Договір контрактації сільськогосподарської продукції

У діяльності аграрних товаровиробників ефективність вироб­ничо-господарської діяльності досягається налагодженою систе­мою збуту виробленої ними продукції, правовою формою якої є договір на реалізацію сільськогосподарської продукції - спе­цифічна угода, відповідно до якої виробник зобовґязується на відповідних умовах продати сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки, а споживач (замовник) зобовґязується прийняти продукцію та оплатити її.

Серед договорів на реалізацію сільськогосподарської про­дукції слід назвати: договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір купівлі-продажу, договір поставки, договір міни, договір комісії тощо.

Відповідно до ст. 272 ГК України державна закупка сільсь­когосподарської продукції здійснюється за договорами контра­ктації, які укладаються на основі державних замовлень на по­ставку державі сільськогосподарської продукції, тобто цей до­говір є засобом поповнення державного продовольчого резерву шляхом придбання продукції у недержавних сільськогоспо­дарських підприємств. До складу державного резерву входять: запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ре­сурсів для забезпечення стратегічних потреб держави; запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених законодавством. Таким чином, державний продовольчий резерв є складовою державно­го матеріального резерву. Поставка матеріальних цінностей до державного резерву і розміщення замовлень на їх поставку на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності здійснюються в основному на підставі замовлень на поставку продукції для державних потреб з наступним відшко­дуванням усіх витрат відповідальних зберігачів.

Стаття 183 ГК України визначає особливості укладання го­сподарських договорів за державним замовленням.

Договір контрактації сільськогосподарської продукції регулю­ється нормами Цивільного та Господарського кодексів України. Відповідно до ч. 1 ст. 713 ЦК України за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов’язується виробити визначену договором сільсь­когосподарську продукцію і передати її у власність заготівель­никові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а за­готівельник зобов’язується прийняти цю проддукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. Від­повідно до ч. 2 ст. 272 ГК України за договором контрактації ви­робник сільськогосподарської проддукції (далі - виробник) зо­бов’язується передати заготівельному (закупівельному) або пе­реробному підприємству чи організації (далі - контрактант) ви­роблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що пе­редбачені договором, а контрактант зобов’язується сприяти ви­робникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і опла­тити її. Різницею між ними є те, що норми ЦК не визначають, хто саме може бути заготівельником (контрактантом), а норми ГК наголошують, що це має бути саме заготівельне (закупівель­не) або переробне підприємство чи організація.

Суттєвими умовами договору контрактації є: види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника; ціна за одиницю, загальна сума договору, поря­док і умови доставки, строки здавання-приймання продукції; обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспорту­вання на приймальні пункти і підприємства; взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов догово­ру; інші умови, передбачені Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку, вста­новленому Кабінетом Міністрів України. Але на теперішній час Типовий договір не розроблений, що є, безумовно, негативним моментом, оскільки його прийняття дозволило б урахувати осо­бливості поставки державі окремих видів тваринницької і рос­линницької продукції, а також сприяло б укладенню зазначених договорів.

У договорі контрактації сільськогосподарської продукції мо­жуть зазначатися й інші умови, які будуть виражатися через права та обов'язки сторін. Так серед обов'язків виробника є ви­мога: 1) не пізніше як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі (ст. 273 ГК); 2) за не- здачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені до­говором контрактації, сплатити контрактанту неустойку в розмі­рі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбаче­ний законом (ст. 274 ГК); 3) відшкодувати контрактанту завдані збитки, якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до зда­вання-приймання і про це не було попереджено контрактанта (ст. 274 ГК). Серед обов'язків контрактанта можна зазначити наступні: 1) прийняти від виробника всю пред'явлену ним про­дукцію на умовах, передбачених у договорі. Нестандартну про­дукцію, яка швидко псується, придатну для використання у сві­жому або переробленому вигляді, та стандартну продукцію, яка швидко псується, що здається понад обсяги, передбачені до­говором, контрактант приймає за цінами і на умовах, що пого­джені сторонами (ст.

3) сплатити виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодувати завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, - повну її вартість у разі невиконання зобов’язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від прийман­ня продукції, пред’явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами (ст. 274 ГК).

У договорі контрактації можуть передбачатися обсяги сіль­ськогосподарської продукції, приймання якої контрактант здій­снює: 1) безпосередньо у виробника; 2) замовник приймає про­дукцію на своїх приймальних пунктах (складах, елеваторах); 3) виробник доставляє продукцію третім особам за рішенням контрактанта.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.4.