Правовий режим майна у фермерському господарстві та його особливості

До майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть належати: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством внаслідок господарської діяльності, одержані доходи, інше май­но, право користуватися землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), гро­шові кошти, які члени господарства передають до його скла­деного капіталу.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Водночас це майно належить на праві спільної суміс­ної власності всім членам господарства, якщо інше не передба­чено угодою між ними. Спільна сумісна власність є переважним різновидом власності у таких господарствах. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, пе­редаються йому на визначений у статуті термін.

У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, зокрема земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі й споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського вироб­ництва і набуття якого у власність не заборонене законом.

Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерсько­го господарства здійснюється відповідно до його статуту, якщо інше не передбачене угодою між членами господарства та за­коном.

Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства в разі ліквідації або припинення членства в господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначається статутом господарства.

Майнові спори між фермерським господарством та його чле­нами вирішуються судом.

Фермерське господарство несе відповідальність за своїми зо­бов’язаннями в межах майна, яке є власністю фермерського го­сподарства. Голова фермерського господарства відповідає за по­рушення господарством кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, санітарних і ветеринарних норм, правил, вимог щодо якості продукції та інших нормативно-правових актів, ко­трі регулюють здійснення господарської діяльності.

Фермерському господарству як цілісному майновому ком­плексу належать майно, передане до складеного капіталу, не­розподілений прибуток, майнові та інші зобов’язання. За рі­шенням членів господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути від­чужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для здійснення товарного сільсь­когосподарського виробництва. Громадяни, які придбали май­но фермерського господарства як цілісного майнового ком­плексу на підставі цивільно-правової угоди, подають у вста­новленому порядку статут фермерського господарства на дер­жавну реєстрацію.

Успадкування фермерського господарства (цілісного майно­вого комплексу або його частини) здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Об’єктами права власності громадян зі статусом ФОП, які ве­дуть фермерське господарство, є житлові будинки, продуктивна і робоча худоба, вирощена продукція, квартири, предмети осо­бистого користування, садові будинки, дачі, предмети домаш­нього господарства, земельні ділянки, насадження на них, за­соби виробництва, транспортні засоби, малогабаритна техніка, грошові кошти, цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Фермери зі статусом ФО П мають право використовувати на­лежне їм майно для ведення господарської та іншої не забо­роненої законом діяльності. Вони можуть передавати майно в тимчасове користування і відчужувати його іншим громадянам, юридичним особам, державі.

10.5.