Питання, які вирішуються у підготовчому судовому засіданні.

До питань, які вирішуються у підготовчому судовому засіданні, відносяться такі: 1) підсудність кримінального провадження суду; 2) наявність/відсутність підстав для закриття кримінального провадження; 3) наявність/відсутність підстав для повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору; 4) наявність/відсутність підстав для затвердження угоди; 5) наявність/відсутність підстав для призначення судового розгляду.

Рішення стадії підготовчого провадження та підстави їх постановлення. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду (обвинувальним вироком);

2) відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК;

3) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8,10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК;

4) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього КПК;

5) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

6) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

7) зупинити підготовче провадження;

8) скласти досудову доповідь.

Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.

Підстави затвердження угод або відмови у затвердженні угод. Суд має право затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення або відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч.

Перед затвердженням угоди про визнання винуватості чи про примирення суд згідно з вимогами ч.ч. 4-6 ст. 474 КПК зобов’язаний з’ясувати, чи розуміє обвинувачений права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угод, характер кожного обвинувачення, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також зобов’язаний переконатися, що укладення угоди є добровільним. У разі необхідності (якщо суд має сумніви щодо відповідності угоди вимогам закону) затвердження угоди може бути перенесено на іншу дату. Якщо ж суд переконається, що угода може бути затверджена, він відповідно до ст. 475 КПК ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Підстави закриття провадження у підготовчому судовому засіданні. Суд може винести ухвалу про закриття провадження у випадку встановлення таких підстав (п.п. 4-8, 10 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КПК):

- набрання чинності законом, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою;

- смерть обвинуваченого (за винятком випадків, коли провадження є необхідним для реабілітації померлого);

- існування вироку за тим же обвинуваченням, який набрав законної сили, або постановлення ухвали суду про закриття кримінального провадження за тим же обвинуваченням;

- відмова потерпілого чи його представника від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

- стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;

- звільнення особи від кримінальної відповідальності;

- відмова прокурора від підтримання обвинувачення та відмова потерпілого чи його представника або законного представника підтримувати обвинувачення самостійно (хоча це суперечить ч.

- досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 212 КК України, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

- після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Слідчий, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Наявність інших підстав (відсутність події або складу кримінального правопорушення тощо) має бути доведена під час судового розгляду, за результатами якого може бути постановлено виправдувальний вирок.

Підстави повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору. Суд вправі повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам ст.ст. 291, 292 КПК, зокрема: якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки (а саме реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку спеціального досудового розслідування); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації).

Своєю ухвалою суд зобов’язує прокурора усунути виявлені недоліки протягом визначеного ним розумного строку, який має бути достатнім для виправлення допущених недоліків. Ухвала негайно направляється прокурору для усунення зазначених у ній недоліків обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або для долучення необхідних додатків тощо.

Проведення будь-яких слідчих або інших процесуальних дій, окрім тих, що зазначені в ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, в кримінальному провадженні не допускається. Докази, отримані при проведенні процесуальних дій, не визначених в ухвалі про повернення зазначених матеріалів кримінального провадження, згідно з ч. 8 ст. 223 КПК є недопустимими.

Підстави направлення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру для визначення підсудності. Визначенням підсудності є процесуальна діяльність прокурора, а також суду щодо встановлення юридичних ознак кримінального провадження і суду, компетентного розглядати дану справу по суті. Правильність визначення підсудності перевіряється місцевим судом під час підготовчого судового засідання. Під час підготовчого судового засідання суд повинен встановити підсудність кримінального провадження. Встановлення судом до початку судового розгляду непідсудності кримінального провадження перешкоджає його подальшому провадженню у даному суді і покладає на суд обов’язок прийняти рішення про направлення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного вищестоящого суду для визначення підсудності (ч. 3 ст. 314).

Передача кримінального провадження з одного суду до іншого за п. 1 ч. 1 ст. 34 (до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності) можлива лише до початку судового розгляду.

передбачена можливість передачі кримінального провадження до іншого суду із цієї підстави, якщо непідсудність провадження даному суду встановлена вже в ході судового розгляду. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого ініціюється за поданням місцевого суду (в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції), за поданням суду апеляційної інстанції (в межах юрисдикції різних апеляційних судів) або за клопотанням сторін чи потерпілого.

У разі призначення судового засідання для розгляду питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого суд повідомляє про це учасників судового провадження. Проте їх неприбуття, якщо вони були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повинно бути вирішене не пізніше п’яти днів з дня внесення відповідного подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. Суд, який прийняв рішення про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, надсилає матеріли провадження разом з ухвалою про їх передачу до визначеного в ухвалі суду.

Суд, від якого чи до якого передане кримінальне провадження, не має права оцінювати законність та обґрунтованість ухвали про передачу провадження і повертати його назад, оскільки спори про підсудність між судами не допускаються (ч. 5 ст. 34 КПК). При цьому судове провадження в суді, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинається зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини для такого направлення.

Розгляд клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності. Розглядаючи клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, суду слід перевірити: законність клопотання (відповідність підстав та умов звільнення вимогам КК), обґрунтованість клопотання (доведеність вказаної у клопотанні підстави), дотримання вимог ч.

У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності або ж коли обвинувачений заперечує проти цього, суд своєю ухвалою відмовляє у задоволенні клопотання прокурора та повертає його останньому для продовження розслідування, якщо підстави для такого звільнення було встановлено на стадії досудового розслідування, або призначає судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

Особливої уваги студентів потребує розгляд питання щодо рішення про доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь, для вивчення якого необхідно звернутись до: Шило О.Г. Проблемні питання нормативного регулювання складання досудової доповіді в кримінальному провадженні // Актуальні проблеми удосконалення кримінального процесуального законодавства: мат. Всеукр. конф., присв. до 70- річчя Ю.П. Аленіна. Одеса, 2017. С. 27-29; Лукашкіна Т.В. Деякі зауваження до Закону України “Про пробацію ” та внесених у зв 'язку з ним доповнень до КПК України // Актуальні проблеми удосконалення кримінального процесуального законодавства: мат. Всеукр. конф., присв. до 70-річчя Ю.П. Аленіна. Одеса, 2017. С. 81-88; Бабаева О.В. Підготовче провадження у системі стадій кримінального процесу України: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09. Х., 2019.

Підстави призначення судового розгляду. Вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду. У разі якщо під час підготовчого судового засідання не буде встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 4 ст. 314 КПК, суд переходить до вирішення питань, пов’язаних із підготовкою до судового розгляду (ухвала про проведення підготовки до судового розгляду), зокрема: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду, враховуючи складність кримінального провадження, обсяг необхідних підготовчих дій для його проведення, можливості вирішення клопотань, заявлених учасникам судового провадження, тощо; 2) визначає порядок розгляду кримінального провадження, зокрема з’ясовує, чи є підстави для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні та чи приймав слідчий суддя рішення (постановляв ухвалу) під час досудового розслідування про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні; 3) з’ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, зокрема свідків обвинувачення та захисту; витребування певних речей чи документів; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду (забезпечення участі захисника для здійснення захисту за призначенням у випадках та у порядку, передбаченому ст. 49 КПК; визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача або представником потерпілого, цивільного позивача і відповідача, якщо рішення про це не було прийнято під час досудового розслідування; визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов останнім не був заявлений під час досудового розслідування; питання про накладення арешту на майно, якщо таких заходів не було вжито раніше; у разі подання клопотання обвинуваченим у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних; за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний обвинуваченому. Після виконання усіх необхідних дій за результатами проведення підготовки до судового розгляду кримінального провадження (кримінальної справи), визначених в ухвалі про проведення підготовки до судового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Судовий розгляд призначається в термін, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про його призначення.

Контрольні запитання для перевірки досягнення результатів навчання

1. В чому полягає значення правил про підсудність кримінального провадження?

2. Які існують види підсудності кримінального провадження?

3. Які підстави направлення кримінального провадження з одного суду до іншого?

4. Який процесуальний порядок підготовчого судового засідання?

5. Які суб'єкти беруть участь у підготовчому судовому засіданні?

6. Які питання вирішуються у підготовчому судовому засіданні?

7. Які підсумкові рішення стадії підготовчого провадження?