^^шшшшш^ш

ньої освіти такої громади будуть вищими, ніж для однієї школи, оскільки сюди додаються початкові школи, розташовані в інших поселеннях - складових адміністративно-територіальної одиниці (мал. 9.2).

Видатки на освіту, тис. грн

Мал.

При цьому Міністерство освіти повинно встановити мінімальний норматив кількості дітей для відкриття такої школи. Звичайно, громада може утримувати і менш укомплектовані школи, але вимагати додаткового державного фінансування у такому випадку немає підстав.

9.3.

<< | >>
Источник: Куйбіда В.С.та інші. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ. Історія. Сучасність. Перспективи. Київ - 2009. 2009

Еще по теме Мінімальні та нормативні видатки на освіту на рівні базової адміністративно-територіальної одиниці (село, селище):

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -