Загальнотеоретична характеристика системи права та си­стеми законодавства

Право є дуже складною цілісною системою. Є два основні по­няття: «система права» і «правова система». Ці поняття не є тотожни­ми, тому їх слід розрізняти. Правова система - поняття ширше, ніж система права.

Правова система - це комплекс взаємозалежних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відно­син, а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регу­лювання. Вона включає наступні складові: юридичні норми, принци­пи, інститути, правосвідомість, законодавство, правові відносини, юридичні установи, правову культуру, правопорядок тощо.

Держава має свою національну правову систему. Історично склалося так, що у кожній країні діють свої правові звичаї, традиції, законодавство, юрисдикційні органи, сформувалися особливості пра­вового менталітету, правової культури, що й об'єднується загальним поняттям «правова система». У будь-якій державі правова система, будучи невід'ємним елементом правової культури, детермінована іс­торичними і географічними чинниками, є частина соціальної системи держави.

На відміну від правової системи система права - правова катего­рія, яка означає внутрішню будову права будь-якої країни. Внутрішня будова права в Україні визначається як його система.

Система права — це об'єктивно обумовлена системою суспіль­них відносин внутрішня структура права, яка складається з взаємоза­лежних норм, логічно розподілених за галузями, підгалузями та інсти­тутами.

Поділ системи права на галузі ґрунтується на певних критеріях. Такими критеріями є предмет (матеріальний критерій) і метод (юри­дичний критерій) правового регулювання.

Предмет правового регулювання є умовне виділення певного ві­докремленого кола (сукупності) суспільних відносин, що мають єдину якість. Це дозволяє узагальнити норми права, які регулюють коло (су­купність) суспільних відносин у таку нормативну спільність як галузь права.

Приміром, предметом екологічного права є відособлена група суспільних відносин у раціональному використанні природних ресур­сів й охороні навколишнього середовища. Предмет аграрного права складають суспільні відносини у сфері організації і діяльності сільсь­когосподарських товаровиробників. Предмет земельного права - сус­пільні відносини у сфері раціонального використання і охорони зе­мель. Предмет адміністративного права - управлінські відносини. Предмет трудового права - трудові відносини і т.д. Кожна галузь пра­ва має свою, відносно відокремлену, сферу регулювання.

Предмет правового регулювання зазвичай розглядають як ви­значальний критерій системи права. Він - головна, об'єктивна підстава для розподілу правових норм за галузями права. Його доповнює метод правового регулювання.

Найбільшим елементом системи права є галузь права.

Галузь права — відносно самостійна сукупність юридичних норм, яка регулює якісно однорідну сферу (рід) суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.

В Україні існують такі галузі права: конституційне право, адмі­ністративне право, трудове право, цивільне право, сімейне право, кримінальне право, аграрне право, земельне право, екологічне право, міжнародне право, господарське право, фінансове право тощо. Галузь права може включати в себе підгалузі, наприклад: корпоративне право - підгалузь господарського права, право інтелектуальної власності - підгалузь цивільного права; банківське право та бюджетне право - під- галузі фінансового права тощо.

Система законодавства - система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів певної держави, що є формою існу­вання правових норм, засобом надання їм об'єктивності, визначеності, загальності. На відміну від системи права, система законодавства ха­рактеризує її форму, зовнішній вираз, тобто це внутрішня структура законодавства, що складається звзаємопов'язаних нормативно- правових актів у тій чи іншій сфері суспільного життя. Вона форму­ється шляхом видання та систематизації правових актів.

Система законодавства має два основних види: галузевий (тобто за предметом правового регулювання), обумовлений конкретними су­спільними відносинами; ієрархічний (субординаційний), який відо­бражає ієрархію державної влади та нормативно-правових актів за їх­ньою юридичною силою.

У залежності від об'єкта правового регулювання може складати­ся комплексна система законодавства, наприклад, природоохоронне законодавство, екологічне законодавство тощо.

Система права і система законодавства співвідносяться між со­бою як зміст і форма. Між системою права і системою законодавства є відмінності. Вони спостерігаються в структурних елементах, змісті, обсязі.

1. Система права є невидимою, оскільки відбиває внутрішню будову права, а система законодавства є видимою, зовнішньою фор­мою системи права.

2. Система права є сукупністю правових норм, а система законо­давства — сукупністю нормативно-правових актів.

3. В системі права норми права логічно розподілені за галузями, підгалузями та інститутами. Як правило, норми галузей права — буді­вельний матеріал, із якого (у різному наборі та різному поєднанні) складається конкретна галузь законодавства. Можливим є варіант, ко­ли галузь права є, а галузі законодавства — немає (фінансове право, право людини на соціальне забезпечення та ін.). У цьому випадку га­лузі права не кодифіковані, а нормативний матеріал розосереджений по кількох правових актах, які потребують на уніфікацію.

У системі законодавства нормативно-правові акти об'єднані за галузями законодавства, які поділені на інститути законодавства. Га­лузі законодавства створюються як з урахуванням галузевого принци­пу, так і без його врахування: галузь законодавства може містити нор­ми різних галузей права (комплексні галузі) або створюватися на під­ґрунті інституту або підгалузі права. Можливим є варіант, коли галузь законодавства існує без галузі права (митне законодавство та ін.).

4. Система права складається з галузей права, які мають свій предмет і метод правового регулювання, а система законодавства включає галузі законодавства, в яких відсутній метод регулювання, а предмет регулювання не завжди однорідний, як у галузей права.

5. Система права має лише галузеву, горизонтальну будову, а система законодавства може мати будову і горизонтальну (галузеве), і вертикальну (ієрархічне).

6. Первинний елемент системи права — норма права зі своєю структурою: гіпотеза, диспозиція, санкція, а первинний елемент сис­теми законодавства — стаття закону, яка містить нормативне розпо­рядження, котре, як правило, не містить у собі всіх трьох структурних елементів логічної правової норми. Нормативне розпорядження нерід­ко складається лише з гіпотези і санкції; диспозиція може міститися або в іншій статті даного закону (відсильний спосіб викладу), або в іншому правовому акті (бланкетний спосіб викладу). Закони, що включають норми різних галузей права, забезпечуються санкціями, які викладені в інших нормативно-правових актах (наприклад, закони про власність, про підприємницьку діяльність та ін.).

7. Система права формується об'єктивно, відповідно до існую­чих суспільних відносин, а система законодавства створюється в ре­зультаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єктів і тому включає суб'єктивний момент.

8. Структурні елементи системи права не мають зовнішніх рек­візитів: назв розділів, статей, глав та інших частин, властивих закону. Структурні елементи системи законодавства (нормативно-правові ак­ти), як правило, мають назви розділів, глав, статей. Вони можуть міс­тити преамбули, формулювання цілей і принципів, загальні норматив­ні визначення, що складають загальну частину тощо.

2.