Стаття 331. Розміщення споруд та об'єктів у зонах митного контролю, створених у межах пунктів пропуску через державний кордон України

1. Споруди та об'єкти, що належать державним органам, уповноваженим здійсню­вати види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу, розміщують­ся у зонах митного контролю, створених у межах пунктів пропуску через державний кордон України, з дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реа­лізацію державної політики у сфері державної митної справи, центрального органу ви­конавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту держав­ного кордону, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

2. У разі відмови у видачі дозволу орган, що прийняв таке рішення, у місячний строк письмово або в електронній формі повідомляє про це відповідний державний орган із зазначенням причини відмови.

1. Частина 1 коментованої статті передбачає дозвільний порядок роз­міщення у зонах митного контролю, створених у межах пунктів пропуску, споруд і об'єктів, що належать органам державної влади, уповноваженим на здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фі- тосанітарного, екологічного й радіологічного контролю. Важливо звернути увагу, що суб'єктом надання дозволів є центральні органи виконавчої вла­ди, а не їхні територіальні підрозділи.

За загальним правилом, у зонах митного контролю, створених у межах пунктів пропуску на митному кордоні України, споруди й об'єкти інфра­структури, що належать іншим органам, уповноваженим здійснювати види контролю, зазначені у ст. 319 цього Кодексу, розміщуються з дозволу цен­трального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи (Державна митна служба України), цен­трального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону (Держкомкордону України), та центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері транспорту (Міністерство інфраструк­тури України).

Держмитслужба разом із Держкомкордоном та Мінінфраструктури визначають пункти пропуску через державний кордон, у межах яких ство­рено зони митного контролю, де розміщуються споруди й об'єкти інфра­структури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

На законодавчому рівні закріплено необхідність присутності фахівців ветеринарного, фітосанітарного, санітарно-епідеміологічного й інших ви­дів контролю не лише в пункті пропуску через митний кордон України, а й у митницях призначення. Їх завдання передбачають перевірку підконтр­ольних вантажів, проведення будь-яких лабораторних дослідів, взяття проб і зразків тощо. Таким чином, для проведення вищезазначених дій потрібна наявність будь-яких спеціальних споруд, місць для проведення цих заходів. Як правило, це лабораторії, службові приміщення, карантинні зони та інше.

Основна вимога, яка ставиться до розташування в зонах митного контролю складських та інших функціональних приміщень, - унеможлив- лення будь-якого офіційно не дозволеного вилучення товарів, що перебу­вають під митним контролем. Конструкції й обладнання приміщень пови­нні сприяти збереженню товарів - передбачати, наприклад, відокремлені запірні пристрої (один із них - у віданні митного органу), подвійне контр­ольне забезпечення тощо.

Для здійснення заходів митного контролю інфраструктура зон митно­го контролю, як правило, потребує наявності таких основних елементів: службові приміщення для працівників митниці; місця для розвантаження, перевантаження і навантаження вантажів; місце для проведення митного огляду з наявністю технічних засобів контролю; майданчик для стоянки транспортних засобів; склади тимчасового зберігання (у разі зміни тран­спорту або непрямого перевантаження, наприклад, складування на прича­лах порту в очікуванні підходу судна); майданчик для стоянки затриманих транспортних засобів; відповідна інфраструктура транспортного руху (за­лізничні колії, автомобільні дороги тощо) або пасажиропотоку (“зелений” і “червоний” коридори) й інших.

За необхідності у зонах митного контролю передбачається створення окремих транспортних смуг, що зумовлено можливістю блокування про­відного руху на період проведення митного контролю вантажу або тран­спортного засобу і прийняття рішення щодо пропуску вантажів через мит­ний кордон.

Для надання дозволу на розміщення в зоні митного контролю у межах пункту пропуску через державний кордон споруд і об'єктів територіаль­ні органи або підрозділи органів державної влади подають до відповід­них митних органів та органів охорони державного кордону клопотання з обґрунтуванням доцільності розміщення і функціонування цих споруд та об'єктів у зоні митного контролю і копію проектної документації на їх будівництво. Рішення про надання дозволу оформляється спільним нака­зом митного органу й органу охорони державного кордону. У разі відмови у видачі дозволу орган, що прийняв таке рішення, повідомляє відповідний територіальний орган або підрозділ органу державної влади із зазначен­ням причин відмови.