1.2. Принципи оперативно-розшукової діяльності
Принцип (від лат. ргіпсіріит) у філософському розумінні - це основа, початок, керівна ідея, основне правило поведінки[32] [33] [34].
Принципами оперативно- розшукової діяльності є керівні ідеї, вироблені оперативно-розшуковою практикою і закріплені в нормах законодавства про ОРД, котрі виражають політичні й соціальні закономірності розвитку суспільства, а також моральні та правові уявлення населення про сутність, мету, завдання та процедури її33
здійснення .
Аналіз законодавчих актів України, СНД і країн Балтії, які регулюють оперативно-розшукову діяльність та визначають правовий статус її суб єктів , показує що ця важлива державно-правова функція здійснюється відповідно до принципів законності, дотримання прав і свобод особистості, конспірації, поєднання гласних і негласних методів та засобів, позапартійності, взаємодії з органами управління та населенням. У кожному із цих законів є окрема стаття, в якій закріплені основні принципи оперативно-розшукової діяльності, але не всі, оскільки деякі із них випливають із змісту інших їх норм. До прикладу, в ст. 4 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (далі Закон про ОРД) зазначено, що ОРД грунтується на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії з державними органами управління і населенням.
Закріплені в законодавчих актах принципи ОРД мають визначальне значення для регулювання правових відносин, що складаються в цій правовій сфері, а також для оперативно-розшукової практики, забезпечуючи правильне застосування правових норм, прийняття законних та обгрунтованих рішень.
Основним адресатом принципів ОРД є відповідні оперативно-розшукові підрозділи та їх посадові особи (ст. 5 Закону України про ОРД). Вони зобов'язані у своїй роботі дотримуватися принципів ОРД і несуть відповідальність за їх порушення згідно з чинним законодавством.
Принципами ОРД зобов'язані керуватися також інші державні органи, посадові особи та громадяни, якщо вони стають суб'єктами оперативно- розшукових правовідносин. Наприклад: прокурор при здійсненні нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю (ст. 14 Закону України про ОРД); суд, даючи дозвіл оперативному підрозділу на проведення оперативно-розшукових заходів (ч. 2 ст. 8 Закону); громадянин, який дав згоду на конфіденційну співпрацю з підрозділом, котрий здійснює оперативно-розшукову діяльність (п.13 ст.8 Закону).
Принципи ОРД визначають її державно-правовий характер, юридичну природу та легітимність як самостійного виду правоохоронної діяльності. Вони гарантують дотримання прав і свобод особистості в оперативно-розшуковій діяльності, створюють передумови для формування концепції як кожного її положення, так і всієї її системи загалом, забезпечуючи тим самим удосконалення різних аспектів оперативно-розшукової роботи.
Принципи оперативно-розшукової діяльності можна поділити на конституційні, загальні та спеціальні.
До конституційних належать принципи:
дотримання прав громадян (які можуть бути обмежені із санкції суду): недоторканність житла; таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; невтручання в особисте життя;
• дотримання прав громадян, які можуть бути обмежені в умовах воєнного часу: особисте життя; свобода думки та слова;світогляд і віросповідання;
• дотримання прав громадян, які не можуть бути обмежені: правона життя; право на здоров'я.
Загальними є принципи:
законності;
взаємодії в ОРД: взаємодія з населенням, з органами управління. Спеціальними є такі принципи ОРД:
• наступальності: характеризує і відображує несподіваність (раптовість) для злочинців оперативно-розшукових та процесуальних заходів; тактичне завдання щодо збирання та фіксації фактичних даних про конкретні обставини злочину; фактор своєчасного запобігання тяжкому злочину та його припинення;
• конспірації: визначає необхідність дотримання в роботі оперативних підрозділів нормативних актів, які визначають певні обмеження щодо розповсюдження оперативно-розшукової інформації;
• поєднання гласних і негласних заходів боротьби зі злочинністю: є гарантією дотримання конституційних прав і свобод громадян; забезпечує взаємозв'язок оперативно-розшукової і процесуальної діяльності з виявлення і розкриття злочинів; результати ОРД можуть бути використані при вирішенні питання про порушення кримінальної справи, а також у процесі доказування у кримінальних справах.
В оперативно-розшуковій науці розрізняють також принципи оперативно-розшукової діяльності:
1) за ступенем конкретизації:
а) визначені законодавцем: законність, конспірація, поєднання гласних і негласних заходів боротьби зі злочинністю, повага й дотримання прав і свобод людини та громадянина (ст. З Закону РФ про ОРД, ст. 4 Закону України про ОРД, ст. З Закону Молдови про ОРД);
б) вироблені оперативно-розшуковою практикою й такі, що опосередковано витікають із норм законодавства про оперативно-розшукову діяльність: зовнішній контроль (відомчий, судовий, парламентський), прокурорський нагляд, гуманізм,оперативність (наступальність), застосування конфідентів,домірність реагування;
2) за широтою розповсюдження:
а) притаманні всій юридичній діяльності: законність,
гуманізм,дотримання прав і свобод людини і громадянина, рівність перед законом, позавідомчий контроль;
б) притаманні діяльності з боротьби зі злочинністю: оперативність,усебічність, повнота і об'єктивність провадження справи;здійснення цього виду діяльності тільки уповноваженими на те суб'єктами; поєднання гласності й конспіративності;
в) притаманні тільки розшуковій роботі: конспірація, домірність реагування[35]. Сукупність цих принципів становить систему рівнозначних принципів оперативно-розшукової діяльності. Розглянемо докладніше принципи законності, дотримання прав і свобод людини та конспірації.
Законність у правовій державі - це загальноправовий принцип державного і суспільного життя, тому досить актуальним є визначення поняття і змісту цього принципу, його місця як загалом у системі принципів права, так і в оперативно-розшуковій діяльності.
Як загальноправовий принцип законність виявляється на конкретно- галузевому рівні, тобто це поняття виступає як ідея, система поглядів, висловлених у праві, і як принцип права, що реалізується в конкретних умовах, зокрема в оперативно-розшуковій діяльності.
Принцип законності передбачає наявність необхідної правової основи ОРД, заборону здійснення її для досягнення цілей і вирішення завдань, не передбачених законами, обов'язковість дотримання всіх вимог щодо підстав і порядку заведення оперативно-розшукових справ, виконання оперативно- розшукових заходів.
Законність в оперативно-розшуковій діяльності виражається в урегульованості її в правових актах з акцентом на верховенство закону. Тому законність як принцип оперативно-розшукової діяльності означає необхідність дотримання правового режиму добування, перевірки та використання оперативно-розшукової інформації.
Утверджуючи принцип законності в оперативно-розшуковій діяльності, слід спрямовувати зусилля щодо вдосконалення законодавства та практики його виконання на те, щоб нового змісту набували такі ознаки оперативно- розшукової діяльності, як її спрямованість на боротьбу зі злочинністю, добування інформації в інтересах безпеки суспільства та держави, гнучка вибірковість законодавче визначених негласних засобів і методів, формування нової оперативно-розшукової культури, чітке визначення просторово-часових кордонів обмеження прав і свобод людини на основі чинних нормативно- правових актів. Безумовне дотримання законності в оперативно-розшуковій діяльності неможливе без наукового обгрунтування її суті та змісту як конституційного державного інституту, що діє у специфічних умовах ОРД. Це означає, що принцип законності в оперативно-розшуковій діяльності реалізується не за допомогою наказів чи інших командно-адміністративних засобів, а застосуванням права у визначених ним формах і методах. Теоретико- прикладний характер законності має відображати її дію не тільки на структурно-функціональному рівні діяльності оперативних підрозділів, а й на рівні теоретичних досягнень інших правових наук - кримінального, кримінально-процесуального права, кримінології, криміналістики та ін. Вивчати й аналізувати потрібно оптимальне співвідношення законності й професіоналізму; оперативно-розшукової культури працівників оперативних підрозділів: знання ними основних правових категорій і принципів правоохоронної діяльності, безумовне застосування норм законодавчих і підзаконних актів, повага до чинного законодавства і нормативно-правових актів у сфері оперативно-розшукової діяльності, здатність реалізувати свої вміння і навички.
У теорії і практиці ОРД мають бути розроблені найбільш ефективні шляхи, форми й методи відомчого контролю за дотриманням законності в оперативно-розшуковій діяльності. Емпіричні матеріали свідчать, що на сучасному етапі керівники оперативних підрозділів ще не мають чітких і обгрунтованих рекомендацій щодо контролю за дотриманням законності в негласній роботі. Це незрідка призводить до розшифрування оперативно- розшукових, а отже, й оперативно-технічних заходів, до провалу оперативних комбінацій, операцій тощо, а звідси й до порушень законності. Розглядаючи теоретико-прикладні засади законності в оперативно-розшуковій діяльності, визначаючи її особливу роль і значення в безумовному дотриманні прав і свобод людини, зазначимо, що гласна й негласна пошукова, розвідувальна й контррозвідувальна діяльність оперативних підрозділів досить чітко регламентована чинним законодавством і має проводитися тільки за його нормами. Більшість правових норм, що регламентують функціональні, організаційні і тактичні основи оперативно-розшукової діяльності, водночас визначають певні умови, за яких можливе і необхідне застосування негласних сил, засобів і методів цієї діяльності. Тому в контексті законності правові норми можуть уповноважувати, зобов'язувати суб'єктів оперативно-розшукової діяльності або забороняти їм здійснювати ті чи інші гласні або негласні заходи, використовувати оперативні чи оперативно-технічні засоби, вимагають дотримання правового порядку їх застосування, гарантують законність•• • -36
оперативно-розшукової діяльності .
Гарантією законності в оперативно-розшуковій діяльності е судовий і відомчий контроль, а також прокурорський нагляд за її проведенням. Принцип законності в оперативно-розшуковому процесі, як і у в усіх інших сферах правозастосовчої діяльності, є основоположним. Решта принципів тією чи іншою мірою слугують проявом принципу законності. Порушення будь-якого з них означає також порушення принципу законності.
Конституційний принцип дотримання прав і свобод людини (ст.4 Закону про ОРД) означає, що органи, які виконують оперативно-розшукову функцію, мають суворо дотримуватися конституційних положень, які гарантують громадянам права, свободи, захищають їх законні інтереси.
Деякі обмеження прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності є винятковими і тимчасовими, їх можна застосовувати лише із санкції прокурора та за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого та особливо тяжкого злочину, і в інших випадках, передбачених законодавством про оперативно-розшукову діяльність, з метою отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства й держави (статті 1, 6 Закону про ОРД).
У разі порушення прав і свобод людини або юридичних осіб, а також якщо причетність до правопорушення особи, щодо якої здійснювались оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Прикордонні війська України, Управління охорони вищих посадових осіб України, Державна податкова адміністрація України зобов'язані поновити порушені права і відшкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки (ч. 8 ст. 9 Закону про ОРД).
Громадяни України та інші особи мають право у визначеному законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно- розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії. Забороняється передавати і розголошувати відомості про нерозкриті злочини або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України (частини 9 - 10 ст. 9 Закону про ОРД).
Підрозділи, що використовують автоматизовані інформаційні системи в [36]
ОРД, повинні забезпечити можливість видавати дані про особу на запит органів розслідування, прокуратури, суду. В місцях зберігання інформації має бути гарантована її достовірність та надійність охорони (ч. 11 ст. 9 Закону про ОРД).
Добуті в результаті оперативно-розшукової діяльності відомості про особисте життя, честь, гідність людини, якщо вони не містять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і мають бути знищені (ч. 12 ст. 9 Закону про ОРД).
Не підлягають передачі і розголошенню результати оперативно- розшукової діяльності, які, відповідно до законодавства України, становлять державну, військову і службову таємницю, а також відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини. За передачу і розголошення цих відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-розшукової діяльності чи стали відомі по службі або роботі, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством, крім випадків розголошення інформації про незаконні дії, що порушують права людини (ч. 13 ст. 9 Закону про ОРД).
Оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким злочинам, їх припинення і розкриття, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України. У разі оперативної необхідності невідкладного здійснення цих заходів оперативно-розшукові підрозділи зобов'язані протягом 24 годин повідомити суд або прокурора про застосування та підстави для їх проведення (ч. 14 ст. 9 Закону про ОРД).
Для одержання інформації забороняється застосовувати технічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригнічують волю або завдають шкоди здоров'ю людей та навколишньому середовищу (ч. 16 ст. 9 Закону про
орД). . . .
Для зміцнення принципу дотримання прав і свобод особистості в оперативно-розшуковій діяльності, на наш погляд, поряд із строками ведення оперативно-розшукових справ (ст. 9-1 Закону про ОРД) слід також установити і строки проведення оперативно-розшукових заходів, які, на жаль, у чинному Законі про ОРД не встановлені.
Важливо також у Законі про ОРД зміцнити і судовий контроль за проведенням оперативно-розшукових заходів, котрий, як показує практика, нині є недостатньо дійовим. Хоча в ч. 2 ст. 8 і вказано, що негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів отримання інформації проводяться за рішенням суду, проте чинне законодавство про оперативно-розшукову діяльність не встановлює, які ж саме матеріали для обгрунтування свого рішення про проведення оперативно- розшукових заходів щодо втручання в зазначені конституційні права громадян мають бути подані оперативно-розшуковими підрозділами суду. Не врегульовано також питання, як суд після прийняття свого рішення (дачі дозволу) про проведення оперативно-розшукових заходів щодо особи здійснює контроль за їх проведенням. Нечітко це питання визначено і в предметі прокурорського нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю (ст. 14 Закону про ОРД).
Принцип конспірації, який, на наш погляд, має бути закріплений у ст. 4 Закону про ОРД, визначає одну з істотних особливостей оперативно- розшукової діяльності, зміст якої значною мірою потребує збереження таємниці її окремих структур (спеціальних підрозділів, їх негласних співробітників, осіб, які залучаються до проведення оперативно-розшукових заходів на негласній основі) та здійснення низки процедур.
Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України "Про державну таємницю" до державної таємниці в порядку, визначеному цим Законом у сфері державної безпеки та охорони правопорядку, може бути віднесена інформація: про особовий склад органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність; про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати ОРД; про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з органами, що проводять таку діяльність; про склад і конкретних осіб, що є негласними штатними працівниками органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність; про організацію та порядок здійснення охорони адміністративних будинків та інших державних об'єктів, посадових та інших осіб, охорона яких здійснюється відповідно до Закону "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" .
У разі потреби ці відомості можуть бути розсекречені тільки на підставі постанови керівника оперативно-розшукового органу. Причому розголошення відомостей про осіб, які упроваджені в організовані злочинні групи, про позаштатних негласних співробітників оперативно-розшукових підрозділів та осіб, які з ними співпрацюють на негласній основі, допускається тільки за їх згодою, якщо необхідно допитати їх як свідків у кримінальній справі, за якою вони є джерелом оперативно-розшукової інформації. В цій частині принцип конспірації і норми, які визначають його зміст, встановлюють обмеження можливості допиту осіб, які можуть бути свідками у кримінальній справі, своєрідний імунітет свідка для негласних співробітників оперативно- розшукових підрозділів та осіб, які з ними співпрацюють.
Принцип конспірації стосується і випадків отримання судових рішень на право проведення оперативно-розшукових заходів, які обмежують конституційні права особистості. Відповідно до цього принципу, оперативно- розшукові матеріали, які відображають ОРД, потрібно передавати органу дізнання, слідчому, прокурору, судді в порядку, який забезпечує їх нерозголошення.
Оперативно-розшуковим підрозділам надано право використовувати з метою конспірації документи, які зашифровують особистість посадової особи, відомчу належність підприємств, установ, транспортних засобів органів, які 1 Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994 // Відомості Верхової Ради України. -1994.-X» 16.-Ст. 93 здійснюють ОРД, а також осіб, які їм сприяють на конфіденційній основі. Дотримання принципу конспірації належить до обов'язків оперативно- розшукових органів.
Деталізується принцип конспірації у відомчих нормативно-правових актах, які регламентують організацію і тактику здійснення оперативно- розшукової діяльності.