Поняття та загальна характеристика правового забезпе­чення якості та безпеки сільськогосподарської продукції

Збереження і зміцнення здоров'я людини та визнання її права на якісні й безпечні харчові продукти й продовольчу сировину є одним з основних завдань нашої держави. Більше того, належна якість і безпе­ка харчової продукції є головною запорукою існування населення на відповідній території.

Основна маса харчової продукції та продовольчої сировини ви­робляється сільськогосподарськими товаровиробниками і являє собою сільськогосподарську продукцію. Додержання відповідної якості та безпеки цієї продукції є головним обов'язком її виробників, постача­льників та продавців.

Низька якість харчової продукції — це не лише показник низької ефективності суспільного виробництва, а й загроза здоров'ю людини.

Сільськогосподарська продукція - це сільськогосподарські хар­чові продукти тваринного і рослинного походження, що призначені для споживання людиною у сирому або переробленому стані як інгре­дієнти.

Чинне законодавство дає визначення понять «якість» та «безпе­ка» харчового продукту. Згідно з Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» безпечність харчового продукту - стан харчового продукту, що є результатом діяльності з виробництва та обігу, яка здійснюється з дотриманням вимог, встановлених санітар­ними заходами або технічними регламентами, та забезпечує впевне­ність у тому, що харчовий продукт не завдає шкоди здоров'ю людини (споживача), якщо він спожитий за призначенням.

Безпечний харчовий продукт - харчовий продукт, який не ство­рює шкідливого впливу на здоров'я людини безпосередньо чи опосе­редковано за умов його виробництва та обігу з дотриманням вимог санітарних заходів та споживання (використання) за призначенням.

У ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових про­дуктів» зазначається, що якість харчового продукту - ступінь доско­налості властивостей та характерних рис харчового продукту, які зда­тні задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт.

Безпечною є продукція сільського господарства, яка: 1) ні пря­мо, ні побічно не створює шкідливого впливу на здоров'я людини; 2) відповідає медико-санітарним вимогам та відповідним технічним ста­ндартам. Таким чином, виникає діалектична єдність і протилежність — безпечний продукт не завжди буває якісним, але якісний продукт повинен відповідати критерію безпечності. Прикладом першого із за­значених положень є загальновідома нинішня ситуація, коли вершкове масло практично не містить молочних продуктів, а створюється шля­хом застосування новітніх технологій емульгації пальмової олії. Такий продукт є неякісним з точки зору віднесення його до вершкового мас­ла, проте він є безпечним з точки зору нанесення шкоди здоров'ю лю­дини. І, навпаки, якісний продукт за сукупністю своїх властивостей повинен відповідати найвищим вимогам до нього в усіх аспектах, тоб­то і з боку безпечності.

НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points - аналіз ри­зиків та критичні точки контролю). Це система ідентифікації, оцінки, аналізу та контролю ризиків, що є важливими для безпечності харчо­вих продуктів. НАССР є запобіжною (превентивною) системою в час­тині безпеки харчової продукції. Особливістю цієї системи є те, що за її допомогою вивчається кожен крок (етап) у харчовому виробництві, виявляються специфічні ризики і небезпеки, впроваджуються ефекти­вні методи контролю та моніторингу. Систему НАССР впроваджено на основі стандарту «Управління якістю за вимогами МС І5О 9001/9004: 2000 і система управління ризиками НАССР на підприємс­твах харчової промисловості».

Відповідно до Заходів щодо виконання у 2007 році Плану дій Україна — ЄС, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 р. № 238-р на рибопереробних, молокопе­реробних і м'ясопереробних підприємствах протягом року було пе­редбачено впровадження системи безпеки (НАССР) за програмою ЄС (проект «Захист прав споживачів»). На превеликий жаль, ці заходи не були виконані. Так, на сьогодні в Україні система НАССР запрова­джена лише на 37 молокопереробних і трьох м'ясопереробних підпри­ємствах. Однією з вимог до запровадження НАССР, яка становить суттєву фінансову перешкоду, є наявність умов для проведення моні­торингу, зокрема виробничих приміщень, відповідного обладнання, методів досліджень, персоналу тощо. Позитивним моментом є те, що до 1 вересня 2009 р. в Україні була впроваджена і сертифікована сис­тема НАССР на всіх експортних потужностях з виробництва і поста­чання рослинних олій. Нарешті напрямів виробництва продуктів хар­чування ця система не одержала належного розповсюдження.

2.