<<
>>

5.5. Звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб

Підстави знаходження майна боржника в інших осіб можуть бути найрізноманітнішими. До таких підстав мо­жуть належати: передача на зберігання (вклади в банківсь­ких установах), договори оренди, передача речей в корис­тування за довіреністю тощо.

Однак частина перша та друга ст. 53 Закону «Про виконавче провадження» перед­бачає стягнення майна, яке знаходиться в інших осіб, ли­ше в тому випадку, коли це право на майно боржника має безспірний характер. В цьому випадку зазначені треті особи зобов\'язані на запит державного виконавця надати у визначений ним строк відомості про належне боржни­кові майно, що знаходиться у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові. Тобто відносно третіх осіб виконавче провадження носить лише добровільний характер. Права на огляд приміщень третіх осіб у держав­ного виконавця не має (ст. ЗО Конституції України).

У разі спірності таких прав боржник вправі звертатись

244

з позовом до таких володільців (орендарів тощо) майном чи в передбачених законом випадках може уступити право вимоги кредитору.

Коли треті особи не з\'явились на виклик державного виконавця, не надали відомостей про належне боржни­кові майно або не передали його, державним виконавцем може бути накладено на них стягнення у вигляді штра­фу, який не звільняє їх від виконання вимог державного виконавця. Для отримання відповідного дозволу на огляд приміщення третіх осіб державний виконавець має звер­татись до відповідних органів.

Передача належного боржнику майна провадиться з обов\'язковим його описом, у присутності свідків неза­лежно від місця вчинення провадження (у приміщенні державної виконавчої служби чи у приміщенні належно­му третій особі) у добровільному чи примусовому по­рядку, з обов\'язковим його вилученням.

Таким чином, коли право боржника на майно доку­ментально не підтверджено, то державний виконавець звертається до користувачів майна з пропозицією про його видачу йому на підставі відповідної заяви боржника або кредитора.

В разі доведеності прав кредитора на майно, державний виконавець звертається з вимогою до третіх осіб про його видачу.

Якщо право користування або оренди майна у третіх осіб має за законом або договором тривалий характер, і відсутні підстави для розірвання відповідного договору, або договір може бути розірваний на невигідних умовах, то таке право власності боржника може бути відчужене з урахуванням його умов, які передаються до нового влас­ника. Це положення не стосується випадків некомерцій-них прав третіх осіб на майно, наприклад, права корис­тування на підставі довіреності або договору доручення, що не мають під собою зобов\'язань щодо платного кори­стування майном (ч. 3.145 ЦК України).

Крім того, потребує відповідної регламентації питан­ня щодо можливості стягнення майна громадянина, яке належить йому в результаті здійснення підприємницької діяльності, а саме права власника, учасника або заснов­ника підприємства при наявності у них особистих боргів. Оскільки за загальним правилом (ч. 2 ст. 32 ЦК України) юридична особа не відповідає за зобов\'язаннями власни­ка або засновника, то відчуженню в цьому випадку під­лягає не майно юридичної особи, а право участі в ньому,

245

належне боржнику. Тому вважається неможливим звер­нення стягнення на грошові та матеріальні внески заснов­ників, доходи підприємства, що є його власністю як суб\'єкта господарювання.

При розгляді вищезазначених прав лише в якості колективної власності неодмінно по­рушиться право юридичної особи як самостійного пра-восуб\'єкта цивільного та господарського права.

Тому пропонується, для визначення вартості права влас­ника, учасника або засновника підприємства на підставі п. 10 ч. З ст. 5 Закону «Про виконавче провадження» засто­совувати право державного виконавця на притягнення до участі спеціалістів для оцінки майна, а в даному випадку призначати аудиторську перевірку діяльності підприємства з метою встановлення вартості права вищезазначених осіб.

У разі, коли власник підприємства не може забезпечити виконання особистих боргів можна говорити про примусо­ве стягнення всього цього права або часткової реалізації цього права шляхом реорганізації підприємства, яке в на­ступному буде засноване на колективній формі власності.

При колективній формі власності, на якій засноване підприємство, право на виконання замість боржника його майнових зобов\'язань має бути надане в першу чергу спів­власникам підприємства для отримання права на частку боржника.

Державному виконавцю в цьому випадку необхідно перевірити статут та установчий договір підприємства, що створюється на колективній формі власності, на предмет встановлення форми відповідальності його учасників або засновників та наявності у його співвласників привілеєво­го права на придбання відповідного права боржника.

Крім того, є можливість використати шлях добровіль­ного виходу із учасників або засновників суб\'єкта госпо­дарської діяльності, який регламентується в установчих документах, для звернення стягнення на майно боржника і належні йому доходи як підприємця.

<< | >>
Источник: Фурса С.Я., Щербак С.В.. Виконавче провадження в Україні. Навчальний посібник.- К.,2002.- 480 с.. 2002

Еще по теме 5.5. Звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -