4.2. Галузеві принципи оперативно-розшукової діяльності

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» та інші закони, що регламентують цей вид правоохоронної діяльності, крім принципів, вказаних в ст. 4 Закону про ОРД, вказують і на інші принципи, тобто на ті керівні основні положення, розроблені теорією та прийняті практикою і закріплені в оперативно- розшуковому законодавстві та відомчих нормативних актах.

В ст. 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» вказано, що оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Порядок отримання даних в процесі оперативно-розшукової діяльності та її характер не дозволяє вважати їх достовірними з моменту отримання, чи піддати розголосу, оскільки це може привести до розшифровки джерел інформації. В ряді випадків оперативно-розшукову інформацію необхідно законно легалізувати, тобто із таємної негласної, зробити її гласною, відкритою для використання в кримінальному судочинстві. Попередній, підготовчий, пошуковий характер оперативно-розшукової діяльності обмежується межами її гласності. Гласність проявляється у доступності, відкритості інформації, можливості її використання у відповідності з нормами кримінально-процесуального законодавства.

Поєднання гласних і негласних заходів полягає в поінформованості громадян про мету, завдання та принципи роботи оперативно-розшукових підрозділів, права і обов'язки цих підрозділів з одного боку і громадян, посадових осіб, державних органів і громадських організацій - з іншого, про межі законного втручання оперативно-розшукових підрозділів в сферу суспільних відносин, що охороняються правом, та про здійснення діяльності правоохоронних органів тільки в межах установленої для них компетенції.

Принцип поєднання гласних і негласних заходів проявляється в практичній діяльності оперативного працівника постійно. Він може отримати інформацію негласно про ознаки злочину, наприклад, про знаходження в певному місці викраденого майна, а перевірити її відкрито, гласно, шляхом проведення обшуку з метою вилучення матеріальних доказів, оперативний працівник може отримати інформацію по справі гласно, а перевіряти її негласно. Так, отримавши офіційну інформацію про очікувану появу розшукуваного злочинця по вказаній адресі, оперативний працівник може здійснювати для перевірки негласне спостереження, з метою фіксації появи злочинця і затримання його гласно, офіційно. Вибір форм поєднання гласних і негласних методів залежить від конкретних обставин, визначається, як самим оперативним працівником самостійно, так і за вказівкою його керівників, прокурора, у взаємодії з слідчим чи іншим оперативно-розшуковим підрозділом. Але при всіх формах поєднання гласних і негласних заходів в оперативно-розшуковій діяльності має бути обов'язково дотримана одна головна умова - це їх законність, без дотримання якої всі результати таких заходів будуть визначені недійсними, незаконними.

При здійсненні оперативно-розшукової діяльності до співробітництва на постійній чи тимчасовій основі можуть залучатись окремі особи за добровільної згоди. Таке співробітництво може бути гласним або негласним, але воно не може бути примусовим.

Форми такого співробітництва можуть бути різними. Вони можуть бути у вигляді безпосередніх контактів, письмовими, усними, за допомогою технічних засобів, за мотивами - громадського обов'язку, особистої моральної чи матеріальної зацікавленості, відкритими чи з елементами маскування істинних цілей співробітництва, але в будь-якому випадку таке співробітництво можливе за умови обопільної згоди оперативного працівника і особи. Закон не допускає при встановленні співробітництва використання фізичного, психологічного чи морального примусу. У цьому випадках конфіденційне співробітництво здійснюється на засадах добровільності.

Принцип конфіденційності в оперативно-розшуковій діяльності полягає в нерозголосі, у таємничих, довірчих стосунках оперативного працівника і особи, яка добровільно погодилась на негласне співробітництво. Конфіденційність в оперативно-розшуковому співробітництві з особами - є умовою реалізації конституційного обов'язку держави - дотримання і захисту прав і свобод людини від злочинних посягань.

Конфіденційність тісно пов'язується з принципом конспірації в оперативно- розшуковій діяльності. Організація оперативно-розшукової діяльності здійснюється в умовах конспірації форм і методів, до яких вдаються оперативні працівники з метою отримання інформації по виявленню, попередженню, розкриттю і розслідуванню злочинів, що носять таємний характер. Стосовно осіб, які співробітничають з оперативно-розшуковими апаратами, вживається термін «конфіденційність», а відносно форм і методів роботи - «конспіративність». Конспіративність дозволяє оперативним підрозділам збирати негласно інформацію про ті чи інші протиправні явища, накопичувати її в оперативно- інформаційних системах, аналізувати, готувати до легалізації для використання в кримінальному судочинстві. Для конспірації своїх намірів і вживаних заходів оперативні підрозділи можуть створювати підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують їх діяльність, чи приналежність до правоохоронних органів, проводити контрольні закупки товарів з метою виявлення фактів протиправної діяльності, негласно брати участь у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та окремих осіб, негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину та інші заходи дозволені законом.

Вся оперативно-розшукова діяльність має здійснюватись наступально, використовуючи поєднання гласних і негласних заходів, добровільність, конфіденційність, конспірацію.

Принцип наступальності (оперативності) полягає в тому, що оперативні працівники й інші посадові особи, які сприяють її здійсненню з метою попередження, розкриття та розслідування злочинів, зобов'язані проводити оперативно-розшукові заходи постійно, наступально, проявляти ініціативу, своєчасно й обґрунтовано заводити оперативно-розшукові справи, використовувати всі дозволені законом заходи для встановлення осіб, що вчинили злочини з метою наступного невідворотного реагування, передбаченого кримінально-процесуальним законодавством України.

Оперативно-розшукові заходи мають здійснюватись не тільки наступально, але й цілеспрямовано до повного виконання завдань по пошуку і фіксації даних про протиправну діяльність окремих осіб, організацій, спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах громадян, суспільства і держави.

Оперативні підрозділи різних відомств виконують завдання, які можуть бути взаємопов'язані між собою, а можуть бути і самостійними, кожне з них може вимагати застосування специфічних, притаманних для виконання саме такого завдання сил, засобів і методів, оперативно-розшукових заходів. Принцип цілеспрямованості направлений на встановлення причин і умов вчинення злочинів, на випередження протиправних дій, на встановлення осіб, що вчинили суспільно небезпечні протиправні дії, розшук тих, хто ухиляється від слідства і суду, на досягнення цілей, що поставлені перед оперативно-розшуковою діяльністю в ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Оперативно-розшукові підрозділи зобов'язані вжити всіх заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин протиправної події чи поведінки особи. В процесі оперативно-розшукової діяльності оперативні працівники збирають, фіксують, аналізують фактичні дані задовго до порушення кримінальної справи. Фактичні дані для оперативних працівників полягають в оперативній інформації гласного і негласного характеру, яка могла б бути використана для об'єктивного і повного розкриття і розслідування справи, встановлення істини в дослідженні протиправної події чи поведінки. Принцип об'єктивності в оперативно-розшуковій діяльності - «це встановлення істини конкретного факту підготовки або вчинення злочину, змістом якої є правильне (повне) відповідно до дійсності відображення її у свідомості осіб, які здійснюють оперативно-розшукове документування».

Встановлюючи істину, оперативні працівники мають обирати найбільш доцільні оперативно-розшукові заходи, які допустимі законом і необхідні для досягнення цілі.

Має бути розумно узгоджене співвідношення змісту і обсягів оперативно- розшукових заходів і ступеню суспільної небезпеки злочинного прояву. Принцип доцільності визначає межі застосування оперативно-розшукових заходів стосовно конкретного правопорушення чи особи, він полягає в забезпеченні необхідних умов встановлення істини, а саме через вибір таких оперативно-розшукових заходів, які б привели до всебічного, об'єктивного, повного і своєчасного розслідування злочину, або розгляду кримінальної справи в суді.

Оперативно-розшукове законодавство передбачає, що особа, яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, має бути під соціальним і правовим захистом держави. Соціальний і правовий захист конфідента забезпечується трудовим законодавством, Кримінально- процесуальним і Кримінальним кодексами, законом України «Про міліцію» та іншими законами, що регламентують оперативно-розшукову діяльність. Принцип соціального і правового захисту особи, що співробітничає з оперативним підрозділом, витікає із конституційних положень про права і свободи людини і громадянина.