Розрахунок видатків на освіту на рівні району
Для визначення мінімального розміру району за основу повинні братися видатки для організації надання повного набору стандартизованих стаціонарних медичних послуг. Практично це означає наявність 20-ти різнотипних відділень та обслуговуючих їх підрозділів.
Звичайно, ці відділення не можуть і не повинні розташовуватися територіально поряд одна з одною, а розосереджуватися по всій території району. Нормативна кількість ліжок, відділень, обслуговуючого персоналу, мінімальне діагностичне обладнання і нормативна його завантаженість, встановлений норматив вартості надання медичних послуг - ось параметри, що визначають мінімальні розміри адміністративно-територіальної одиниці другого рівня. Попередні розрахунки дають підстави визначити цей показник - 100 тис. осіб. Неопосередковано ці критеріїпідтверджуються нинішньою практикою створення територіальних медичних округів (TMO), що обслуговують міста обласного значення на 40-80 тис. мешканців та жителів району, розташованого поблизу такого міста.
Інша позиція, що визначає мінімальний розмір району, - показник мінімальної кількості дітей, який є підставою для формування методологічного центру управління освітою. Нормативними документами Міносвіти такий показник визначено на рівні Ютис. учнів, що відповідає приблизній кількості жителів у 90 тис. осіб.
Потреба визначення мінімального розміру громади стає особливо актуальною під час вирішення найбільш складного питання реформи адміністративно-територіального устрою, а саме, що робити з винятками із загального правила. Таких винятків небагато - декілька в гірській місцевості, у Поліссі та вздовж українсько-російського кордону. У цьому питанні державницький підхід полягає у тому, що навіть у таких малонаселених територіях адміністративно-територіальна одиниця повинна бути сформована з повним комплексом передбачених повноважень та відповідною соціальною інфраструктурою. Очевидно, що традиційний розрахунок за нормативами бюджетної забезпеченості на споживача не покриває мінімальних видатків, прирікаючи такі громади на “фінансове животіння”, тому для таких бюджетів розрахунки повинні здійснюватися згідно з видатками, обчисленими для адміністративно-територіальної одиниці мінімального розміру, де забезпечуються галузеві нормативи навантаження. Звичайно, умови надання такого статусу повинні бути законодавчо визначені, а рішення про їх формування прийматися виключно законно лише за поданням уряду. Якщо такі умови не будуть дотримані, Міністерство фінансів не зможе надати додаткові кошти для таких дрібних громад і розраховуватиме трансферти, виходячи з кількості споживачів, а не з мінімальної потреби соціальної забезпеченості адміністративно-територіальної одиниці.
9.4.