Основні види внутрішніх правовідносин в АПК

Внутрішні аграрні членські правовідносини є самостійними й автономними, оскільки вони служать підвалинами, первинною суб­станцією виникнення й існування всіх інших внутрішніх аграрних правовідносин.

Єдиними учасниками внутрішніх аграрних членських право­відносин є сільськогосподарські підприємства та їх члени - фізичні та юридичні особи. Об'єктом зазначених правовідносин виступають дії їх суб'єктів, спрямовані на встановлення членського зв'язку, його роз­виток і припинення. Підставою виникнення таких правовідносин слу­жить членство в сільськогосподарському підприємстві, набуття осо­бою статусу його члена. Припиняються вони зі зникненням членсько­го зв'язку між особою й сільськогосподарським підприємством, із втратою членського статусу.

Органи управління такого підприємства можуть установлюва­ти у відповідному порядку додаткові умови щодо набуття членства в кооперативі (максимальне число його членів, освіта, рівень кваліфіка­ції, місце проживання, стан здоров'я тощо).

Внутрішні аграрні земельні правовідносини. Обов'язковими учасниками досліджуваних правовідносин виступають сільськогоспо­дарські підприємства та їх члени. Структурні підрозділи зазначених підприємств також можуть брати участь у внутрішніх аграрних земе­льних правовідносинах. У таких правовідносинах об'єктами є землі, земельні ділянки (передусім сільськогосподарського призначення), а також право користування ними і право на земельні частки (паї). Під­ставою виникнення внутрішніх аграрних земельних правовідносин виступає юридичний (фактичний) склад, що охоплює:

- членство (участь) у сільськогосподарському підприємстві, виникнення й існування членських правовідносин (правовідносин з участі в господарському товаристві) між цим підприємством та осо­бою (його членом, учасником);

- передачу (внесення) особою такому підприємству свого зе­мельного пайового внеску. Припиняються зазначені правовідносини з припиненням членських правовідносин (правовідносин з участі в гос­подарському товаристві).

При передачі сільськогосподарському підприємству пайових внесків у вигляді земельних ділянок треба укладати договір про пере­дачу земельної ділянки як пайового внеску, який підлягає нотаріаль­ному посвідченню й державній реєстрації.

Внутрішні аграрні майнові правовідносини. Обов’язковими учасниками таких правовідносин є сільськогосподарські підприємства та їх члени. Суб’єктному складу правовідносин, що розглядаються, властива також наявність структурних підрозділів сільськогосподар­ських підприємств. Об’єктами зазначених правовідносин служать майнові об’єкти (речі), сільськогосподарська продукція, сільськогос­подарські технології, майнові частки (паї) і права на них, а в окремих випадках - загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові наса­дження, водні об’єкти. Підставою виникнення таких правовідносин є фактичний (юридичний) склад, що містить у собі 2 елементи - членс­тво (участь) у сільськогосподарському підприємстві, виникнення й існування членських правовідносин (правовідносин з участі в госпо­дарському товаристві) між цим підприємством та особою (його чле­ном, учасником), а також передача (внесення) названому підприємст­ву його членом майнового пайового внеску. Припиняються вони з припиненням членських правовідносин (правовідносин з участі в гос­подарському товаристві).

При передачі пайових внесків у вигляді майна, права на майно­ву частку (пай), інших майнових прав (права користування певним майном, права вимоги виконання обов’язків майнового характеру) їх приймання-передача фіксується відповідним актом. У випадку передачі нерухомого майна як пайового внеску між сільськогосподарським під­приємством і відповідною особою належить укладати про це правочин (угоду, договір), який набуватиме чинності з моменту його нотаріаль­ного посвідчення з наступною державною реєстрацією права власності цього підприємства на передане нерухоме майно.

Пай повинен повертатися переважно в грошовій формі і тільки як виняток - у натуральній. Можливим є відшкодування їх вартості шляхом надання сільськогосподарським підприємством відповідних послуг.

Щодо внутрішніх майнових правовідносин у фермерському господарстві його члени вправі робити внески у створення майна гос­подарства. Природа таких внесків аналогічна сутності внесків пайо­вих, вони можуть передаватися і як майно, і як майнові права. Обґру­нтовано, що поняття “майно фермерського господарства” і “складе­ний капітал” є синонімами. В разі припинення членських правовідно­син члени такого господарства вправі отримати частку майна остан­нього, пропорційну розміру їх внеску до його складеного капіталу (пайового фонду).

Внутрішні аграрні трудові правовідносини. Їх суб’єктами мо­жуть бути сільськогосподарські підприємства, їх члени й наймані працівники. Органи управління й структурні підрозділи такого під­приємства також наділені певними правами й обов’язками з організа­ції спільної праці його членів і найманих працівників. Трудова актив­ність (фізична й інтелектуальна) фізичних осіб, їх здатність до праці, робоча сила - об’єкти внутрішніх аграрних трудових правовідносин, які за участю членів сільськогосподарського підприємства виникають на підставі фактичного (юридичного) складу, що містить у собі 2 еле­менти: членство в такому підприємстві, виникнення й існування членських правовідносин між ним та особою (його членом) і визна­чення трудової функції цієї особи. Зникають внутрішні аграрні трудо­ві правовідносини з припиненням правовідносин членських. Трудові ж правовідносини з найманими працівниками виникають унаслідок укладення трудового договору (контракту). У такому разі й припи­нення дії останнього (його розірвання) є правоприпиняючим юридич­ним фактом.

Чинне законодавство України виходить з концепції регламен­тування праці членів сільськогосподарських підприємств нормами аграрного законодавства зі встановленням нормами права трудового лише окремих гарантій, пов’язаних із застосуванням їх праці. Це по­яснюється наявністю особливого способу (форми) поєднання робочої сили із засобами виробництва (членство в підприємстві) і юридичного ставлення працівників до цих засобів.

Під трудовою функцією членів сільськогосподарського під­приємства пропонується розуміти вид роботи (посаду) в ньому, вико­нання (заміщення) якої можливе з огляду на професію, спеціальність, кваліфікацію його члена. Закріплюється така функція на підставі уго­ди про встановлення трудової функції члена підприємства. Окремі елементи угоди про визначення трудової функції в сільськогосподар­ських підприємствах переносяться на етап установлення членських правовідносин, що свідчить про те, що така угода має особливу пра­вову природу.

Внутрішні аграрні управлінські правовідносини. Головні учас­ники таких правовідносин - органи управління сільськогосподарсько­го підприємства. Управлінські правові зв'язки можуть складатися між членами останнього і загальними зборами його членів, його правлін­ням, ревізійно-контролюючим органом. Структурні підрозділи сільсь­когосподарських підприємств братимуть участь в управлінських зв'язках при виникненні потреби «роздробити» управлінську діяль­ність. Серед суб'єктів цих правовідносин називаються й наймані пра­цівники таких підприємств. Об'єктами досліджуваних правовідносин служать управлінська діяльність, поведінка, дії учасників останніх.

Підставою виникнення внутрішніх аграрних управлінських правовідносин є членство (участь) в сільськогосподарському підпри­ємстві, виникнення й існування членських правовідносин (правовід­носин з участі в господарському товаристві). Окремі види названих правовідносин виникають унаслідок укладення трудового договору (контракту) між таким підприємством і його найманим працівником. Припиняють вони одночасно з припиненням членських правовідносин (правовідносин з участі в господарському товаристві), з припиненням дії трудового договору (контракту).

5.