Законодавча регламентація ведення племінної справи у тваринництві

Загальновідомо, що ефективність ведення тваринництва пря­мо залежить від того, які породи тварин розводить господар­ство. В Україні тваринницькі комплекси найчастіше спеціалі­зовані на виробництві певного виду продукції (наприклад, мо­лочної чи м’ясної), тому обрання оптимальної породи тварин буде підпорядковане меті ведення господарства.

Об'єктами племінної справи у тваринництві є велика рога­та худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шов­копряди, хутрові звірі та кролі, яких розводять з метою одер­жання від них певної продукції. Усі ці тварини підлягають пле­мінному обліку, тобто визначенню та внесенню до інформацій­них баз даних (автоматизованих систем документів з племінної справи) суб'єктами племінної справи у тваринництві даних про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин з метою ведення племінної справи у тваринництві.

Суб'єкти племінної справи у тваринництві зобов'язані вико­ристовувати для відтворення поголів'я плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства. Відповідна процедура врегульована у По­рядку визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю, якістю потомства та проведення ви­пробування плідників за якістю потомства, затвердженому на­казом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 13 квітня 2016 року.

У випадку виведення нової породи тварин автори мають пра­во звернутися за її реєстрацією. Правила та порядок оцінки пле­мінних і продуктивних якостей нових створених і поліпшених існуючих порід, внутрішньопородних (зональних) типів та ін­ших селекційних досягнень врегульовані наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 2 липня 2012 року «Про затвердження положень щодо проведення апробації та ре­єстрації селекційних досягнень у тваринництві».

Суб'єктами племінної справи у тваринництві є: 1) власни­ки племінних (генетичних) ресурсів; 2) підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та фізичні осо­би - суб'єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні, створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають послуги, по­в’язані з племінною справою у тваринництві; З) власники не- племінних тварин - споживачі племінних (генетичних) ресурсів та замовники послуг з племінної справи у тваринництві.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють господарську ді­яльність у племінній справі у тваринництві, пов’язану з вироб­ництвом, зберіганням і торгівлею племінними (генетичними) ресурсами, проведенням генетичної експертизи походження та аномалій тварин, мають право на отримання відповідного ста­тусу суб’єкта племінної справи у тваринництві згідно із зако­нодавством.

Слід окремо зазначити, що до 2015 року господарська ді­яльність у сфері торгівлі племінними генетичними ресурсами та проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин підлягала ліцензуванню. Однак Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року така вимога була скасована.

Державна реєстрація суб'єктів племінної справи у тварин­ництві племінних і підконтрольних тварин здійснюється шля­хом внесення відповідних даних про них до державних книг племінних тварин, суб'єктів племінної справи - до Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві, селекційних досягнень - до Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві.

Державний реєстр селекційних досягнень спрощено назива­ється Селекційний реєстр. Державна реєстрація вітчизняного селекційного досягнення в Селекційному реєстрі проводиться протягом місяця після затвердження селекційного досягнення відповідним наказом Міністерства аграрної політики та про­довольства України. Селекційний реєстр містить сукупність ві­домостей щодо реєстрації, апробації, загальної характеристики продуктивних якостей і поширення селекційного досягнення. Один раз на п'ять років Міністерство аграрної політики та про­довольства України або наукові установи Національної академії аграрних наук України забезпечують підготовку до друку та ви­дання Селекційного реєстру. Положення про Державний реєстр селекційних досягнень у тваринництві та правила щодо його ве­дення регламентовані наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження положень щодо проведення апробації та реєстрації селекційних досягнень у тва­ринництві» від 2 липня 2012 року.

Власники племінних (генетичних) ресурсів мають право от­римувати сертифікати племінних (генетичних) ресурсів, які є документальним підтвердженням якості та племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів при їх придбанні, реалізації та торгівлі. Наказом Міністерства аграрної політики і продоволь­ства України від 17 листопада 2011 року затверджено Положен­ня про сертифікат племінних (генетичних) ресурсів та зразків форм сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів. Сертифікат застосовується з метою: а) визнання генетичних ресурсів пле­мінними; б) підтвердження показників якості племінних (гене­тичних) ресурсів, заявлених їх власником; в) здійснення кон­тролю за достовірністю походження та виявлення генетичних аномалій тварин; г) захисту прав споживачів; ґ) контролю ге­нетичної безпеки тварин.

Держава намагається посилити правове становище суб’єктів племінної справи у тваринництві, особливо тих, які займають­ся селекційною діяльністю. Так, селекційне досягнення в галузі племінного тваринництва визнається винаходом у встановлено­му законодавством порядку. Досягнення стабільних та високих показників у сфері племінної справи у тваринництві неможли­ве без якісного наукового супроводу. Наукове забезпечення пле­мінної справи у тваринництві здійснюють науково-дослідні уста­нови, які розробляють основи системи селекції, селекційні про­грами розведення тварин, ефективні методи та технології від­творення найцінніших племінних (генетичних) ресурсів і прак­тичні рекомендації щодо застосування науково-технічних до­сягнень у виробництві.

У 2004 році було прийнято Закон України «Про Загально­державну програму селекції у тваринництві на період до 2010 року», який був покликаний забезпечити адаптацію законодав­ства України у сфері племінної справи у тваринництві до за­конодавства Європейського Союзу. Однак за оцінками експер­тів вказана програма не була виконана на належному рівні.

14.3.