§ 9. Закриття провадження у справі

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розг­ляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв’язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов’язує неможливість судового розгляду справи.

Господарським процесуальним законом в ст. 231 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав для закриття проваджен­ня у справі, який не підлягає розширеному тлумаченню. Так, гос­подарський суд закриває провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судо­чинства;

2) відсутній предмет спору;

3) судом встановлено обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 175 ГПК України, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 175 ГПК України;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

5) після відкриття провадження у справі між сторонами укла­дено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного ко­мерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових ви­трат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про за­криття провадження у справі може бути оскаржена.