Стаття 210. Митний контроль за вантажними операціями у водному сполученні

1. Вивантаження товарів із суден закордонного плавання та навантаження това­рів на зазначені судна здійснюються з дозволу митного органу та під його контролем згідно з документами, передбаченими статтею 335 цього Кодексу.

2. Товари, вивантажені з судна в зону митного контролю на території морського, річкового порту, для митних цілей вважаються такими, що перебувають на складі тим­часового зберігання. При цьому договір на зберігання товарів не вимагається.

3. У разі втрати товарів, що перебувають у зоні митного контролю на території мор­ського, річкового порту (крім природних втрат за нормальних умов зберігання), або видачі їх без дозволу митного органу обов'язок із сплати митних платежів, установле­них законом на імпорт цих товарів, покладається на адміністрацію порту.

4. Вивезення за межі митної території України товарів, вивантажених із судна за­кордонного плавання на тимчасове зберігання у разі транзиту в межах одного пункту пропуску, а також у разі відмови у пропуску товарів через митний кордон України чи у разі визнання товарів такими, що ввезені помилково, здійснюється перевізником і окремого дозволу митного органу не потребує. Здійснювати будь-які інші операції з такими товарами без дозволу митного органу забороняється.

5. З метою надання митним органам можливості оцінити ризики при ввезенні то­варів на митну територію України морськими (річковими) суднами перевізник може надавати митному органу відомості щодо цих товарів в електронному вигляді у фор­маті міжнародних стандартів обміну електронною інформацією.

Щодо ч. 1 коментованої статті необхідно звернути увагу на Інструкцію про організацію митного контролю та митного оформлення суден і то­варів, що переміщуються ними, затверджену наказом Державної митної служби України від 17.09.2004 № 678, у якій зазначається, що місце виван­таження або навантаження судна визначається адміністрацією порту за погодженням із митним органом та органом охорони державного кордону. Якщо судно внаслідок аварії, стихійного лиха або інших обставин, що ма­ють характер непереборної сили, не в змозі досягти одного з місць здій­снення митного контролю на митній території України, вивантаження з нього товарів допускається у місцях, де немає митних органів. У таких ви­падках капітан судна має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання цих товарів та пред'явлення їх найближчому митному органу.

Відповідно до п. 11 Типової технологічної схеми здійснення митно­го контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що пе­реміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон митний контроль суден закордонного плавання здійснюється комісією, що склада­ється з представників органів охорони державного кордону, митних орга­нів, адміністрації порту й агентської організації (морського агента). У разі коли законодавством передбачено здійснення інших видів контролю (сані­тарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, раді­ологічного, екологічного), до складу комісії входять представники органів державної влади, які здійснюють такі види контролю (контролюючі орга­ни). Для здійснення митного контролю наливних суден до складу комісії можуть залучатися представники державної пожежної охорони.

Для здійснення митного контролю капітан судна чи уповноважена на це відповідним чином інша особа з командного складу судна подає відпо­відні документи, передбачені п. 1.2 ст. 335 Кодексу.

Посадова особа митного органу здійснює перевірку поданих докумен­тів відповідно до ст. 337 Кодексу, встановлює їх відповідність вимогам Ко­дексу, за відсутності у процесі перевірки зауважень надає дозвіл на початок вивантаження товарів із суден закордонного плавання або навантаження товарів на ці судна.

Вивантаження товарів із суден закордонного плавання та завантажен­ня товарів на ці судна здійснюються з дозволу митного органу та під його контролем.

Дозвіл митного органу на вивезення транспортних засобів і товарів із зони митного контролю порту надається на підставі оформлених митних декларацій чи інших документів, передбачених законодавством із питань митної справи, відповідно до визначеного Державною митною службою України порядку. Перебування у зоні митного контролю транспортних за­собів і товарів, митне оформлення яких завершено, є неприпустимим, крім випадків, коли таке перебування є наслідком функціональної і технологіч­ної діяльності порту чи митниця отримала від інших контролюючих орга­нів інформацію про можливе під час митного оформлення цих транспорт­них засобів і товарів порушення законодавства.

Митний орган веде облік транспортних засобів і товарів, які виванта­жуються із судна закордонного плавання.

У разі виявлення розходжень між фактичною кількістю транспортних засобів і товарів та даними, зазначеними у вантажних документах, або у разі виявлення пошкоджень, зі слідами порушення пакування вантажних місць, складається акт-повідомлення, який підписують представники ад­міністрації порту і митного органу.

Після розвантаження судна закордонного плавання у генеральному акті, який підписується представниками адміністрації порту, митного ор­гану і судна, вказується кількість місць і маса зданих судном і прийнятих портом товарів. Один примірник генерального акта зберігається у митно­му органі. Завантаження судна здійснюється лише за вантажними списка­ми, дорученнями на завантаження з дозволу митниці.

Відповідно до ч. 2 коментованої статті після прибуття вітчизняних або іноземних суден у територіальні води країни вони вважаються такими, що перебувають під митним контролем. Митний контроль починається з мо­менту перетинання судном і особами й товарами, які знаходяться на ньо­му, митного кордону країни і закінчується оформленням митних докумен­тів на випуск товарів і транспортних засобів.

Згідно з Порядком створення зон митного контролю, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2012 № 583, зони митно­го контролю можуть створюватися у морських і річкових портах. Товари, які вивантажені з суден у ці зони, вважаються такими, що знаходяться на складі тимчасового зберігання. Положення про склади тимчасового збері­гання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.05.2012 № 613. При цьому договір на зберігання товарів на складі тимчасового збе­рігання не вимагається.

У ч. 3 коментованої статті зазначено, що на адміністрацію морсько­го, річкового порту, на території яких знаходяться товари, покладено обов'язок зі сплати митних платежів, установлених законом на імпорт цих товарів у разі втрати товарів, що перебувають у зоні митного контролю на території морського, річкового порту (крім природних втрат за нормаль­них умов зберігання), або видачі їх без дозволу митного органу. У разі ви­никнення таких випадків, відповідно до ст. 286 Кодексу, товари, поміщені у митний режим імпорту, оподатковуються ввізним митом за ставками, які встановлюються Законом України “Про митний тариф України”. Акциз­ний податок справляється відповідно до розділу VI Податкового кодексу України з товарів і за ставками, визначеними у ст. 215 Податкового кодексу України, чинними на день подання митної декларації. Податок на додану вартість сплачується відповідно до пп. в) п. 185.1 ст. 185 розд. V Податко­вого кодексу України за ставкою, чинною на день подання митної декла­рації.

У ч. 4 коментованої статті йдеться про заборону здійснення будь-яких операцій із товарами без дозволу митного органу (наприклад, навантажен­ня, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, роз­пакування, упакування, перепакування товарів, митне оформлення яких не закінчено, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їхній упаковці), крім випадку здійснення перевізником вивезення за межі митної території України товарів, вивантажених із судна закордонно­го плавання на тимчасове зберігання у разі транзиту в межах одного пунк­ту пропуску у разі відмови у пропуску товарів через митний кордон Украї­ни чи у разі визнання товарів такими, що ввезені помилково.

У ч. 5 коментованої статті встановлено, що з метою надання митним органам можливості оцінити ризики при ввезенні товарів на митну тери­торію України морськими (річковими) суднами перевізник може надавати митному органу відомості про ці товари в електронному вигляді у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією.

Згідно з вимогами Міжнародної конвенції про спрощення і гармоніза­цію митних процедур 1973 р. управління ризиком - це основний принцип сучасних методів митного контролю, який дає можливість оптимально ви­користовувати ресурси митних органів, не зменшуючи ефективності мит­ного контролю, звільняє більшість зовнішньоторгових операторів від над­лишкового бюрократичного контролю.

З метою забезпечення вдосконалення діяльності митної служби Укра­їни, прискорення митних формальностей і спрощення митних процедур, підвищення ефективності митного контролю на основі системи аналізу й управління ризиками та на виконання пункту 55 заходів щодо виконання у 2005 р. Плану дій Україна - ЄС, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.04.2005 № 117-р було ухвалено Концепцію ство­рення, упровадження і розвитку системи аналізу та керування ризиками та Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю.

Процедури, що ґрунтуються на управлінні ризиком, концентрують мит­ний контроль на ділянках, де існує найбільший ризик, даючи змогу осно­вній масі товарів і фізичних осіб порівняно вільно проходити пункти про­пуску на митному кордоні.

Програмний код профілю ризику формується тільки для електронних профілів ризику, використовується для їх програмної реалізації й втілю­ється в один із модулів автоматизованої системи аналізу й управління ризиками Державної митної служби України - модуль АСАУР у пунктах пропуску через державний кордон для морського сполучення, відповідно до Порядку здійснення аналізу й оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого на­казом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 597.