ЗАКОН УКРАЇНИ Про оперативно-розшукову діяльність

Стаття 1. Визначення термінів

Терміни, що застосовуються у цьому Законі, мають таке значення:

візуальне спостереження - оперативно-розшуковий захід з конспіративного спостереження в громадських місцях за стаціонарними і рухомими об’єктами та діями осіб, що становлять предмет зацікавленості оперативного підрозділу, з одночасним оперативним документуванням, у тому числі, із застосуванням технічних засобів;

візуальний контроль у житлі або іншому володінні особи - оперативно- розшуковий захід, зі стеження за обстановкою та діями осіб у житлі або іншому володінні особи, та їх фіксації;

візуальний контроль у службових приміщеннях та у громадських місцях - оперативно-розшуковий захід зі стеження за обстановкою та діями осіб у службових приміщеннях та в громадських місцях та їх фіксації;

встановлення місцезнаходження радіоелектронного пристрою - оперативно-розшуковий захід з дистанційної локалізації за допомогою технічних засобів місцезнаходження пристрою системи радіозв’язку (без розкриття змісту повідомлень) чи іншого радіовипромінювального пристрою;

житло - це приміщення, яке призначене для постійного чи тимчасового проживання людей, а також ті його складові частини, які використовуються для відпочинку, зберігання майна або задоволення інших потреб людини;

збирання зразків для порівняльного дослідження - оперативно-розшуковий захід з виявлення, вилучення та фіксації (консервації) матеріальних об’єктів

(предметів, речовин тощо) з метою їх наступного порівняльного дослідження;

зняття інформації з каналів зв’язку - оперативно-розшуковий захід з отримання даних про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж та фіксування і відтворення інформації, що передається каналом зв’язку;

інше володіння особи - це об’єкти природного походження або штучно створені об’єкти, що належать фізичній особі на законних підставах, та за своїми властивостями дають змогу туди проникнути і зберегти або приховати певні предмети;

комп’ютерний пошук - оперативно-розшуковий захід зі здійснення цілеспрямованого пошуку у відкритій інформації з комп’ютерних систем та мереж з метою виявлення відомостей криміногенного та кримінального характеру;

контроль за листуванням, телеграфною та іншою кореспонденцією - оперативно-розшуковий захід з конспіративного відбору за окремими ознаками, огляду і копіювання поштових відправлень, телеграфної та іншої кореспонденції з мереж поштового зв’язку;

контроль за телефонними розмовами - оперативно-розшуковий захід з одержання інформації про телефонні розмови, які відбуваються, їх абонентів, часу і тривалості, а також прослуховування і фіксування таких розмов;

контроль усних переговорів - оперативно-розшуковий захід з негласного прослуховування та фіксації змісту усного спілкування осіб за допомогою технічних засобів;

контрольна закупівля - оперативно-розшукова комбінація з моделювання ситуації удаваної угоди щодо придбання за плату товару або послуги у особи, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину;

контрольована поставка - вид оперативного експерименту з конспіративного контролю за процесом поставки предметів, насамперед, вилучених з цивільного обороту, або обмежених в обороті, а також речей, які є засобом, знаряддям чи предметом вчинення злочину, або здобуті злочинним шляхом, чи зберегли на собі сліди злочину;

контрольований пропуск осіб через державний кордон України - вид оперативно-розшукової комбінації, що полягає у здійсненні конспіративного контролю за процесом незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з метою документування злочинних дій осіб або забезпечення національної безпеки України;

конфіденційне співробітництво - відносини, що встановлюються між представником уповноваженого оперативного підрозділу з фізичною особою на засадах добровільності, неухильного дотримання вимог конспірації та підтримуються в інтересах вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності чи забезпечення національної безпеки;

матеріали оперативно-розшукової діяльності - відомості, здобуті в ході цієї діяльності з дотриманням вимог цього закону, які містяться в оперативно- службових документах (рапортах, протоколах, актах, довідках, зведеннях, звітах тощо), складених уповноваженими особами, а також у доданих до них предметах, документах, відео та звукозаписах, фотографіях та інших об’єктах;

наведення довідок -оперативно-розшуковий захід з отримання відомостей про осіб, події та об’єкти шляхом безпосереднього вивчення документів, баз даних, а також спрямування запитів фізичним або юридичним особам;

негласне проникнення до житла або іншого володіння особи - оперативно- розшуковий захід, який полягає у конспіративному потраплянні до житла чи до іншого володіння особи, проведенні в них конспіративного огляду та фіксації обстановки, місцезнаходження та ознак предметів, змісту документів, що мають відношення до протиправної діяльності;

негласне проникнення до приміщень, транспортних засобів та інших місць, які не належать до житла та не є іншим володінням особи - оперативно- розшуковий захід з потрапляння до перелічених об’єктів, проведення в них конспіративного огляду та фіксації обстановки, місцезнаходження та ознак предметів, змісту документів, що мають відношення до протиправної діяльності;

оперативна добірка - організаційна форма накопичення матеріалів перевірки первинної інформації і фіксації її результатів;

оперативна закупівля - вид оперативно-розшукової комбінації, що полягає в спонуканні особи, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, до укладення удаваної угоди, що охоплюється її умислом, із придбання у неї за плату предметів, заборонених або обмежених для обігу, а також речей, які є засобом, знаряддям або предметом вчинення злочину;

оперативна установка - комплекс оперативно-розшукових заходів, що здійснюється спеціально уповноваженим підрозділом або оперативним співробітником та полягає у конспіративному встановленні місця проживання, тимчасового перебування та роботи особи, а також негласному зборі стосовно неї установочних і характеризуючих даних;

оперативне вивчення - оперативно-розшуковий захід (комплекс заходів), з цілеспрямованого задіяння осіб, залучених до конфіденційного співробітництва, для отримання даних про події, факти з ознаками протиправної діяльності та причетних до цього осіб, а також збору інформації в інтересах забезпечення безпеки суспільства і держави;

оперативне опитування - оперативно-розшуковий захід з отримання відомостей щодо злочинної діяльності або інформації в інтересах безпеки суспільства і держави шляхом спілкування з особою, яка реально чи імовірно володіє ними;

оперативний експеримент - оперативно-розшуковий захід із штучного створення умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, в діях якої наявні окремі ознаки вчинення злочину, та спостереженні за її поведінкою;

оперативно-розшукова діяльність - це вид діяльності, що здійснюється оперативними підрозділами уповноважених державних органів в межах їх компетенції як гласно, так і негласно із застосуванням спеціальних сил, засобів та методів з метою захисту життя, здоров’я, прав та свобод особи від злочинних посягань, забезпечення безпеки суспільства і держави;

оперативно-розшукова комбінація - сукупність підпорядкованих єдиному замислу оперативно-розшукових заходів, покликаних шляхом створення відповідних умов спонукати особу, яка вчиняє злочинні дії, до поведінки, що охоплюється її умислом і одночасно дозволяє уникнути нанесення шкоди законним інтересам особи, держави та суспільства;

оперативно-розшукова операція - сукупність оперативно-розшукових заходів, об’єднаних єдиним задумом та централізованим керівництвом та спрямованих на досягнення важливих цілей у сфері захисту людини, суспільства і держави від злочинних посягань шляхом зосередження у певному місці і в певний час необхідних сил і засобів одного або декількох підрозділів чи регіональних органів;

оперативно-розшукова профілактика злочинів - система оперативно- розшукових та інших заходів, спрямованих на усунення причин та умов вчинення злочинів;

оперативно-розшукова справа - організаційна форма накопичення та систематизації документів, які містять відомості щодо підстав, умов, планів, організації, тактики й результатів проведення оперативно-розшукових заходів;

оперативно-розшукове супроводження кримінальної справи - комплекс оперативно-розшукових заходів, які здійснюють уповноважені оперативні підрозділи в межах оперативно-розшукової справи, з метою пошуку і фіксації фактичних даних, які можуть бути доказами у порушеній кримінальній справі, сприяння всебічному, повному і об’єктивному дослідженню обставин справи, запобігання протиправному впливу на учасників кримінального судочинства, а також забезпечення їхньої безпеки;

оперативно-розшуковий захід - дії оперативного підрозділу чи окремого співробітника із використанням оперативно-розшукових засобів, спрямовані на добування інформації як гласно, так і негласно в інтересах виконання завдань оперативно-розшукової діяльності;

оперативно-розшукові засоби - наявні у суб'єктів оперативно-розшукової діяльності людські та технічні ресурси, інформаційно-довідкові системи, оперативні обліки, житлові та інші приміщення, засоби маскування та імітації, спеціально навчені тварини, за допомогою яких проводяться оперативно- розшукові заходи, отримується, фіксується та обробляється здобута за їх результатами інформація;

отримання інформації про з’єднання абонентів телекомунікація - оперативно-розшуковий захід з отримання від підприємств (установ), що надають послуги зв’язку, в установленому порядку відомостей про з’єднання абонентів телекомунікаційних каналів та мереж без розкриття змісту повідомлень;

первинна інформація - нові (раніше невідомі) дані, отримані суб'єктом оперативно-розшукової діяльності із визначених цим Законом джерел в ході виконання покладених на них завдань, які містять окремі ознаки підготовки чи вчинення злочинів і потребують додаткової перевірки для визначення їх достовірності;

позаштатний негласний працівник - особа, яка залучається на засадах добровільності та конспірації до негласної оперативно-розшукової діяльності за винагороду;

поліграфне опитування - оперативно-розшуковий захід, який полягає у перевірці достовірності даних, наданих особою, із застосуванням спеціального обладнання та відповідних методик;

проникнення в організоване злочинне угрупування - оперативно- розшукова комбінація, яка полягає у впровадженні оперативного співробітника або особи, яка конфіденційно співпрацює з суб'єктом оперативно-розшукової діяльності, в організовану групу або злочинну організацію, з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності;

слуховий контроль у житлі або іншому володінні особи - оперативно- розшуковий захід, який полягає у прослуховуванні та фіксації розмов, що відбуваються у житлі або іншому володінні особи;

слуховий контроль у службових приміщеннях та у громадських місцях - оперативно-розшуковий захід, який полягає у прослуховуванні та фіксації розмов, що відбуваються у службових приміщеннях та у громадських місцях.

штатний негласний працівник - посадова особа оперативного підрозділу, яка безпосередньо здійснює оперативно-розшукові заходи виключно в негласній формі;

Стаття 2.

Завданнями оперативно-розшукової діяльності є:

- виявлення, припинення та розкриття злочинів;

- виявлення та встановлення осіб, що готують, вчиняють або вчинили злочин;

- розшук осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, а також осіб, які зникли безвісті або не можуть повідомити про себе;

- попередження злочинів та здійснення їх профілактики;

- забезпечення безпеки осіб відповідно до законодавства України;

- здійснення перевірки осіб у зв'язку з наданням їм спеціальних допусків, зазначених в цьому Законі;

- отримання розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави.

Стаття 3. Правова основа оперативно-розшукової діяльності

Правову основу оперативно-розшукової діяльності становлять Конституція України, цей Закон, Кримінальний кодекс України, Кримінально- процесуальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України, закони України «Про прокуратуру», «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про розвідувальні органи України», «Про Службу зовнішньої розвідки України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Державну податкову службу в Україні», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», «Про Державну кримінально- виконавчу службу України», «Про статус суддів», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», інші законодавчі акти та міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Уповноважені посадові особи державних органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, видають у межах своїх повноважень нормативні акти, що регламентують порядок її здійснення.

Стаття 4. Принципи оперативно-розшукової діяльності

Оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах верховенства прав і свобод людини, законності, рівності громадян перед законом незалежно від їх майнового та посадового стану, гуманізму, позапартійності, відповідності оперативно-розшукових заходів ступеню суспільної небезпеки діяння, взаємодії з органами державної влади, місцевого самоврядування і населенням, дотримання вимог конспірації, всебічності, повноти та об’єктивності дослідження обставин події, стійкості до негативного впливу з боку кримінального середовища.

Стаття 5. Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності

Суб’єктами оперативно-розшукової діяльності є оперативні підрозділи уповноважених державних органів, посадові особи цих підрозділів, а також керівники органів.

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:

- Міністерства внутрішніх справ України - кримінальної, транспортної та спеціальної міліції, по боротьбі з організованою злочинністю, внутрішньої безпеки, судової міліції;

- Служби безпеки України - контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, контррозвідувального захисту економіки держави, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно- технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;

- Служби зовнішньої розвідки України - агентурної розвідки, оперативно- технічними, власної безпеки;

- Державної прикордонної служби України - оперативно-розшуковими відповідно спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону та його територіальних органів, з охорони державного кордону органів охорони державного кордону та Морської охорони, забезпечення внутрішньої безпеки, забезпечення власної безпеки, оперативного документування, оперативно-технічними, а також розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону: агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки;

- управління державної охорони України - оперативного забезпечення охорони, внутрішньої безпеки, виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона, та забезпечення власної безпеки;

- органів державної податкової служби - податкової міліції та що забезпечують безпеку працівників податкової служби, з метою протидії підслідним їй злочинам, в межах їх компетенції;

- органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби України - оперативними підрозділами, внутрішньої безпеки;

- розвідувального органу Міністерства оборони України - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки;

Зазначені суб’єкти здійснюють оперативно-розшукову діяльність виключно в межах виконання покладених на відповідне міністерство (відомство) завдань.

Дотримання встановленого порядку здійснення оперативно-розшукової діяльності забезпечують керівники органів: внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Служби зовнішньої розвідки України, а також начальники Управління державної охорони України, розвідувального органу Міністерства оборони України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу або установи виконання покарань.

Проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених статтями 10 і 11 цього Закону, іншими підрозділами зазначених державних органів, підрозділами інших міністерств, відомств, підприємствами, організаціями, установами усіх форм власності, громадськими організаціями та приватними особами забороняється. Для виконання окремих доручень в ході проведення оперативно-розшукової діяльності можуть залучатись працівники інших підрозділів зазначених державних органів.

Стаття 6. Засоби та методи оперативно-розшукової діяльності

Оперативні підрозділи застосовують оперативні та інші обліки, спеціальні технічні засоби, спеціалізовані комп’ютерні програми, житлові, службові та інші приміщення, засоби маскування та імітації, спеціально навчених тварин, а також інші засоби, які дозволяють отримувати та використовувати інформацію, необхідну для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності.

Оперативні підрозділи застосовують методи здобуття інформації, засновані на опитуванні осіб, спостереженні за подіями, вивченні документів, а також здійсненні контролю сигналів в системах електрозв’язку.

Стаття 7. Обов'язки підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність

Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності:

1) проводити необхідні оперативно-розшукові заходи щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів та встановлення причин і умов, які сприяють їх вчиненню, здійснювати профілактику злочинів та оперативно-розшукове супроводження кримінальних справ на стадіях досудового слідства та судового розгляду;

2) відповідно до компетенції виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали суду, запити уповноважених державних органів, установ та організацій про проведення оперативно-розшукових заходів;

3) виконувати запити відповідних міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних органів інших держав на підставі чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

4) інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства, що пов'язані з службовою діяльністю посадових осіб;

5) здійснювати взаємодію з іншими правоохоронними органами і спеціальними службами, в тому числі відповідними органами та службами іноземних держав та міжнародними антитерористичними організаціями, з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних;

6) забезпечувати із залученням інших підрозділів безпеку працівників суду, правоохоронних та розвідувальних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, конфіденційно співпрацюють або співпрацювали з оперативними підрозділами, членів їхніх сімей та близьких родичів цих осіб;

7) здійснювати перевірку у зв'язку з допуском особи до служби в державних органах, зазначених у статті 5 цього Закону, або з прийняттям рішень про встановлення та підтримання з особою відносин конфіденційного співробітництва;

8) брати участь у здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

9) здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення національної безпеки, своєчасне виявлення, відвернення і нейтралізацію реальних і потенційних загроз національним інтересам України.

Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність

Підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність відповідно до визначеної компетенції, надається право:

1) здійснювати гласно та негласно оперативно-розшукові заходи, передбачені статтями 10-12 цього Закону;

2) використовувати добровільне сприяння осіб у виконанні завдань оперативно-розшукової діяльності;

3) порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;

4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх. За рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно- розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, за вимогою керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій;

5) з дозволу суду витребувати та вилучати зразки сировини, продукції та інші предмети, а також офіційні та неофіційні документи, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, джерела та розміри доходів окремих осіб, підозрюваних у готуванні або вчиненні злочину, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, у яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення;

6) отримувати від банківських установ безоплатно відомості про обіг коштів на рахунках юридичних та фізичних осіб із зазначенням призначення платежів та контрагентів з письмового дозволу власників рахунків у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

7) з дозволу суду отримувати від банківських установ відомості про обіг коштів на рахунках юридичних та фізичних осіб із зазначенням призначення платежів та контрагентів, а також про юридичні та кредитні справи клієнтів банку;

8) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину;

9) збирати та накопичувати інформацію щодо осіб та їхньої протиправної діяльності, в тому числі, їхні персональні дані за умови забезпечення їх захисту від витоку та доступу сторонніх осіб;

10) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

11) застосовувати технічні засоби отримання інформації;

12) мати гласних та негласних штатних та позаштатних працівників;

13) встановлювати конфіденційне співробітництво з особами на засадах добровільності;

14) отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію, яка сприяє запобіганню та розкриттю злочинів, а також про загрозу безпеці суспільства і держави;

15) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

16) створювати для забезпечення виконання покладених завдань у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, підприємства та організації, що діють під легендою прикриття, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів;

17) проводити операції з припинення злочинів та захоплення осіб, що їх вчинили;

18) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами України «Про міліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»;

19) збирати та зберігати відомості, необхідні для прийняття рішень щодо встановлення та підтримання з особою відносин конфіденційного співробітництва.

Законні вимоги, які висуваються посадовими особами оперативних підрозділів в межах їхніх повноважень, є обов’язковими для виконання фізичними та юридичними особами. Невиконання законних вимог чи перешкоджання законним діям зазначених посадових осіб тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

Оперативним підрозділам розвідувальних органів надаються права, передбачені частиною першою цієї статті, крім пункту 17. Права, передбачені пунктами 3, 8 частини першої цієї статті надаються зазначеним підрозділам виключно з метою забезпечення власної безпеки.

Права, передбачені пп. 6, 7 частини першої цієї статті, надаються оперативним підрозділам Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Державної податкової служби України, які реалізують їх через органи, до складу яких вони входять.

Права, передбачені п. 16 частини першої цієї статті, надаються оперативним підрозділам Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної податкової служби України, Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.

Стаття 9. Підстави для проведення оперативно-розшукових заходів

Підставами для проведення оперативно-розшукових заходів є:

1) наявність достатньої інформації, отриманої в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

- злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;

- осіб, які готують або вчинили злочин;

- осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб, які зникли безвісти;

- невпізнані трупи;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду чи правоохоронних органів у зв'язку з їхньою службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну співробітників розвідувальних органів України у зв'язку з їх службовою діяльністю, членів їхніх сімей та близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співпрацюють або співпрацювали з правоохоронними або розвідувальними органами України, членів їхніх сімей та близьких родичів, з метою належного здійснення правоохоронної й розвідувальної діяльності та забезпечення безпеки зазначених осіб;

2) необхідність перевірки осіб у зв'язку з їх допуском до служби в державних органах, зазначених у статті 5 цього Закону, або з прийняттям рішень про встановлення та підтримання з особою відносин конфіденційного співробітництва;

3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави, необхідність забезпечення безпеки розвідувальних заходів, оперативно-розшукових засобів розвідувальних органів України, а також джерел розвідувальної інформації.

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, осіб, які конфіденційно співпрацюють з правоохоронними або розвідувальними органами, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних органів інших держав, а також запитах уповноважених державних органів, установ та організацій, визначених законодавством, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до служби в державних органах, зазначених у статті 5 цього Закону, на об’єкти, щодо яких здійснюється державна охорона, а також у актах і дорученнях Президента України щодо здобування розвідувальної інформації.

Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукової діяльності при відсутності підстав, передбачених у цій статті, за винятком наведення довідок, проведення оперативного опитування та комп’ютерного пошуку.

Стаття 10. Оперативно-розшукові заходи, проведення яких потребує отримання дозволу суду

Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право виключно з дозволу суду проводити такі оперативно-розшукові заходи, що тимчасово обмежують права людини:

1) негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи;

2) зняття інформації з каналів зв’язку;

3) контроль за листуванням, телеграфною та іншою кореспонденцією;

4) контроль за телефонними розмовами;

5) слуховий контроль у житлі або іншому володінні особи;

6) візуальний контроль у житлі або іншому володінні особи.

Ці заходи проводяться виключно з метою запобігти тяжкому або особливо тяжкому злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи про такий злочин, а також в інтересах забезпечення національної безпеки, якщо іншим способом отримати інформацію неможливо або небезпечно для життя чи здоров’я працівників відповідних підрозділів та осіб, які на конфіденційній основі співпрацюють з ними. Обов’язковою умовою проведення цих заходів є наявність достатніх підстав вважати, що в житлі чи іншому володінні особи, у відомостях, якими особа обмінюється з іншими безпосередньо або із застосуванням засобів телекомунікація, у поштових відправленнях, телеграфній та іншій кореспонденції, містяться дані про готування чи вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, про осіб, що його вчинили, про події і обставини, що мають значення для забезпечення інтересів національної безпеки, наявні документи і предмети, що мають доказове значення.

Зазначені оперативно-розшукові заходи проводяться за рішенням голови апеляційного суду Автономної республіки Крим, області, міста Києва або Севастополя, або уповноваженого ним заступника за місцем провадження оперативно-розшукової справи, прийнятим за поданням керівника оперативного підрозділу, у провадженні якого перебуває ця справа або його заступника. Суддя після винесення рішення робить письмову відмітку про ознайомлення з матеріалами справи і несе особисту відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

Про отримання такого дозволу суду або про відмову в ньому керівник оперативного підрозділу, у провадженні якого перебуває справа, протягом доби направляє прокурору, зазначеному у ч. 2 ст.21 цього Закону, письмове повідомлення.

Подання начальника оперативного підрозділу або його заступника про проведення зазначених оперативно-розшукових заходів у випадку, передбаченому законом, має бути погоджено з прокурором.

За результатами здійснення зазначених оперативно-розшукових заходів складається протокол з відповідними додатками, який може бути використаний як основа для формування доказів у кримінальному судочинстві.

Стаття 11. Оперативно-розшукові заходи, проведення яких потребує отримання дозволу керівника органу (начальника оперативного підрозділу)

Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право з дозволу керівника органу (начальника оперативного підрозділу) проводити такі оперативно-розшукові заходи:

I) візуальний контроль у службових приміщеннях та у громадських місцях;

2) збирання зразків для порівняльного дослідження;

3) контрольну закупівлю;

4) контроль усних переговорів та контроль за телефонними розмовами з особами, причетними до вчинення злочину, за письмовою заявою або письмовою згодою особи, яка бере в них участь;

5) контрольовану поставку;

6) контрольований пропуск осіб через державний кордон України;

7) негласне проникнення до приміщень, транспортних засобів та інших місць, які не належать до житла та не є іншим володінням особи;

8) оперативне вивчення;

9) оперативний експеримент;

10) оперативна комбінація;

II) оперативну закупівлю;

12) оперативну установку;

13) отримання інформації про з’єднання абонентів телекомунікація без розкриття змісту повідомлень;

14) встановлення місцезнаходження радіоелектронного пристрою;

15) поліграфне опитування;

16) проникнення в організоване злочинне угруповання

17) слуховий контроль у службових приміщеннях та у громадських місцях;

18) контроль за телефонними розмовами, слуховий контроль або візуальне спостереження у володінні працівників суду, правоохоронних органів чи учасників кримінального судочинства, взятих під захист відповідно до законодавства, за їх письмовою заявою або згодою.

Порядок проведення зазначених оперативно-розшукових заходів визначається нормативно-правовими актами органів державної влади, підрозділи яких уповноважені на їх здійснення.

Заходи, перелічені у пунктах 4,7 частини першої цієї статті, можуть проводити лише підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, податкової міліції Державної податкової адміністрації України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

Захід, передбачений пунктом 6 частини першої цієї статті, можуть проводити лише підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

Захід, передбачений пунктом 18 частини першої цієї статті, можуть проводити лише підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність та відповідно до закону і своєї компетенції забезпечують безпеку осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві або здійснюють державний захист працівників суду та правоохоронних органів.

Стаття 12. Оперативно-розшукові заходи, проведення яких не потребує отримання спеціального дозволу

Оперативні підрозділи мають право здійснювати такі оперативно- розшукові заходи, що не потребують попереднього отримання спеціального дозволу:

1) оперативне опитування;

2) наведення довідок;

3) комп’ютерний пошук.

Рішення щодо проведення цих заходів приймає працівник оперативного підрозділу, виходячи з наявної оперативно-розшукової ситуації. Державні органи, зазначені у статті 5 цього Закону, мають право здійснювати додатковий відомчий контроль за проведенням цих заходів, зокрема, шляхом надання відомчих дозволів на їх проведення.

Працівник оперативного підрозділу, виходячи з конкретних обставин, з метою здобуття інформації щодо протиправної діяльності має право проводити інші заходи, які не порушують прав фізичних та юридичних осіб і не завдають шкоди безпеці суспільства, держави та навколишнього середовища.

Стаття 13. Форми здійснення оперативно-розшукової діяльності

У кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно- розшукових заходів, за винятком підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 9 цього Закону, заводиться оперативна добірка або оперативно- розшукова справа.

Оперативна добірка заводиться для перевірки первинної інформації. У разі підтвердження даних про протиправну діяльність особи, стосовно якої була заведена оперативна добірка, на підставі відомостей, що містяться в її матеріалах, може бути заведена оперативно-розшукова справа.

Види та порядок ведення оперативно-розшукових справ та оперативних добірок визначаються нормативно-правовими актами органів державної влади, до складу яких входять підрозділи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

При перевірці осіб у зв'язку з їх допуском до служби в державних органах, зазначених у статті 5 цього Закону, або з прийняттям рішення про встановлення та підтримання з особою відносин конфіденційного співробітництва оперативно-розшукові заходи оформляються матеріалами спеціальної перевірки без заведення оперативної добірки або оперативно-розшукової справи.

Стаття 14. Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності

Оперативним підрозділам забороняється здійснювати оперативно- розшукову діяльність в інтересах політичних партій, релігійних організацій та інших громадських об'єднань, а також в інтересах недержавних юридичних осіб та приватних інтересах.

В ході проведення оперативно - розшукової діяльності не допускається штучне формування у особи умислу вчинити протиправне діяння.

Для отримання та використання інформації забороняється застосовувати технічні засоби, психотропні, наркотичні та інші речовини, які пригнічують волю або можуть завдати шкоди здоров'ю людей чи навколишньому середовищу.

Забороняється проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених статтями 10 і 11 цього Закону, без заведення оперативної добірки, оперативно- розшукової справи чи оформлення матеріалів спеціальної перевірки особи у зв'язку з її допуском до служби в державних органах, зазначених у статті 5 цього Закону, або з прийняттям рішення про встановлення та підтримання з нею відносин конфіденційного співробітництва.

На особу, яка підозрюється в готуванні або вчиненні злочину, переховується від органів розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, або зникла безвісті, - ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа.

При наявності достатніх підстав, рішення щодо проведення оперативно- розшукової діяльності приймає начальник відповідного оперативного підрозділу, який несе відповідальність за законність здійснюваних заходів відповідно до чинного законодавства. Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься постанова, яка затверджується начальником або уповноваженим заступником начальника органу внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, розвідувального органу Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу податкової міліції, органу або установи виконання покарань.

Оперативна добірка заводиться за резолюцією начальника підрозділу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність або особи, яка його заміняє, на оперативному документі, де міститься первинна інформація.

При проведенні оперативно-розшукових заходів працівники оперативних підрозділів зобов'язані враховувати їх відповідність ступеню суспільної небезпеки злочинних посягань та загрози інтересам суспільства і держави.

Не підлягають передачі стороннім особам і розголошенню матеріали оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, містять банківську, лікарську, комерційну таємницю, таємницю сповіді, а також персональні дані, відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини. За передачу і розголошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-розшукової діяльності чи стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини.

Отримані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом діянь, зберіганню не підлягають і мають бути знищені. Про знищення цих відомостей відповідний орган (підрозділ) протягом трьох діб письмово повідомляє апеляційний суд, який надав дозвіл на здійснення заходів.

Підрозділи, що використовують автоматизовані інформаційні системи в оперативно-розшуковій діяльності, мають забезпечити можливість видавати дані про особу на запит органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду по справах, які знаходяться в їх провадженні. В місцях зберігання інформації має бути гарантована її достовірність та надійність охорони.

Забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, або такі, що можуть зашкодити слідству чи правам та законним інтересам людини, безпеці України.

Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності не допускається порушення прав і свобод людини. Окремі обмеження цих прав і свобод, у тому числі і проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених статтею 10 цього Закону, мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише в рамках оперативно-розшукової справи за рішенням суду щодо особи, яка обґрунтовано підозрюється у готуванні до вчинення чи вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також в інтересах забезпечення національної безпеки, якщо іншим способом отримати інформацію неможливо або небезпечно для життя чи здоров’я працівників відповідних підрозділів та осіб, які на конфіденційній основі співпрацюють з ними. Термін таких обмежень за одним дозволом не може перевищувати 30 діб.

У разі неможливості своєчасного отримання згоди прокурора та дозволу суду через загрозу негайного вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також через особливості організованої злочинності, оперативні підрозділи проводять зазначені заходи без дозволу суду з обов’язковим повідомленням суду та прокурора протягом 24 годин. Протягом 48 годин після початку проведення заходу, оперативні підрозділи зобов’язані отримати згоду прокурора та дозвіл суду в установленому порядку. У випадку відмови прокурора в наданні згоди або суду в наданні такого дозволу, проведення заходу негайно припиняють, всі отримані при цьому матеріали негайно знищують за актом.

При веденні оперативної добірки дозволяється проведення лише оперативно-розшукових заходів, передбачених пунктами 2,4, 8, і 13 частини першої статті 11 та статтею 12 цього Закону.

При проведенні перевірки осіб у зв'язку з їх допуском до служби в державних органах, зазначених у статті 5 цього Закону, або з прийняттям рішення про встановлення та підтримання з особою відносин конфіденційного співробітництва, дозволяється проведення лише оперативно-розшукових заходів, передбачених пунктами 8, 12, і 14 частини першої статті 11 та статтею 12 цього Закону.

У випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, щодо якої здійснювались оперативно- розшукові заходи, пов’язані з обмеженням її конституційних прав, не підтвердилась, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, Державна податкова адміністрація України, Державний департамент України з питань виконання покарань, розвідувальний орган Міністерства оборони України зобов'язані невідкладно поновити порушені права і відшкодувати заподіяні матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі. Якщо причетність до злочину особи, щодо якої здійснювались негласні оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась, вона повідомляється керівником органу про обмеження та порушення її прав і свобод не пізніше 10 діб після закриття оперативно-розшукової справи. У випадку, якщо таке повідомлення суттєво перешкоджає попередженню, розкриттю або розслідуванню злочину, особа повідомляється негайно після набрання чинності відповідним вироком суду.

Стаття 15. Строки ведення оперативних добірок та оперативно - розшукових справ

Ведення оперативної добірки здійснюється у строк до одного місяця.

Ведення оперативно-розшукових справ здійснюється:

1) щодо невстановлених осіб, які готують або вчинили злочин, а також осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, - до їх встановлення або розшуку, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чи строків давності виконання обвинувального вироку;

2) щодо осіб у зв'язку з розслідуванням стосовно них кримінальної справи (оперативне супроводження кримінальної справи) - до набрання законної сили постановленим щодо них вироком, до винесення постанови суду про закриття справи, ухвали (постанови) суду про застосування заходів медичного чи виховного характеру або до закриття кримінальної справи прокурором, слідчим, органом дізнання. У разі касаційного оскарження вироку строки ведення оперативно-розшукових справ визначаються з урахуванням результатів розгляду справи судом касаційної інстанції;

3) щодо осіб, що зникли безвісті - до їх розшуку;

4) щодо осіб, стосовно яких є дані про участь у готуванні або вчиненні злочину - до шести місяців;

5) щодо міжрегіональних та транснаціональних організованих груп та злочинних організацій - до дванадцяти місяців;

6) щодо осіб, стосовно яких є дані про їх участь або причетність до терористичної діяльності, терористичної групи чи терористичної організації, або до матеріального, організаційного чи іншого сприяння створенню терористичної групи чи терористичної організації - до дванадцяти місяців;

7) щодо здійснення розвідувальних заходів в інтересах безпеки суспільства і держави - до завершення розвідувальних заходів або вичерпання можливостей для їх здійснення.

За наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у готуванні або вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь (департаментів) Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, Управління державної охорони України, головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України та податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону та його територіальних підрозділів, територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Головою Державної прикордонної служби України, територіальних органів управління Державного департаменту України з питань виконання покарань, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України або їхніми заступниками.

Подальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш як до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової адміністрації України - начальником податкової міліції, Головою Державної прикордонної служби України, Головою Державного департаменту України з питань виконання покарань, Головою Служби зовнішньої розвідки України, керівником розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, керівником розвідувального органу Міністерства оборони України та начальником Управління державної охорони України.

Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ понад 18 місяців здійснює Міністр внутрішніх справ України, Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Державної прикордонної служби України, керівник розвідувального органу Міністерства оборони України за погодженням з Генеральним прокурором України. Таке продовження строків ведення оперативно-розшукових справ допускається виключно щодо осіб, які обґрунтовано підозрюються у шпигунстві, готуванні та вчиненні державної зради, терористичного акту, створенні злочинної організації.

Обчислення строків ведення оперативно-розшукової справи починається з дня затвердження керівником відповідного органу або його заступником постанови про заведення справи та закінчується в день затвердження постанови про закриття оперативно-розшукової справи.

Обчислення строків може призупинятися, якщо особа, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу, тимчасово вибула за межі України або тяжко захворіла і можливість проводити щодо неї оперативно-розшукову діяльність відсутня, а також у випадку апеляційного оскарження платником податків рішення про донарахування прихованих податків.

Про призупинення та поновлення обчислення строків ведення оперативно- розшукової справи виноситься мотивована постанова, яка затверджується керівником відповідного органу або його заступником.

Номенклатура оперативно-розшукових справ та порядок їх ведення встановлюється нормативними актами міністерств та відомств, зазначених у статті 5 цього Закону, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

Перевірка осіб у зв'язку з їх допуском до служби в державних органах, зазначених у статті 5 цього Закону, не може тривати більше двох місяців.

Стаття 16. Закриття оперативних добірок та оперативно-розшукових справ

Оперативна добірка підлягає закриттю у разі:

1) спростування даних про протиправність діянь особи;

2) прийняття рішення про застосування стосовно особи попереджувально-профілактичних заходів;

3) притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного проступку, що межує зі злочином, за ознаками якого велася добірка;

4) виїзд особи на постійне проживання за межі України при відсутності можливості проведення стосовно неї оперативно-розшукових заходів;

5) рішення прокурора про необґрунтованість заведення добірки;

6) смерті особи щодо якої заведена добірка;

7) заведення за матеріалами добірки оперативно-розшукової справи. Підставами для закриття оперативно-розшукової справи є:

1) розшук особи, яка переховувалася від органів розслідування, суду, ухилялася від відбування кримінального покарання, а також особи, яка зникла безвісті;

2) набрання законної сили вироком, постановою або ухвалою суду;

3) закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим або органом дізнання;

4) непідтвердження або спростування відомостей, що вказують на ознаки злочину в діяннях особи, у передбачені цим Законом строки;

5) отримання даних про добровільну відмову особи, щодо якої заведено оперативно-розшукову справу, від доведення злочину до кінця, якщо фактично вчинене нею діяння не містить склад іншого злочину;

6) завершення оперативно-розшукових заходів у справі, підставою для заведення якої була необхідність отримання розвідувальної інформації;

7) виїзд особи на постійне проживання за межі України при відсутності можливості проведення стосовно неї оператино-розшукових заходів;

8) рішення прокурора про необґрунтованість заведення справи;

9) смерть особи, щодо якої заведено справу.

Про закриття оперативної добірки складається висновок, а оперативно- розшукової справи - постанова, які затверджують посадові або службові особи, яким згідно з цим Законом надане право накладати резолюцію про заведення оперативної добірки або затверджувати постанову про заведення оперативно- розшукової справи. Якщо в оперативно-розшуковій справі проводилися оперативно-розшукові заходи за рішенням суду, повідомлення про її закриття надсилається до суду у термін не пізніше трьох діб.

Оперативна добірка може переводитись в оперативно-розшукову справу, а оперативно-розшукова справа одного виду в оперативно-розшукову справу іншого виду шляхом винесення відповідної постанови.

Строки зберігання закритих оперативних добірок та оперативно- розшукових справ встановлюються відповідно до законодавства України.

Стаття 17. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються:

1) як приводи та підстави для порушення кримінальної справи або проведення слідчих дій;

2) для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі;

3) для запобігання, припинення і розслідування злочинів;

4) для розшуку осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, осіб, які зникли безвісті, встановлення невпізнаних трупів;

5) для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних та розвідувальних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, конфіденційно співпрацюють або співпрацювали з правоохоронними або розвідувальними органами, членів їх сімей та близьких родичів;

6) для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів, в тому числі шляхом передачі оперативно-розшукових справ для подальшого ведення у межах термінів, встановлених статтею 15 цього Закону;

7) для інформування вищих посадових осіб держави, органів державної влади відповідно до їхньої компетенції;

8) для проведення попереджувально-профілактичних заходів;

9) як підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного проступку;

10) для врахування при прийнятті рішень про допуск до служби в державних органах, зазначених у статті 5 цього Закону, або про встановлення та підтримання з особою відносин конфіденційного співробітництва.

Стаття 18. Сприяння здійсненню оперативно-розшукової діяльності

Органи державної влади, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані сприяти оперативним підрозділам при виконанні ними завдань оперативно-розшукової діяльності.

За бажанням осіб, їх співробітництво з оперативним підрозділом може бути оформлено письмовою угодою чи трудовим договором з гарантуванням конфіденційності співробітництва. Угоду про сприяння оперативним підрозділам в оперативно-розшуковій діяльності може бути укладено з дієздатною особою. Порядок укладання угоди, права і обов’язки сторін угоди визначається Кабінетом Міністрів України.

Особи, які залучаються до співробітництва з оперативним підрозділом, зобов'язані зберігати державну таємницю, що стала їм відома. Розголошення цієї таємниці тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань медичних працівників, священнослужителів, адвокатів, якщо особа, щодо якої вони мають здійснювати оперативно-розшукові заходи, є їхнім пацієнтом, прихожанином чи клієнтом.

Стаття 19. Соціальний і правовий захист працівників оперативних підрозділів

На працівників оперативних підрозділів поширюються гарантії правового і соціального захисту, передбачені законами України.

Працівникам оперативних підрозділів надаються додаткові пільги в соціально-побутовому та фінансовому забезпеченні в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Не допускається адміністративне затримання працівника оперативного підрозділу, огляд його речей і транспортного засобу під час виконання ним службових обов’язків без згоди начальника відповідного підрозділу або його заступника, крім випадків затримання за вчинення злочину.

При наявності даних про загрозу життю, здоров'ю, житлу або майну працівника оперативного підрозділу та його близьких родичів у зв'язку із здійсненням ним оперативно-розшукової діяльності з розкриття тяжкого чи особливо тяжкого злочину або викриттям організованої групи чи злочинної організації, оперативний підрозділ зобов'язаний вжити спеціальних заходів для забезпечення їхньої безпеки - зміна даних про осіб, зміна місця проживання, роботи і навчання, інших даних - у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Не несе відповідальності працівник оперативного підрозділу, який заподіяв шкоду правам, свободам людини, інтересам держави під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, перебуваючи у стані необхідної оборони, крайньої необхідності або професійного ризику, а так само у зв'язку із затриманням особи, в діях якої є ознаки злочину.

Стаття 20. Соціальний і правовий захист особи, яка залучається до співробітництва з оперативним підрозділом

Особа, яка залучається до співробітництва з оперативним підрозділом, перебуває під захистом держави.

За виконання завдань по боротьбі зі злочинністю чи здобутті розвідувальної інформації зазначена особа може отримувати винагороди та інші виплати, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Співробітництво особи з оперативним підрозділом зараховується до її загального трудового стажу, в разі укладення з нею трудового договору. Якщо у зв'язку з виконанням такою особою завдань оперативно-розшукової діяльності настала її інвалідність або смерть, на неї поширюються пільги і компенсації, передбачені у таких випадках для працівників оперативних підрозділів.

У разі виникнення загрози життю, здоров'ю або майну особи, яка залучається до співробітництва з оперативним підрозділом, її захист забезпечується в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 19 цього Закону.

Особа, яка вчинила злочин, виконуючи завдання підрозділу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, може бути звільнена від кримінальної відповідальності на підставах та у порядку, визначених законодавством України про кримінальну відповідальність.

Стаття 21. Контроль та нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності

Відомчий контроль за оперативно-розшуковою діяльністю здійснюється Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону, Управлінням державної охорони України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань, розвідувальним органом Міністерства оборони України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно- розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, уповноваженими заступниками Генерального прокурора, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України начальниками управлінь, відділів Генеральної прокуратури України та уповноваженими представниками Генерального прокурора у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Прокурор в межах своєї компетенції:

1) на підставі заяв та інших повідомлень про порушення законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності та з власної ініціативи, із зазначенням приводу, перевіряє оперативні добірки, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо проведення оперативно-розшукових заходів;

2) вимагає для використання під час перевірки накази, інструкції, розпорядження та інші акти, що регламентують порядок проведення оперативно-розшукових заходів та застосування оперативно-розшукових засобів, видані міністерствами і відомствами, до складу яких входять підрозділи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

3) доручає керівникам органів, зазначених у статті 5 цього Закону, проведення у підвідомчих їм підрозділах, які здійснюють оперативно- розшукову діяльність, перевірок з метою усунення порушень вимог закону;

4) дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

5) дає згоду на продовження строку ведення оперативно-розшукової справи у випадках, передбачених статтею 15 цього Закону;

6) отримує пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

7) перевіряє скарги на порушення вимог законів під час здійснення оперативно-розшукової діяльності;

8) припиняє провадження оперативної добірки, скасовує незаконні постанови та інші рішення в оперативно-розшукових справах;

9) вживає заходів щодо усунення порушень вимог законів під час здійснення оперативно-розшукової діяльності та щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності;

10) подає апеляцію у встановленому законом порядку на постанови суду про відмову в наданні дозволів на проведення оперативно-розшукових заходів.

У процесі розгляду матеріалів оперативно-розшукової діяльності прокурор перевіряє законність заведення оперативної добірки або оперативно- розшукової справи, обґрунтованість та законність проведення оперативно- розшукових заходів, пов'язаних з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини, додержання визначених законом строків ведення оперативної добірки або оперативно-розшукової справи, законність призупинення або поновлення строків ведення оперативно-розшукової справи, законність закриття оперативної добірки або оперативно-розшукової справи, переведення оперативної добірки в оперативно-розшукову справу або оперативно- розшукової справи одного виду в оперативно-розшукову справу іншого виду.

Обсяг документів та матеріалів оперативно-розшукової діяльності, які розглядає прокурор по оперативній добірці або оперативно-розшуковій справі, визначається предметом перевірки.

Ознайомлення прокурора з матеріалами оперативних добірок та оперативно-розшукових справ проводиться у службових приміщеннях, закріплених за підрозділами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, у які йому надається доступ. Про факт ознайомлення з документами прокурор робить відповідний запис із зазначенням дати ознайомлення.

Відомості про осіб, які конфіденційно співпрацюють або співпрацювали з оперативним підрозділом, належність конкретних осіб до штатних негласних працівників оперативного підрозділу, до кадрового складу розвідувальних органів та організаційно-штатної структури підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також інформація про методи і засоби оперативно - розшукової діяльності до предмета прокурорського нагляду не належать.

Прокурор отримує доступ до матеріалів оперативно-розшукової діяльності, що містять відомості, які становлять державну таємницю, у порядку, визначеному міжвідомчими нормативно-правовими актами, і несе передбачену законом відповідальність за розголошення таких відомостей.

Перехідні положення.

1. У Законі України "Про контррозвідувальну діяльність" ( 374-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 12, ст. 89, N 27, ст. 209) пункт шостий частини другої статті сьомої викласти в такій редакції:

“ виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені статтею 10 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність".

2. З дня набрання чинності цього Закону втрачає чинність Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” (Відомості Верховної Ради, 1992, № 22, ст.303, № 39, ст.572; 1993, № 11, ст. 83№ 1994, № 11, ст. 52; 1998, № 26, ст.149; 1999, № 4, ст.35; 2000, № 10, ст.79; 2001, № 10, ст.44, № 14, ст.72; 2002, № 33, ст.236; 2003, № 27, ст.209, № 29, ст.236, № 30, ст.247, № 45, ст.357; 2004, № 8, ст.66; 2005, № 10, ст.187, № 25, ст.335; 2006, № 14, ст.116).

Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набуває чинності через місяць після опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону;

відповідно до компетенції забезпечити видання нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.