ПОНЯТТЯ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ТА ЇХ СИСТЕМА
Слідчі (розшукові) дії - це різновид процесуальних дій, які проводяться з дотриманням вимог, визначених КПК України, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Перелік слідчих (розшукових) дій і процесуальний порядок їх проведення визначено в главі 20 КПК України. З метою впорядкування слідчих (розшукових) дій їх узвичаєно систематизувати за такими критеріями:
1) залежно від засекреченості відомостей про факт і методи проведення виокремлюють:
- слідчі (розшукові) дії
- негласні слідчі (розшукові) дії;
2) за метою проведення розрізняють слідчі (розшукові) дії, спрямовані на: - збирання доказів;
- перевірку доказів;
- збирання та перевірку доказів;
3) за процесуальною підставою виділяють слідчі (розшукові) дії, які проводяться:
- без винесення слідчим або прокурором постанови (допит, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, пред’явлення особи, речей або трупа для впізнання, огляд, слідчий експеримент);
- за постановою прокурора (огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією, освідування особи);
- за постановою слідчого, прокурора (проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування, проведення експертизи);
- за ухвалою слідчого судді (обшук, огляд житла чи іншого володіння особи, слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування, проведення експертизи, отримання зразків для експертизи в порядку ч. 3 ст. 245 КПК України (примусове відбирання біологічних зразків));
4) залежно від методів, які використовуються під час проведення слідчих (розшукових) дій, останні бувають:
- вербальними (допит, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб);
- невербальними (огляд, обшук);
- змішаними (пред’явлення для впізнання, слідчий експеримент);
5) залежно від необхідності залучати понятих виокремлюють слідчі (розшукові) дії, які проводяться:
- з обов’язковим залученням понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксації (обшук або огляд житла чи іншого володіння особи);
- з обов’язковим залученням понятих, окрім випадків застосування безперервного відеозапису перебігу їх проведення (пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляд трупа, серед іншого пов’язаного з ексгумацією, слідчий експеримент, освідування особи);
- без залучення понятих або із їх залученням за ініціативи слідчого, прокурора (допит, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, отримання зразків для експертизи);
6) за черговістю проведення слідчі (розшукові) дії бувають невідкладними, тобто такими, які проводяться до внесення відомостей до ЄРДР (огляд місця події (ч. 3 ст. 214 КПК України), та іншими, які проводяться після внесення відомостей до ЄРДР.
93.
Еще по теме ПОНЯТТЯ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ТА ЇХ СИСТЕМА:
- 3.2. Виконання працівниками оперативного підрозділу письмових доручень слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій
- Поняття, правова сутність, різновиди негласних слідчих (розшукових) дій
- 9.1. Система негласних слідчих (розшукових) дій та загальні умови їх провадження
- Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій
- Поняття, система ТА КЛАСИФІКАЦІЯ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ
- Розділ 11 Психологія проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- Використання в кримінальному провадженні результатів,отриманих шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- Використання спеціальних знань при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій
- Процесуальна характеристика слідчих (розшукових) ДІЙ
- Психологічні особливостіпроведення окремих негласних слідчих ('розшукових) дій у досудовому слідств/.