§ 6. Поновлення шлюбу. Фіктивне розірвання шлюбу.

Сімейним кодексом передбачена можливість поновлення шлюбу після його припинення у двох випадках:

• У разі з'явлення особи, яка була визнана безвісно відсутньою

• У разі з'явлення особи, яка була оголошена померлою

Згідно ч.

Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи по­чатком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць — перше січня наступного року (ст. 43 ЦК)

Якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з’явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визна­ння цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої за­інтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (ст. 45 ЦК)

Після скасування рішення суду про визнання особи безвісно від­сутньою, шлюб може бути поновлений відділом реєстрації актів ци­вільного стану тільки за спільною заявою подружжя.

Анулювання актового запису про розірвання шлюбу провадиться відділом реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається акто­вий запис, тільки за наявності рішення суду про скасування попере­днього рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою.

Шлюб не може бути поновлений, якщо другий з подружжя особи, визнаної безвісно відсутньою, зареєстрував новий шлюб. У цьому разі той з подружжя, який з'явився, вправі одержати або витребувати сві­доцтво про розірвання шлюбу від відділу реєстрації актів цивільного стану, у якому було зареєстровано розірвання шлюбу. При цьому ак­товий запис про розірвання шлюбу доповнюється тими відомостями, яких бракує.

Отже, у разі з'явлення особи, що була визнана бевісно відсутньою, поновлення її шлюбу з іншою особою можливе за наявності комплек­су умов:

• Скасоване рішення суду про визнання особи безвісно відсут­ньою

• Жоден з подружжя не перебуває у повторному шлюбі

• Має місце взаємна згода обох з подружжя на поновлення шлю­бу

Відповідно до ч.1 ст. 118 СК, якщо особа, яка була оголошена по­мерлою, з’явилася, і відповідне рішення суду скасовано та актовий за­пис про смерть анульовано, її шлюб з іншою особою поновлюється за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.

У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було оголо­шено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про оголо­шення її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про ви­знання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.( ст. 250 ЦПК)

Якщо смерть особи, оголошеної судом померлою, була зареєстро­вана в органах реєстрації актів цивільного стану, а другий з подружжя не уклав новий шлюб, то шлюб вважатиметься поновленим тільки піс­ля анулювання актового запису про смерть на підставі рішення суду. Про анулювання актового запису про смерть надсилаються повідо­млення до відділів реєстрації актів цивільного стану за місцем збері­гання першого та другого примірників цього актового запису.

Якщо смерть особи, оголошеної судом померлою, не була зареє­стрована в органах реєстрації актів цивільного стану, то шлюб не вва­жається припиненим.

Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні перед­бачено, що у разі, якщо другий з подружжя зареєстрував повторний шлюб, той з подружжя, щодо якого було скасовано рішення суду про оголошення його померлим та анульовано актовий запис про смерть, може оформити розірвання шлюбу на загальних підставах. На жаль, законом не врегульовано низку важливих моментів. По- перше, не встановлено дати, якою повинне оформлятися таке розірвання: дата фактичного розірвання шлюбу, дата вступу другого з подружжя у по­вторний шлюб чи дата реєстрації смерті особи, що була оголошена по­мерлою. Останній варіант вбачається найоптимальнішим, оскільки не змінює моменту припинення шлюбу. Адже, якщо момент розірвання шлюбу в даній ситуації визначати відповідно до ст. 114 СК, повторний шлюб другого з подружжя вважатиметься недійсним до цього момен­ту ( ч. 5 ст. 39 СК). По- друге, не врегульований порядок розірвання такого шлюбу, адже, в загальному порядку особа, що з'явилася і дру­гий з подружжя можуть розірвати шлюб, лише за спільною заявою, якщо у них немає дітей. Можливість розірвання такого шлюбу в одно­сторонньому порядку ст. 107 СК не передбачена. З цього випливає, що при наявності в подружжя неповнолітніх дітей або неможливості подання спільної заяви з обєктивних причин, розірвання шлюбу по­винне відбуватися в судовому порядку, що лише ускладнює цю фор­мальну процедуру.

Отже, для поновлення шлюбу у разі з'явлення особи, що була ого­лошена померлою, необхідні наступні умови:

• Скасоване рішення суду про оголошення особи померлою

• Анульовано актовий запис про смерть цієї особи

• Жоден з подружжя не перебуває у повторному шлюбі (фактич­ні шлюбні відносини не враховуються)

Як бачимо, порядок поновлення шлюбу в обох випадках дещо відрізняється: у разі з'явлення особи, що була визнана безвісно від­сутньою, необхідна взаємна згода обох з подружжя на поновлення шлюбу, а у разі з'явлення особи, яка була оголошена померлою, згоди не потрібно, шлюб поновлюється автоматично.

Оголошення ж особи померлою і реєстрація її смерті в держав­ному органі РАЦС, є підставою автоматичного припинення шлюбу. Оскільки шлюб припиняється внаслідок обєктивних обставин, неза­лежно від волі сторін, поновлення його в цьому випадку теж є авто­матичним.

Сімейним кодексом предбачена можливість визнання розірвання шлюбу фіктивним. Фіктивним вважається розірвання шлюбу здій­снене без наміру припинити шлюбні відносини. Фіктивне розірвання шлюбу може бути здійснене з метою одержання пільг за комунальні послуги, державних допомог, уникнення звернення стягнення на цін­не майно, все або більшу частину якого один з подружжя (наприклад фізична особа-підприємець, учасник повного, командитного товари­ства або товариства з додатковою відповідальністю) при «розлученні» і «поділі майна» «залишає» другому з подружжя.

Згідно ст. 108 СК, за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень ст. 106 СК та п. 3 ч. 1 ст. 107 СК, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали на­міру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу ану­люються державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Отже порядок визнання розірвання шлюбу фіктивним має наступ­ні особливості:

• розірвання шлюбу визнається фіктивним судом в порядку по­зовного провадження

• позов про визнання розірвання шлюбу фіктивним може подати заінтересована особа

• підставами для визнання розірвання шлюбу фіктивним є вста­новлення судом фактів продовження спільного проживання і шлюбних відносин подружжя.

• розірвання шлюбу може бути визнане фіктивним лише у разі здійснення цього розірвання державним органом РАЦС за спіль­ною заявою подружжя яке не має дітей або за заявою одного з них, якщо другий з подружжя засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше 3 років. Тобто законом не передбачена можливість визнання фіктивним розірвання шлю­бу, якщо це розірвання відбулося у судовому порядку.

Правові наслідки фіктивності розірвання шлюбу потребують де­тального врегулювання. Оскільки на підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу ану­люються державним органом реєстрації актів цивільного стану, мож­на зробити висновок про поновлення шлюбу

Вбачається також, що всі вигоди одержані подружжям у зв'язку з розірванням шлюбу, повинні підлягати поверненню, а майно, поді­лене подружжям у зв'язку з розірванням шлюбу (за взаємною згодою, за рішенням суду або відповідно до умов шлюбного договору), знову стати спільною сумісною власністю.

З метою заповнення існуючих прогалин, необхідно доповнити Сі­мейний кодекс положеннями, що чітко визначатимуть умови, порядок та правові наслідки визнання розірвання шлюбу фіктивним.