5.5. Звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб
Підстави знаходження майна боржника в інших осіб можуть бути найрізноманітнішими. До таких підстав можуть належати: передача на зберігання (вклади в банківських установах), договори оренди, передача речей в користування за довіреністю тощо.
Однак частина перша та друга ст. 53 Закону «Про виконавче провадження» передбачає стягнення майна, яке знаходиться в інших осіб, лише в тому випадку, коли це право на майно боржника має безспірний характер. В цьому випадку зазначені треті особи зобов\'язані на запит державного виконавця надати у визначений ним строк відомості про належне боржникові майно, що знаходиться у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові. Тобто відносно третіх осіб виконавче провадження носить лише добровільний характер. Права на огляд приміщень третіх осіб у державного виконавця не має (ст. ЗО Конституції України).У разі спірності таких прав боржник вправі звертатись
244
з позовом до таких володільців (орендарів тощо) майном чи в передбачених законом випадках може уступити право вимоги кредитору.
Коли треті особи не з\'явились на виклик державного виконавця, не надали відомостей про належне боржникові майно або не передали його, державним виконавцем може бути накладено на них стягнення у вигляді штрафу, який не звільняє їх від виконання вимог державного виконавця. Для отримання відповідного дозволу на огляд приміщення третіх осіб державний виконавець має звертатись до відповідних органів.
Передача належного боржнику майна провадиться з обов\'язковим його описом, у присутності свідків незалежно від місця вчинення провадження (у приміщенні державної виконавчої служби чи у приміщенні належному третій особі) у добровільному чи примусовому порядку, з обов\'язковим його вилученням.
Таким чином, коли право боржника на майно документально не підтверджено, то державний виконавець звертається до користувачів майна з пропозицією про його видачу йому на підставі відповідної заяви боржника або кредитора.
В разі доведеності прав кредитора на майно, державний виконавець звертається з вимогою до третіх осіб про його видачу.Якщо право користування або оренди майна у третіх осіб має за законом або договором тривалий характер, і відсутні підстави для розірвання відповідного договору, або договір може бути розірваний на невигідних умовах, то таке право власності боржника може бути відчужене з урахуванням його умов, які передаються до нового власника. Це положення не стосується випадків некомерцій-них прав третіх осіб на майно, наприклад, права користування на підставі довіреності або договору доручення, що не мають під собою зобов\'язань щодо платного користування майном (ч. 3.145 ЦК України).
Крім того, потребує відповідної регламентації питання щодо можливості стягнення майна громадянина, яке належить йому в результаті здійснення підприємницької діяльності, а саме права власника, учасника або засновника підприємства при наявності у них особистих боргів. Оскільки за загальним правилом (ч. 2 ст. 32 ЦК України) юридична особа не відповідає за зобов\'язаннями власника або засновника, то відчуженню в цьому випадку підлягає не майно юридичної особи, а право участі в ньому,
245
належне боржнику. Тому вважається неможливим звернення стягнення на грошові та матеріальні внески засновників, доходи підприємства, що є його власністю як суб\'єкта господарювання.
Тому пропонується, для визначення вартості права власника, учасника або засновника підприємства на підставі п. 10 ч. З ст. 5 Закону «Про виконавче провадження» застосовувати право державного виконавця на притягнення до участі спеціалістів для оцінки майна, а в даному випадку призначати аудиторську перевірку діяльності підприємства з метою встановлення вартості права вищезазначених осіб.
У разі, коли власник підприємства не може забезпечити виконання особистих боргів можна говорити про примусове стягнення всього цього права або часткової реалізації цього права шляхом реорганізації підприємства, яке в наступному буде засноване на колективній формі власності.
При колективній формі власності, на якій засноване підприємство, право на виконання замість боржника його майнових зобов\'язань має бути надане в першу чергу співвласникам підприємства для отримання права на частку боржника.
Державному виконавцю в цьому випадку необхідно перевірити статут та установчий договір підприємства, що створюється на колективній формі власності, на предмет встановлення форми відповідальності його учасників або засновників та наявності у його співвласників привілеєвого права на придбання відповідного права боржника.
Крім того, є можливість використати шлях добровільного виходу із учасників або засновників суб\'єкта господарської діяльності, який регламентується в установчих документах, для звернення стягнення на майно боржника і належні йому доходи як підприємця.