Стаття 320. Вибірковість митного контролю

1. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законо­давства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ри­зиками.

2. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законо­давства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначають­ся в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи митні органи зобов'язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом.

3. Якщо за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційно­го призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів за рішенням митного органу можуть бути здійснені без пред'явлення зазначених това­рів, транспортних засобів митному органу або з пред'явленням, але без проведення їх митного огляду. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію дер­жавної політики у сфері державної митної справи, здійснює координацію діяльності державних органів, що здійснюють контроль за переміщенням через митний кордон окремих видів товарів.

Вибірковість є одним із базових принципів митного контролю. Його реалізація дає змогу створювати сприятливі умови для полегшення тор­гівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу і пасажиропотоку через митний кордон України (п. 3 ч. 2 ст. 544 МКУ) й таким чином реалізувати основне призначення митної служби - створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, організація безпеки суспіль­ства, захист митних інтересів України (ч.

1. Частина 1 коментованої статті вказує на механізм відбору форми та обсягу контролю, достатнього для забезпечення додержання законодав­ства України з питань державної митної справи і міжнародних договорів України при митному оформленні: узагальнення результатів функціону­вання системи управління митними ризиками.

Одним із основних завдань митної служби відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 544 МКУ є “аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю”. Система управління ризиками регламентована у гл. 52 МКУ. Відповідно до ч. 2 ст. 361 МКУ “митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних за­собів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, до­кументів і осіб, а також обсягу митного контролю”.

Джерелом для МКУ у цьому разі був Загальний додаток до Конвенції Кіото, а саме Розд. 6 “Митний контроль”, стандартне правило 6.3 якого вка­зує, що “при застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками”; митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підля­гають перевірці, та ступеня такої перевірки (Стандартне правило 6.4); для підтримки системи управління ризиками митна служба приймає страте­гію, яка базується на системі засобів оцінки імовірності недотримання за­конодавства (Стандартне правило 6.5).

2. Митний контроль згідно із цим Кодексом може мати місце й опісля завершення процедури митного оформлення. Із ч. 2 коментованої статті можна зробити висновок, що вона містить виняток із загального правила, передбаченого ч. 1 ст. 320 МКУ. Форма й обсяг такого контролю визнача­ються потребою забезпечити у підсумку дотримання законодавства з пи­тань митної справи.

Після завершення митного оформлення за чинним митним законодав­ством можливе проведення митного контролю у формі документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, зокрема своєчасності, достовірності, повноти нарахуван­ня і сплати митних платежів (ст.

На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму й обсяг мит­ного контролю після завершення митного оформлення, або уповноваженої ним особи митні органи обов'язково письмово повідомляють про це про­тягом години, якщо іншого строку повідомлення не визначено цим Кодек­сом.

3. Затвердження сучасних методів роботи, таких, як система аналізу ризиків і методу контролю, який базується на аудиті, а також максимальне практичне використання інформаційних технологій - одна із передумов розробки й підписання Конвенції Кіото (див. преамбулу).

Система управління митними ризиками покликана створити умови для практичної реалізації принципу вибірковості митного контролю, що дає можливість здійснити пропуск товару чи транспортного засобу комерцій­ного призначення без пред'явлення їх митному органу та (або) без прове­дення митного огляду.