Тональність юридичного письма.

Проблему тональності, милозвучності юридичного письма можна вирішити, дотримуючись відповідних правил. По-перше, треба намагатися не відволікати увагу читача на себе, утримуватись від виразів, які демонструють

освіченість, вишуканість або іншуособливість автора.

Необхідно «триматися в тіні», дозволити читачеві сконцентруватися на суті питання, яке розглядається. He треба підкреслювати свою точку зору. Найімовірніше, буде дратувати читача. Як правило, його не цікавить думка з приводу певного питання, його цікавить об’єктивний аналіз ситуації, відповідь кваліфікованого юриста на конкретне запитання. Необхідно утримуватися від вживання зворотів на кшталт «я вважаю», «на мою думку». B юридичному тексті рекомендовано використовувати нейтральні вирази. Замість «я вважаю» можна написати: «наша доктрина і практика полягає в тому, що...». Винятком є ситуації, коли просять висловити особисту думку, точку зору з якого-небудь питання, тоді застосування займенника «я» виправдане. У зв’язку з цим часто виникає питання, який займенник краще вживати: «я» чи «ми». B юридичних текстах, авторство яких належить одній людині, можна зустріти використання особових займенників першої особи множини. Таким чином автор, мабуть, намагається уникати застосування займенника «я»²°³.

Значною мірою це питання смаку, тому жодних строгих правил з цього приводу не існує. У читача може складатися враження, що автор себе настільки високо цінує, що навіть називає себе на «ви». Ось чому бажано там, де цього вимагають обставини, по можливості уникати застосування займенника «ми». Займенник «ми» вживається, якщо під документом стоїть підпис кількох осіб, якщо документ представляється від юридичної фірми, навіть якщо він підписаний однією особою. B такому випадку «ми» означає, що в документі виражена не особиста думка його автора, а позиція фірми.

Якщо мова йде про абстрактнулюдину, суб’єкта відносин, у вітчизняній юридичній літературі традиційно прийнято використовувати займенник третьої особи однини чоловічого роду «він». B українській мові слова чоловічого роду вважаються немаркованими за статтю. B юридичних текстах чоловічий рід вживаються як «узагальнювальний», охоплює чоловіків і жінок. B англо-американських юридичних текстах все більшого поширення набуває вживання займенника «вона» («she») замість «він» («he»), коли мова йде про ґендерно нейтральний контекст. Якщо приналежність особи до певної сгаті є принциповою, це однозначно випливає з того, яким чином юридичний текст сформульований. Іноді в юридичних текстах для уникнення непорозумінь є спеціальні застереження, що терміни чоловічого роду можуть бути використані як терміни жіночого роду. Зважаючи на специфікуукраїнської мови, це є зайвим, якщо тільки для такого застереження немає особливих причин.

Слід будувати фрази таким чином, щоб вони звучали впевнено. Якщо пишете у стверджувальній формі, не супроводжуйте написане словами, які б свідчили про ваш сумнів. Для досягнення такої мети варто менше використовувати умовний спосіб («якщо би..., то»), якщо для цього нема

“³ ОнищукІ. I. Тональність юридичного письма / 1.1. Онищук // Науково-практична інтернет-конференція з питань правового регулювання суспільства та проблем теорії держави і права / (Прикарпатський інститутЛьвДУВС, 28.03-01.04.2011 p.) - Івано-Франківськ: ПЮІ Льв ДУВС, 2011. - C. 17.

240 причини. Така практика створює в читача відчуття невпевненості, сумніву і переноситься на особистість автора тексту. Бажано уникати виразів «мені здається», «можна припустити». Такі вирази доречні, якщо обмірковується якесь спірне питання, аналізуються різні точки зору, схиляючись до однієї з них. Слова і словосполучення, які вводяться в речення для означення сумніву, як правило, роблять фразу більш громіздкою^{^[118]} ^{^[119]}.

Ha сприятливе сприйняття читачем тексту впливає позитивний настрій автора.

Він передається не тільки впевненістю у правильності того, про що він пише, але й позитивною тональністю фраз. Ось чому слід будувати фразу позитивними висловами та уникати заперечень. Заперечення обтяжують фразу й ускладнюють розуміння написаного. Проявляючи в юридичному письмі впевненість і позитивний настрій, необхідно уникати зайвої категоричності та перебільшення. Тому без будь-яких причин не треба вживати такі слова як «усе», «завжди», «всюди», «ніколи», «дуже» та ін., які до змісту переважно нічого не додають, а тільки подовжують фразу.

Вагоме значення для сприйняття юридичного письма має його звукова сторона. Ha милозвучністьтексгуможуть впливати найрізноманітніші фактори. Це і надто довгі фрази, і повторення однакових відмінків та початкових звуків, скупчення довгих і шиплячих слів. Ще M. Ломоносов, кажучи про звукову організацію мови, рекомендував «остерігатися непристойного для слуху суперечливого збігу приголосних». Остерігатися негарних слів радив А. Чехов: «Слід уникати негарних, немилозвучних слів. Я не люблю слів з великою кількістю шиплячих і свистячих звуків, остерігаюсь їх»²°⁵.

Крім неестетичності, у немилозвучного тексту є ще одна негативна сторона. Негарні фрази чи словосполучення відволікають увагу, перешкоджають сприйняттю смислу фрази. Юридичне письмо повинно не тільки зручно читатися, але й зручно вимовлятися. Як говорить древня латинська приповідка, «Scripta manet» («Написане залишається»).

Перед тим, як поставити останню крапку в юридичному тексті, необхідно подивитися на документ очима читача. Якщо юрист буде думати про читача, про те, як він сприйме юридичний текст, чи буде йому цікаво читати написане, то все, про що йшла мова, вдасться без зусиль. Для будь-якого юриста в будь- якій країні світу надзвичайно важливо вміти писати ясно і чітко. Тому ціль юридичного письма залишається незмінною скрізь: викласти правову інформацію якісно, щоб її можна було зрозуміти та застосувати на практиці.

<< | >>

↑

Источник: Шутак І.Д.,Онищук І.І.. Юридичнатехніка: навчальний посібник для вищих навчальних закладів /1. Д. Шутак, I. І.Онищук. - Івано- Франківськ,2013. - 496 c.. 2013

Еще по теме Тональність юридичного письма.:

- Юридическая техника РФ - Юридична техніка України -