<<
>>

Договір контрактації сільськогосподарської продукції

У діяльності аграрних товаровиробників ефективність вироб­ничо-господарської діяльності досягається налагодженою систе­мою збуту виробленої ними продукції, правовою формою якої є договір на реалізацію сільськогосподарської продукції - спе­цифічна угода, відповідно до якої виробник зобовґязується на відповідних умовах продати сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки, а споживач (замовник) зобовґязується прийняти продукцію та оплатити її.

Серед договорів на реалізацію сільськогосподарської про­дукції слід назвати: договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір купівлі-продажу, договір поставки, договір міни, договір комісії тощо.

Відповідно до ст. 272 ГК України державна закупка сільсь­когосподарської продукції здійснюється за договорами контра­ктації, які укладаються на основі державних замовлень на по­ставку державі сільськогосподарської продукції, тобто цей до­говір є засобом поповнення державного продовольчого резерву шляхом придбання продукції у недержавних сільськогоспо­дарських підприємств. До складу державного резерву входять: запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ре­сурсів для забезпечення стратегічних потреб держави; запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених законодавством. Таким чином, державний продовольчий резерв є складовою державно­го матеріального резерву. Поставка матеріальних цінностей до державного резерву і розміщення замовлень на їх поставку на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності здійснюються в основному на підставі замовлень на поставку продукції для державних потреб з наступним відшко­дуванням усіх витрат відповідальних зберігачів.

Стаття 183 ГК України визначає особливості укладання го­сподарських договорів за державним замовленням.

Державний контракт - це договір, укладений державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні і правові зобов’язання сторін і регу­люються взаємовідносини замовника і виконавця. Саме держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за зобов’я­заннями державних замовників. З метою організації робіт, по­в’язаних з формуванням державного замовлення, розміщенням поставок продукції для державних потреб і контролем за їх ви­конанням, Кабінет Міністрів України визначає і затверджує пе­релік державних замовників, обсяги та склад державного замов­лення. Державні замовники забезпечуються Кабінетом Міністрів України фінансовими ресурсами в обсягах, необхідних для пов­ної оплати державного замовлення, якщо інше не передбачено законом, і є відповідальними за задоволення пріоритетних дер­жавних потреб у відповідних товарах, роботах і послугах.

Договір контрактації сільськогосподарської продукції регулю­ється нормами Цивільного та Господарського кодексів України. Відповідно до ч. 1 ст. 713 ЦК України за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов’язується виробити визначену договором сільсь­когосподарську продукцію і передати її у власність заготівель­никові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а за­готівельник зобов’язується прийняти цю проддукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. Від­повідно до ч. 2 ст. 272 ГК України за договором контрактації ви­робник сільськогосподарської проддукції (далі - виробник) зо­бов’язується передати заготівельному (закупівельному) або пе­реробному підприємству чи організації (далі - контрактант) ви­роблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що пе­редбачені договором, а контрактант зобов’язується сприяти ви­робникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і опла­тити її. Різницею між ними є те, що норми ЦК не визначають, хто саме може бути заготівельником (контрактантом), а норми ГК наголошують, що це має бути саме заготівельне (закупівель­не) або переробне підприємство чи організація.

Суттєвими умовами договору контрактації є: види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника; ціна за одиницю, загальна сума договору, поря­док і умови доставки, строки здавання-приймання продукції; обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспорту­вання на приймальні пункти і підприємства; взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов догово­ру; інші умови, передбачені Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку, вста­новленому Кабінетом Міністрів України. Але на теперішній час Типовий договір не розроблений, що є, безумовно, негативним моментом, оскільки його прийняття дозволило б урахувати осо­бливості поставки державі окремих видів тваринницької і рос­линницької продукції, а також сприяло б укладенню зазначених договорів.

У договорі контрактації сільськогосподарської продукції мо­жуть зазначатися й інші умови, які будуть виражатися через права та обов'язки сторін. Так серед обов'язків виробника є ви­мога: 1) не пізніше як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі (ст. 273 ГК); 2) за не- здачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені до­говором контрактації, сплатити контрактанту неустойку в розмі­рі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбаче­ний законом (ст. 274 ГК); 3) відшкодувати контрактанту завдані збитки, якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до зда­вання-приймання і про це не було попереджено контрактанта (ст. 274 ГК). Серед обов'язків контрактанта можна зазначити наступні: 1) прийняти від виробника всю пред'явлену ним про­дукцію на умовах, передбачених у договорі. Нестандартну про­дукцію, яка швидко псується, придатну для використання у сві­жому або переробленому вигляді, та стандартну продукцію, яка швидко псується, що здається понад обсяги, передбачені до­говором, контрактант приймає за цінами і на умовах, що пого­джені сторонами (ст.

273 ГК); 2) забезпечити виробників тарою та необхідними матеріалами для пакування продукції у кіль­кості, порядку та строки, передбачені договором (ст. 273 ГК);

3) сплатити виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодувати завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, - повну її вартість у разі невиконання зобов’язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від прийман­ня продукції, пред’явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами (ст. 274 ГК).

У договорі контрактації можуть передбачатися обсяги сіль­ськогосподарської продукції, приймання якої контрактант здій­снює: 1) безпосередньо у виробника; 2) замовник приймає про­дукцію на своїх приймальних пунктах (складах, елеваторах); 3) виробник доставляє продукцію третім особам за рішенням контрактанта.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.4.

<< | >>
Источник: Аграрне право України : навчальний посібник / [Т. Є. Харитонова, І. І. Каракаш, Х. А. Григор'єва та ін.] ; за ред. Т. Є. Харитонової, І. І. Караката. - Одеса,2017. - 436 с.. 2017

Еще по теме Договір контрактації сільськогосподарської продукції:

  1. Питання 5. Правове регулювання договору контрактації сільськогосподарської продукції та її договірне забезпечення
  2. § 2. Договір контрактації с/г продукції
  3. Договір контрактації виноградної продукції
  4. Стаття 14. Оподаткування виробників сільськогосподарської продукції
  5. Договори транспортування і зберігання сільськогосподарської продукції
  6. Стандартизація і сертифікація як нормативні засади якісно­сті й безпечності сільськогосподарської продукції
  7. Поняття та загальна характеристика правового забезпе­чення якості та безпеки сільськогосподарської продукції
  8. Розділ 6 ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
  9. Договори у сфері реалізації сільськогосподарської проду­кції
  10. Поняття, принципи і методи державного регулювання сільськогосподарської діяльності
  11. 2.2. Договори купівлі-продажу й поставки виноградної продукції
  12. 1.Облік готової продукції.
  13. Глава 10. Правове забезпечення безпеки продуктів і продукції
  14. Договір обов’язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам, та відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу (далі — Договір)
  15. Правове регулювання виробництва рибної продукції
  16. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції
  17. Договір переробки давальницької сировини
  18. 1.Облік доходів від реалізації продукції( робот, послуг)
  19. 3.Сертифікація продукції.
  20. Самсонова Я.О.. Правові засади виробництва й реалізації виноградної продукції в Україні: Монографія. — Харків,2012. — 176 с., 2012
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -