Стаття 332. Режим зони митного контролю. Забезпечення законності та правопорядку в зоні митного контролю

1. Режим зони митного контролю - це встановлені законодавством України з пи­тань державної митної справи приписи, заборони та/або обмеження щодо перебуван­ня в зоні митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян, розташування в ній споруд та об'єктів, а також проведення у цій зоні гос­подарських робіт.

2. Проведення господарських робіт у зоні митного контролю, переміщення через межі зони митного контролю і в межах цієї зони товарів, транспортних засобів, грома­дян, які не перетинають митний кордон України, а також посадових осіб державних органів, які не здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу, відбуваються з дотриманням режиму зони митного контролю і допускаються тільки з письмового дозволу керівника відповідного митного органу або особи, яка ви­конує його обов'язки, а в зонах митного контролю, розташованих у пунктах пропуску через державний кордон України, - крім того, за погодженням з начальником відпо­відного органу охорони державного кордону.

3. Забезпечення схоронності товарів, транспортних засобів комерційного призна­чення, що переміщуються через митний кордон України, дотримання режиму зони митного контролю, забезпечення безпеки громадян, законності та правопорядку у зоні митного контролю покладаються на відповідні митні органи.

У коментованій статті законодавець дає визначення режиму зони мит­ного контролю і вирішує питання щодо забезпечення законності і право­порядку у зоні митного контролю.

1. Приписи у комплексі з обмеженнями й заборонами - звичний набір елементів будь-якого правового режиму, зокрема й врегульованого цим Кодексом режиму зони митного контролю, яку слід розуміти як місце, ви­значене митними органами у пунктах пропуску через митний кордон Укра­їни або у інших місцях митної території України, в межах якого митні ор­гани здійснюють митні формальності (це можуть бути й території митних і вільних митних складів, магазинів безмитної торгівлі, а також інші місця митного оформлення і контролю, спеціально виділені та позначені на міс­цевості).

Режимні правила у зонах митного контролю встановлюються з ме­тою заборони доступу осіб, не причетних до здійснення прикордонного і митного контролю, гарантування безпеки громадян, а також схоронності предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Приписи, обмеження й заборони, що діють для забезпечення вищена- ведених цілей, стосуються й перебування товарів і транспортних засобів у зоні митного контролю, доступу туди осіб, розташування будівель чи спо­руд, проведення господарських робіт.

Прикладом обмежень, застосовуваних до підконтрольних товарів і транспортних засобів, може бути п. 19 Типової технологічної схеми здій­снення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізни­ків і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої ПКМУ від 21.05.2012 № 451: за згодою перевізника або експедитора чи уповноваженої особи митний контроль автомобіль­них транспортних засобів і товарів може здійснюватися у ЗМК вантажних митних комплексів відповідно до передбачених п. 15 цієї Типової техно­логічної схеми етапів; переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів із ЗМК пункту пропуску в ЗМК вантажного митного комплексу або у зворотному напрямку здійснюється під контролем митного органу з повідомленням про це органу охорони державного кордону.

Прикладом заборони як засобу забезпечення дії режиму зони митно­го контролю може бути заборона знаходження у зонах митного контролю товарів і транспортних засобів, щодо яких здійснено митні процедури й надано дозвіл митного органу на пропуск їх через митний кордон України відповідно до заявленої мети переміщення.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України “Про морські порти України”, у морських портах (морських терміналах) утворюють зони при­кордонного і митного контролю, у яких не дозволяється виконувати сер­тифікації товарів та інших операції, що не стосуються безпосередньо про­пуску через державний кордон України пасажирів, транспортних засобів і вантажів.

2. Частина 2 коментованої статті вимагає наявності письмового дозво­лу керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, про­водити господарські роботи у зоні митного контролю, переміщувати че­рез межі зони митного контролю й у її межах товари й транспортні засоби, а також дозволу на пересування (у межах) зоною митного контролю осіб, безпосередньо не причетних до транскордонного переміщення. Означене, якщо це відбувається у зонах митного контролю, розташованих у пунктах пропуску через державний кордон, потребує ще й погодження такого до­зволу із начальником органу охорони державного кордону.

Відповідно до п. 4.2 наказу Мінфіну України “Про затвердження По­рядку створення зон митного контролю” від 22.05.2012 № 583 (далі - По­рядок) доступ у ЗМК надається тільки посадовим особам митного органу, які безпосередньо беруть участь у здійсненні митних формальностей, по­садовим особам органів державної влади, які здійснюють передбачені ч. 1 ст. 319 МКУ види контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, декларантам на час здійснення мит­ними органами митних формальностей щодо товарів і транспортних засо­бів, які пред'являються ними для митного контролю.

Згідно із п. 4.3 Порядку допуск у ЗМК іншим особам надається митним органом, у зоні діяльності якого її утворено, з дотриманням вимог МКУ та інших нормативно-правових актів. Посадові особи, яким надається доступ у ЗМК, можуть перебувати в ній тільки в межах, необхідних для виконання своїх прямих службових обов'язків. Такі посадові особи не повинні мати при собі товарів, вивезення або ввезення яких на митну територію України заборонено чи обмежено законодавством України (п. 4.4 Порядку). Доступ у зони митного контролю й перебування у них посадових осіб правоохо­ронних органів і органів прокуратури дозволяється у випадках та у поряд­ку, передбачених законодавством.

Для посадових осіб органів державної влади, уповноважених здійсню­вати ветеринарно-санітарний, санітарно-епідеміологічний та інші передба­чені ч.

3. У ч. 3 коментованої статті на відповідні митні органи покладено за­вдання забезпечення схоронності товарів, транспортних засобів комер­ційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, дотримання режиму зони митного контролю, гарантування безпеки гро­мадян, законності й правопорядку у зоні митного контролю. Під терміном “відповідні митні органи” слід розуміти митні органи, у зоні діяльності яких утворено такі зони митного контролю (п. 4.1 Порядку).

Для забезпечення режиму зони митного контролю посадові особи мит­них органів зобов'язані організовувати пропускний режим до зони мит­ного контролю; охороняти місця проведення митного контролю з метою гарантування безпеки службових осіб митниці, які його проводять, а та­кож майна митниці, громадян і організацій; вживати заходів із локалізації й нейтралізації дій чи подій негативного характеру в місцях проведення митного контролю, у необхідних випадках - у взаємодії зі службовими особами прикордонних військ і органів внутрішніх справ; надавати необ­хідну допомогу спеціальним підрозділам із боротьби зі злочинністю під час проведення оперативно-розшукових заходів у зоні митного контролю.

Посадові особи митного органу мають право: встановлювати додаткові режимні правила в тимчасових зонах митного контролю; перевіряти до­кументи на право доступу до тимчасових зон митного контролю; вимагати від організацій, підприємств, установ, громадян і службових осіб суміжних служб дотримання вимог режиму зон митного контролю; застосовувати примусові заходи до порушників режиму зони митного контролю (ст. 333 МКУ); у примусовому порядку зупиняти, повертати в зони митного контр­олю транспортні засоби й громадян, які без дозволу митних органів уві­йшли із зони митного контролю на митну територію України, а також мор­ські, річкові судна, які без дозволу митних органів вийшли із зони митного контролю за межі митної території України і не перебувають у територі­альних водах інших держав.

Особи, винні в порушенні режиму в зонах митного контролю, в неза­конному переміщенні через зони митного контролю вантажів, товарів та інших предметів, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відпові­дальність згідно з чинним законодавством України. У разі виявлення на те­риторії ЗМК факту порушення митного законодавства посадова особа зу­пиняє процес митного оформлення, повідомляє про встановлені факти на­чальника або особу, яка виконує його обов'язки, відбирає у причетних осіб пояснення, згідно зі ст. 490 МКУ складає протокол про порушення митних правил, надсилає документи до служби боротьби з контрабандою і пору­шеннями митних правил. До порушників режиму зони митного контролю згідно зі ст. 468 МКУ застосовується адміністративно-правова санкція - попередження або накладення штрафу розміром у двадцять неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян.