Стаття 157. Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

1. Відшкодування збитків власникам землі та зе­млекористувачам здійснюють органи виконавчої вла­ди, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділян­ки, а також органи виконавчої влади, оргапи місце­вого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землеко­ристувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

2. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюєть­ся Кабінетом Міністрів України.

Частина перша коментованої статті визначає коло суб\'єктів, зобов\'язаних до відшкодування збитків вла­сникам землі та землекористувачам. Специфікою від­шкодування земельно-правових збитків є те, що таке відшкодування може бути як заходом цивільно-пра­вової відповідальності, так і заходом, застосованим за правомірні дії. Тому коло суб\'єктів, зобов\'язаних від­шкодовувати земельно-правові збитки, включає в себе не тільки заподіювачів неправомірної шкоди, але і запо-

413

діювачів правомірної шкоди. При цьому, за правилами земельного законодавства, збитки можуть відшкодову­ватися не заподіювачем шкоди, а вигодонабувачем — суб\'єктом, в інтересах якого діяв заподіювач шкоди: наприклад, згідно з п. б Порядку відшкодування збит­ків власникам землі та землекористувачам, затвердже­ним постановою КМУ від 19.04.93 р. № 284, незважа­ючи на те, що вилучення (викуп) земель провадиться за рішенням відповідних органів державної влади, ор­ганів місцевого самоврядування, збитки землевласників та землекористувачів, заподіяні таким вилученням (ви­купом), відшкодовуються не зазначеними органами, а юридичними або фізичними особами, в інтересах яких було прийняте рішення про вилучення (викуп) земель.

Перелік суб\'єктів відшкодування збитків землевла­сникам та землекористувачам, наведений у ч. 1 комен­тованої статті, не є вичерпним, оскільки не охоплює осіб без громадянства, а також суб\'єктів, які завдали збит­ків іншим шляхом ніж обмеження прав на землю або заподіяння екологічної шкоди. Однак посилатися на цю статтю на обґрунтування неможливості притягнен­ня даних осіб до відповідальності не можна, оскільки, по-перше, згідно п. 5 Порядку визначення та відшко­дування збитків власникам землі та землекористува­чам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.93 р. № 284, збитки відшкодовуються усіма підприємства­

414

ми, установами, організаціями та громадянами, які їх заподіяли, незалежно від способу заподіяння збитків, а по-друге, тут застосовуються загальні норми цивільно­го законодавства, згідно з якими будь-який заподіювач збитків зобов\'язаний їх відшкодувати. На нашу дум­ку, щодо терміну «громадянин», вжитому у ст. 157 Земельного кодексу належить застосувати поширене тлумачення і розуміти під ним будь-яку фізичну осо­бу, включаючи особу без громадянства. Відповідно до загального правила, встановленого ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебу­вають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами й свободами, а також несуть такі самі обов\'язки, що й громадяни України і в даному ви­падку немає підстав розглядати положення ст.

В земельному законодавстві діє Порядок визначен­ня та відшкодування збитків власникам землі та зем­лекористувачам, затверджений постановою КМУ від 19.04.93 р. № 284, однак у питаннях, не врегульованих ним, застосовується порядок визначення та відшкоду­вання збитків, визначений цивільним законодавством. Відповідно до цього Порядку розмір збитків, що під­лягають відшкодуванню землевласникам та землеко­ристувачам, визначається комісіями, створеними Київ­ською та Севастопольською міськими, районними дер­жавними адміністраціями, виконавчими органами мі­ських (міст обласного підпорядкування) рад. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збит­ків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). Від­новна вартість визначається на основі нормативів та індексів відновної вартості, що наведені у листі Держ-буду та Держкомзему України «Про відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» від 26.03.99 р. № 7/250.

Пунктом б вищезазначеного Порядку передбачаєть­ся можливість договірного визначення розміру збит­ків самими зацікавленими сторонами. Тобто заподію­вач збитків може домовитись із землевласником або

415

землекористувачем про порядок відшкодування збит­ків і відшкодувати збитки добровільно. За угодою сто­рін заподіювач шкоди може бути взагалі звільнений від відшкодування збитків. Навіть після затверджен­ня акта комісії, сформованої відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам зе­млі та землекористувачам, сторони мають право домо­витися про інший розмір і порядок відшкодування збитків: заподіяна шкода може бути відшкодована і в натурі шляхом відновлення попередньої якості земель­них ділянок, або шляхом надання земельної ділянки рівноцінних розміру й якості. Пункт 8 Роз\'яснення В АСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов\'язаних з відшкодуванням шкоди» від 01.04.94 р.

Для визначення розміру збитків, що підлягають від­шкодуванню, суд може призначити експертизу згідно п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику засто­

416

сування судами земельного законодавства при розгля­ді цивільних справ» від 25.12.96 р. № 18, або згідно н. 1.7 Роз\'яснення ВАСУ «Про деякі питання практи­ки вирішення спорів, пов\'язаних із застосуванням за­конодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001 р. № 02-5/744.

Згідно п. 5 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ, позови про відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам можуть пред\'являтися відповідно до ст. 126 Цивільного процесуального кодексу Украї­ни за вибором позивача: або за місцем проживання відповідача (місцем знаходження органів управління організацій), або за місцем заподіяння шкоди (місцем знаходження земельної ділянки). Пункт 1.3 вищеза­значеного Роз\'яснення ВАСУ визначає, що до позовної заяви про відшкодування збитків повинен бути дода­ний обґрунтований розрахунок суми, що стягується на відшкодування збитків.