Поновлення матеріальних і моральних збитків

Ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» зазначає, що у випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, до якої застосовувались оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась, Служба національної безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Прикордонні війська України, Управління охорони вищих посадових осіб України, Державна податкова адміністрація України, Державний департамент з питань виконання покарань зобов'язані поновити порушені права і відшкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки.

Органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність несуть цивільно- правову відповідальність за допущені порушення закону в процесі її виконання. Така відповідальність передбачає відшкодування збитків, відновлення порушених прав, спростування поширеної інформації, публічне вибачення.

Закон передбачає відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, заподіяної незаконними оперативно-розшуковими заходами оперативних підрозділів. Вимога щодо відшкодування моральної шкоди може надаватись громадянам при поширенні недостовірних відомостей, що знеславлюють їхню честь, гідність, ділову репутацію.

Ст. 32 Конституції України гласить, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Кожному гарантується судовий захист, право спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та право вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержувати від органів, на які покладено здійснення оперативно- розшукової роботи, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії. Оперативним підрозділам забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, нерозкриті злочини, або відомості, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України.

Одержані внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повинні бути знищені.

Закон України «Про інформацію» містить положення, що встановлюють порядок доступу громадян і організацій до інформації та права на її отримання. Зберігання інформації про громадян не повинне тривати довше, ніж це необхідно для встановлення істини, досягнення законної мети. Забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу. Інформація про громадян, їх персональні дані належать до конфіденційної інформації, яка поширенню не підлягає без належного дозволу компетентних інстанцій (суду, прокуратури, органу влади).

Проведення оперативно-розшукових заходів часто пов'язане з ризиком завдання шкоди особам, стосовно яких вони здійснюються. Інколи виникають ситуації, коли є достатні підстави і дотримані всі умови для проведення оперативно-розшукових заходів, але після їх виконання виявляється, що винність особи у вчиненні злочину не доведена, в порушенні кримінальної справи відмовлено, або кримінальна справа припинена у зв'язку з відсутністю події злочину, за відсутністю в діянні складу злочину та інших підставах, передбачених ст.

Конституція України дає право звертатися також за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Якщо в ході перевірки такої скарги будуть встановлені факти порушення прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, пов'язаних з проведенням оперативно-розшукових заходів, то заподіяна шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Кожна особа має право після використання всіх явних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Необхідними умовами для відшкодування збитків у відповідності з чинним законодавством є:

- наявність матеріального чи морального збитку, причиненого фізичній чи юридичній особі;

- шкода повинна бути заподіяна незаконними діями, тобто такими оперативно-розшуковими заходами і діями, які здійснювались всупереч правовим основам оперативно-розшукової діяльності;

- наявність причинного зв'язку між вчиненням незаконних дій при проведенні оперативно-розшукових заходів і настанням шкоди;

- наявність вини посадової особи оперативного підрозділу чи органу, який здійснював оперативно-розшукову діяльність.

На підставі перелічених умов можуть бути використані наступні способи захисту порушених прав:

- відновлення положення, існуючого до порушення прав, і припинення дій, які порушують права чи створюють загрозу такого порушення;

- відшкодування збитків;

- компенсація моральної шкоди;

- припинення чи зміна правовідносин;

- інші способи захисту, передбачені законом.

Вказані способи захисту, як правило, застосовуються судами, але це не виключає можливості здійснювати їх добровільно оперативними підрозділами чи за рішенням вищих посадових осіб органів, які здійснюють оперативно- розшукову діяльність.

9.4.