<<
>>

Стаття 158. Органи, що вирішують земельні спори

1. Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

2. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо роз­межування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

3. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розме­жування меж районів у містах.

417

4. Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земель­них ділянок за межами населених пунктів, розташу­вання обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

5. У разі незгоди власників землі або землекорис­тувачів з рішенням органів місцевого самоврядуван­ня, органу виконавчої влади з питань земельних ре­сурсів спір вирішується судом.

Земельні спори — це різновид конфлікту, що вини­кає у зв\'язку з порушенням прав та законних інтере­сів власників землі, землекористувачів ті інших суб\'єк­тів земельного законодавства, які є учасниками земель­них правовідносин.

В статті визначений перелік органів, яким надано право розглядати та вирішувати земельні спори. Ними є: суди, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Інші, не зазначені в цій статті органи, не мають права на вирішення земельних спорів.

Суди, як органи правосуддя, юрисдикція яких поши­рюється на всі правовідносини, що виникають у дер­жаві, відповідно до Конституції України мають право вирішувати всі без виключення категорії спорів, у т.ч. і земельні спори. Разом з тим, в ч. 2 ст. 158 ЗК Укра­їни передбачена виключна компетенції судів щодо вирішення земельних спорів.

До них віднесені дві категорії спорів, а саме: спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянка­ми, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб; спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

В ч. З та 4 коментованої статті визначена підвідом­чість розгляду та вирішення земельних спорів органа­ми місцевого самоврядування, органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Із їх змісту випли­ває, що органам місцевого самоврядування підвідом­чі: спори у межах населених пунктів щодо меж земе­льних ділянок, які перебувають у власності і користу-*

418

ванні громадян та додержання громадянами правил добросусідства; спори щодо розмежування меж райо­нів у містах. Органам виконавчої влади з питань зе­мельних ресурсів підвідомчі спори щодо меж земель­них ділянок за межами населених пунктів, розташу­вання обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

Таким чином, аналіз змісту ч. З та 4 коментованої статті дає змогу зробити висновок про те, що лише за­значені в цих частинах категорії земельних спорів можуть вирішуватися відповідно органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з пи­тань земельних ресурсів. Всі інші категорії земельних спорів підвідомчі судам. Крім того, у разі вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, сторони спору у разі незгоди із прийнятим відповідними органами рішенням, мають право на його оскарження в судові органи. В останньому випадку спір вирішується судом. Звернення до суду для захисту прав та законних інтересів, пов\'язаних із земельними пра­вовідносинами, сторонам у земельних спорах гаранту­ється не тільки ЗК України, а й Конституцією Украї­ни, де передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадян без­посередньо на її підставі гарантується.

Підставами виникнення земельних спорів є претен­зії одного або більшої кількості суб\'єктів земельних правовідносин відносно набуття або припинення пра­ва власності на землю, права землекористування, орен­ди земельних ділянок, порушення земельних сервіту­тів та правил добросусідства, зобов\'язань, що виника­ють внаслідок заподіяння шкоди власникам землі та землекористувачам і деякі інші.

Об\'єктом земельних спорів є суб\'єктивне право на землю. Суб\'єктами земельних спорів є сторони — юри­дичні або фізичні особи, чи держава.

Вирішення земельних спорів полягає в тому, що суди, органи місцевого самоврядування або органи виконав­чої влади з питань земельних ресурсів виявляють зміст

419

та межі повноважень сторін спору, а також встановлю­ють їх обов\'язкову по відношенню однієї сторони до іншої поведінку.

<< | >>
Источник: Гетьман А.П та ін.. Земельний кодекс України. — X., 2002. — 600 с.. 2002

Еще по теме Стаття 158. Органи, що вирішують земельні спори:

  1. Лекція № 6 Тема: Органи, що вирішують земельні спори, порядок їх розгляду та вирішення
  2. 1.3. Сучасний стан національного законодавства, що регулює трудові спори
  3. Применение статей 158 и 159 УК РФ
  4. ПИТАННЯ 35. Питання, що вирішуються судово-балістичною експертизою
  5. Участие в арбитражном процессе государственных органов, органов местного самоуправления и иных органов;
  6. ПИТАННЯ 37. Об\'єкти вибухотехнічних досліджень і питання, що ними вирішуються
  7. ПИТАННЯ ЗО. Об\'єкти дослідження судової балістики і завдання, що нею вирішуються
  8. Статья 158. Расходы собственников помещений в многоквартирном доме
  9. Стаття 2. Земельні відносини
  10. ПИТАННЯ 66. Питання, що вирішуються акустичною та відеофоноскопічною судовими експертизами
  11. «Кража» — ст. 158 УК РФ
  12. ПИТАННЯ 56. Питання, які вирішують у ході авто-рознавчих досліджень
  13. § 158. Onus probandi
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -