Факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

Чинним Сімейним Кодексом України закріплені права чоловіка та жінки, що проживають у незареєстрованому шлюбі на рівне право на придбане майно в період цього шлюбу, а у Цивільному Кодексі - право на спадщину.

Законодавець не вказав, з якого часу необхідно доказувати початок спільного проживання чоловіка та жінки однією сім’єю.

Оскільки Сімейний Кодекс набрав чинності з 1 січня 2004 року, і законодавець не надав йому зворотної сили, то положення ст. 74 СК України можливо застосовувати до правовідносин, що виникли після цієї дати.

Тому, встановлення даного факту повинно здійснюватися, якщо він виник після 01.01.2004 року і з цього часу поширюється і такий режим на придбане майно.

Що стосується застосування ст. 1264 ЦК України, то законодавець у Перехідних положеннях чітко визначив порядок дії закону в часі, вказав, що правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але ніким не була прийнята до набрання ЦК України чинності (до 01.01.2004 року).

Таким чином, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати чинне на час її відкриття законодавство, зокрема, відповідні норми ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, прав спадкоємців за законом тощо.

У разі, коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України, і не була прийнята ніким зі спадкоємців, і спадкове майно не перейшло до держави, на підставі правил ЦК право на спадкування одержують особи, в яких таке право виникло з набранням чинності цим Кодексом (хоча раніше вони і не належали до кола спадкоємців), і за встановленими ним правилами це право здійснюється.

При визначенні виду провадження, за правилами якого розглядається справа про спадкування, у разі якщо особа звертається до суду з вимогами про встановлення фактів, які можуть вплинути на спадкові права та обов'язки інших осіб і (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними, справа розглядається за правилами позовного провадження.

У разі коли права, пов'язані із спадкуванням, особа не може реалізувати через необхідність доведення нею певних фактів, то при розгляді таких справ суд установлює факти, які мають юридичне значення. Ця справа розглядається за правилами окремого провадження, якщо при цьому відсутній спір про право на спадщину.

Підсудність. Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Вирішуючи заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, суди повинні мати на увазі, що окрім жінки та чоловіка, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо. Проте судам у цьому разі необхідно враховувати загальне обмеження, установлене ч. 4 ст. 3 СК України, що сім'я не може утворюватися на підставах, заборонених законом, і таких, що суперечить моральним засадам суспільства.

Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування в першу чергу спадкоємців за законом. Враховувати необхідно ще й те, що на встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу чоловіка та жінки поширюються правомайнові правовідносини, які зазначені в самій статті. Аліментні відносини, відносини реєстрації дітей, народжених від такого шлюбу дітей та інші сімейні правовідносини, вирішуються у іншому порядку.

Справи про встановлення, факту спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу можуть порушуватись в суді, як самими заінтересованими особами (заявниками), так і його спадкоємцями будь-якої черги, а також особами, які мають право звернення до суду в інтересах інших осіб, в тому числі і прокурор.

Заінтересованими особами в залежності від мети встановлення факту можуть бути інші спадкоємці, управління соціального захисту, територіальна громада та ін.

Для правильного вирішення справи про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу суду слід мати такі документи та докази^[52]:

- свідоцтво про смерть одного з подружжя;

- свідоцтва про народження дітей, в яких «чоловік» у добровільному порядку записаний батьком дітей;

- виписки з погосподарських, домових книг про прописку чи вселення;

- заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких видно, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, турбувались одне про одного;

- докази про спільне придбання майна, як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності і т.ін.);

- довідки житлових організацій, вуличних комітетів, сільрад про спільне проживання та ведення господарства, єдиний бюджет. Перелік не є вичерпним.

В рішенні про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу необхідно вказати:

- дані про чоловіка та жінку, їх сімейний стан до створення сім'ї;

- точно вказати, коли вони стали спільно проживати і де проживали (дата, адреса, кому належало житло);

- в чому полягало їх спільне проживання ( як чоловік та дружина);

- коли і в зв'язку з чим були припинені ці відносини.