§ 3. Фінансово-правова відповідальність за податкові правопорушення

Введення законодавцем фінансово-правової відповідальності за порушення норм податкового права, яку за видовими ознаками не можна віднести до існуючих видів юридичної відповідальності, є підґрунтям для визнання самостійності цього виду відповідальності.

Публічно-майновий характер: публічний характер знаходить вираження в тому, що податкове правопорушення як підстава фінансово-правової відповідальності завдає шкоди публічним фінан­совим інтересам, охорона яких є метою і функцією держави. Майновий характер полягає в державно-правовому впливі на економічні інтереси порушників податкового законодавства.

Суб’єктний склад порушників податкового законодавства: до фінансово-правової відповідальності притягаються фізичні особи, юридичні особи, їх філії та інші відокремлені підрозділи, які є безпосередніми учасниками податкових відносин.

Підставою застосування фінансово-правової відповідаль­ності є: норми податкового права (нормативна), діяння, яке містить склад податкового правопорушення (фактична), рішення подат­кового органу про застосування фінансових санкцій (процесуальна).

Провадження по справі про податкові правопорушення здійснюється в позасудовому порядку, має власний строк давності, підстави зупинення, поновлення, продовження строків.

Специфіка заходів фінансово-правової відповідальності поля­гає в кумулятивності, тобто поєднанні компенсаційної та каральної цілей.

Матеріально- та процесуально-правова специфіка ознак фі­нансово-правової відповідальності, що виявляється через спів- ставлення її з іншими видами юридичної відповідальності, зумовлює самостійне місце цього інституту в системі юридичної відповідальності.

Фінансово-правова відповідальність за ст. 111 ПК України застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Сутність фінансово-правової відповідальності полягає у ком­пенсаційно-каральному впливі на суб’єктів податкових правовід­носин. Дієвість такого впливу полягає в мотивації зазначених суб’єктів до правомірної поведінки через усунення можливості отримання економічного зиску від невиконання покладених на них податкових обов’язків. Ця ідея опосередковується в санкціях податкових норм (фінансових санкціях), які містять вказівку на негативні наслідки протиправної поведінки. Сутність таких санкцій зумовлюється характером правовідносин, нормальне функціону­вання яких вона покликана забезпечити. Саме специфічний владно- майновий характер фінансових правовідносин (в яких відносини влади невіддільні від майнових), зумовлює майновий (компенса­ційно-каральний) характер фінансових санкцій, які застосовуються до порушників податкових норм.

Єдиною підставою застосування заходів фінансово-правової відповідальності є вчинення особою фінансового правопорушення, ознаки складу якого визначені чинним фінансовим законодавством.

Під фінансовим правопорушенням розуміють суспільно шкідливе, винне діяння (дію чи бездіяльність), що порушує норми фінансового законодавства, за вчинення якого передбачено фінан­сово-правову відповідальність.

Склад фінансового правопорушення являє собою певну сукуп­ність об’єктивних і суб’єктивних ознак, закріплених у законодав­стві, які визначають конкретне суспільно шкідливе діяння як правопорушення. Характеристика суб’єктного складу фінансового правопорушення деталізується класифікацією видів суб’єктів за функціональним призначенням.

Наприклад, у податковій сфері виділяються: платники податків - фізичні особи та організації; податкові агенти; збирачі податків і зборів; особи, на яких законодавством покладається обов’язок зі сплати податків і зборів замість платників; особи, на яких законодавством покладено обов’язок сприяння податковим органам у здійсненні податкового контролю.

Нормативною основою притягнення до фінансової відпові­дальності за порушення податкового законодавства є ПК України. Ним, зокрема, передбачено накладання таких фінансових санкцій за податкові правопорушення, як штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня. Законодавець нечітко визначає поняття штрафної фінан­сової санкції, яке ототожнюється з штрафною санкцією, але з наступних статей кодексу можна зрозуміти, що до них належать штрафи і пеня. Суми штрафів зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори. Застосування штрафів не звільняє платників податків від обов’язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених законодавством.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків (фінансових) санкцій за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення. Згідно із ст. 161 ПК України за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції.

Відповідно до чинного законодавства визначаються такі правопорушення, за які передбачені ПК України фінансові санкції:

- порушення встановленого порядку взяття на облік (реєст­рації) в органах ДПС (ст. 117 ПК України);

- порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків (ст. 118 ПК України);

- порушення платником податків порядку подання інфор­мації про фізичних осіб - платників податків (ст. 119 ПК України);

- неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності (ст. 120 ПК України);

- порушення встановлених законодавством строків збері- 138 Гл. 6. Юридична відповідальність за податкові правопорушення гання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (ст.

- порушення правил застосування спрощеної системи оподат­кування фізичною особою - підприємцем (ст. 122 ПК України);

- штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання (ст. 123 ПК України);

- відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу ДПС (ст. 124 ПК України);

- порушення порядку отримання та використання торгового патенту (ст. 125 ПК України);

- порушення правил сплати (перерахування) податків (ст. 126 ПК України);

- порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (ст. 127 ПК України);

- неподання або подання з порушенням строку банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації органам ДПС (ст. 128 ПК України).

Наприклад, відповідно до ст. 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених законодавством, заяв або доку­ментів для взяття на облік у відповідному органі ДПС, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових документів, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бух­галтерського обліку та/або складення податкової звітності, відпо­відно до вимог, встановлених ПК України, тягнуть за собою накла­дення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 грн; на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 грн.

У разі вчинення платником податків двох або більше пору­шень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, фінансові санкції застосовуються за кожне вчинене разове та три­ваюче порушення окремо.

Законом передбачені покарання за податкові правопорушення у вигляді пені за невиконання податкового зобов’язання та за порушення умов, за яких надавалося звільнення (умовне звільнення) від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України.

Отже, за наслідками податкового контролю при виявленні по­даткових правопорушень визначена система заходів, які охоплюють види юридичної відповідальності в залежності від ступеня тяжкості діяння, тобто порушники можуть бути притягнуті до кримінальної, адміністративної чи фінансової відповідальності. Дієвий податковий контроль є важливою передумовою належного виконання платни­ками податків своїх податкових обов’язків.

Фінансова відповідальність є окремим видом юридичної відповідальності, наділеним специфічними ознаками. Правові засади притягнення до фінансової відповідальності за податкові правопорушення встановлюються нормами ПК України.

Запитання для самоконтролю

1. Особливості податкових правопорушень.

2. Склад податкового правопорушення.

3. Види податкових правопорушень.

4. Особливості притягнення до кримінальної відповідальності за податкові правопорушення.

5. Особливості притягнення до адміністративної відповідаль­ності за податкові правопорушення.

6. Особливості притягнення до фінансової відповідальності за податкові правопорушення.

7. Ознаки та види фінансових санкцій.

8. Правопорушення, за які встановлюється пеня в оподаткуванні.

9. Встановлення штрафів за два і більше порушень в опо­даткуванні.