11.2. Елементи адміністративного позову

Наступним важливим питанням є проблема елементів адміністративного позову. Елементи позову - це такі його складові частини, що визначають зміст позову та є засобами індивідуалізації кожного конкретного позову, адже саме своїми складовими (елементами) один позов відрізняється від іншого^[129].

жодних сумнівів, проте основна дискусія точиться навколо третього елементу позову — його змісту.

Розглянемо, перш за все, що таке предмет позову. Зауважимо, що відносно трактування предмету позову в юридичній літературі також існують різні точки зору. За найбільш поширеною думкою, предметом позову виступає матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести судове рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто має бути врегульована нормами матеріального права, а також має відноситись до юрисдикції суду. Отже трактування предмету адміністративного позову як матеріально-правової вимоги позивача до відповідача відбиває матеріально-правову сторону адміністративного позову. Безумовно, якщо трактувати адміністративний позов тільки з матеріально-правової сторони, або як категорію, що об’єднує матеріально-правову та процесуально-правову сторони позову, таке положення буде логічним.

1) скасувати або визнати нечинним рішення відповідача _ суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнути з відповідача - суб’єкта владних повноважень кошти на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконати зупинену чи невчинену дію;

6) встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

7) здійснити примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Проте, необхідно зазначити, що цей перелік не є вичерпним. По-перше, ч. 5 ст. 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов суб’єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом. По-друге, ч. 2 ст. 162 КАС України передбачено перелік способів захисту порушених прав, свобод або інтересів позивача, що відбиваються у постанові суду в разі задоволення адміністративного позову.

Правильне визначення предмету позову має важливе практичне значення, тому що предмет позову визначає сутність вимоги, з якої суд повинен дати відповідь в рішенні. Саме з предмету позову виявляється підвідомчість справи, проводиться класифікація на окремі категорії справ^[131].

Вимоги позивача до суду про задоволення матеріально-правової претензії до відповідача повинні підтверджуватися підставою позову, що складає наступний елемент адміністративного позову. У найбільш широкому смислі підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. До цих обставин може бути віднесено такий юридичний факт або їх сукупність, які:

1. підтверджують наявність або відсутність спірних правовідносин між сторонами та наявність порушення прав, свобод та інтересів позивача;

2. підтверджують належність спірного права позивачу.

Переважна більшість вчених вказують на те, що підставою позову можуть бути тільки юридичні факти, тобто дії та події, які тягнуть певні правові наслідки, а саме виникнення, зміну та припинення правовідносин. Отже, до підстави позову не відносяться фактичні дані, тобто докази у справі. Вони лише підтверджують наявність або відсутність тих юридичних фактів, які складають підставу позову. Єдність думок, за деякими виключеннями, існує також з приводу необхідності зазначення в позові його правових підстав. Відомо, що КАС України (на відміну, наприклад, від ГПК України) не вимагає від позивача посилання в позовній заяві на ті правові норми, якими врегульовані спірні правовідносини, або якими він обґрунтовує свої позовні вимоги. Вважаємо, що це питання належить до компетенції адміністративного суду. Законодавець прямо вказує на те, що одним з питань, яке вирішує суд під час прийняття постанови у справі є питання про визначення правової норми, яку належить застосувати до цих правовідносин (п.

В літературі з цивільного процесу підстави позову традиційно поділяють на активні та пасивні, що цілком прийнятно й до теорії адміністративного позову в адміністративному процесі. Активні підстави адміністративного позову підтверджують, що спірне право і або інтерес належать позивачу, а відповідач, у свою чергу, має кореспондуючи з ними обов’язки. Факти, які дають змогу стверджувати, що відповідач прийняв рішення, здійснив певні дії, або навпаки, не здійснив їх, чим порушив чи заперечив права та інтереси позивача, відносяться до пасивних підстав адміністративного позову.

Питання про існування третього елементу адміністративного позову - його змісту, в юридичній науці є дискусійним. Так, М. А. Гурвіч вказує на те, що позов складається з трьох основних частин (елементів): предмету позову, підстави позову та змісту позову. При цьому зміст складає вказаний позивачем вид судового захисту^[132]. Деякі вчені вказують на те, що зміст позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально- правового характеру задовольнити його вимоги до відповідача, тобто правову вимогу позивача до суду^[133]. Інші науковці, хоча і виділяють

такий елемент позову, як його зміст, проте наголошують на тому, що практичне значення матимуть лише підстава і предмет адміністративного позову, оскільки вони допоможуть визначити тотожність позову^[134]. Автори, що розглядали це питання, вказують також на те, що елементи позову характеризують його зміст та правову природу, а далі на те, що позов складається з двох елементів: предмету та підстави^[135]. Неузгодженість з цього питання можна проілюструвати, наприклад, тим, що у науковому посібнику Е. Ф. Демський вказує на те, що за його думкою підстава та предмет позову саме і складають його зміст і ніякого третього елементу позову не повинно бути^[136]. Далі автор говорить про те, що всі позови різняться між собою залежно від змісту і надає таку класифікацію^[137].

Отже ми вважаємо, що саме предмет та підстава адміністративного позову складають його зміст та мають вирішальне значення для індивідуалізації та розгляду спору по суті.