Поняття, предмет та метод правового регулювання митного права

Митне право є юридичною оболонкою категорій «державна політика у сфері державної митної справи», «державна митна справа». Згідно зі ст. 5 Митного кодексу України (далі - МКУ) державна політика у сфері державної митної справи - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки.

Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики. Митне право є засобом державного регулювання митної справи на території України, оскільки правове регулювання є, як правило, державним регулюванням. Без митного права неможливим є створення нормально функціонуючого митного механізму, в основу якого покладено систему виконавчої влади в особі митних органів. У ст. 7 МКУ зазначається, що державну митну справу становлять:

1) встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення; 2) застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 3) справляння митних платежів; 4) ведення митної статистики; 5) обмін митною інформацією; 6) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; 7) здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України; 8) запобігання та протидія контрабанді; 9) боротьба з порушеннями митних правил; 10) організація і забезпечення діяльності митних органів.

Митне право - це комплексна галузь законодавства, система правових норм різної галузевої належності, які встановлюються чи санкціонуються державою для регулювання суспільних відносин, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Предмет митного права — суспільні організаційні відносини, що складаються в процесі і з приводу переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Переважно ці відносини є управлінськими, тобто відносинами влади підпорядкування. В той же час вони є майновими, але стосуються особистих немайнових. Окрім цього, митне право охоплює і процесуальні правовідносини. На предмет митного права впливають особливості міжнародних публічних відносин, концепція гуманітарного права та політики. Але за основним своїм спрямуванням — це відносини майнового характеру, особисті немайнові відносини та організаційно-управлінські відносини.

Метод митного права — це сукупність правових прийомів (засобів і способів), за допомогою яких здійснюється вплив на поведінку суб'єктів. Митне право регулює управлінські відносини при здійсненні митної справи, що зумовлює і його методи. Переважна частка владних вертикальних відносин митного права засновується на підпорядкуванні зобов'язаного суб'єкта носієві владних повноважень. Тому, митне право регулює відносини між його суб'єктами на засадах підлеглості.

6. Місце митного права у системі права України

На сьогоднішній день у вітчизняній науці не вироблено єдиного підходу щодо місця митного права у системі інших галузей права. Тривалий час митне право розглядалось як підгалузь чи інститут адміністративного права.

Найбільш вірогідною можна вважати позицію, яка підкреслює комплексність галузі митного законодавства. Митне право включає у себе норми різних галузей права. Наприклад, інститут митних платежів регулюється фінансово-правовими нормами, правоохоронна діяльність митних органів - адміністративним і кримінальним правом. В митному праві діють і норми міжнародного права. Кодифікація митного права підкреслює значимість зазначеної галузі для держави.

Митне право тісно пов'язане з іншими галузями права:

з конституційним правом. Враховуючи те, що митне право переслідує публічно-правові інтереси, основи державних відносин, які становлять предмет конституційного права, є фундаментом для усього митного механізму. Конституційні положення, які містяться у нормах, що стосуються митної справи, знаходять своє подальше втілення у нормах митного права.

Наприклад, п. 9 статті 92 Основного закону до виключного визначення законами України питань щодо митної справи. Згідно зі ст. 2 Конституції України «територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною». Зазначені конституційні положення деталізуються у Митному кодексі України. Зокрема, у ст. 1 зазначається, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють зазначені відносини, з міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі і на виконання Митного кодексу і інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом, Податковим кодексом та іншими законами України з питань оподаткування. У відповідності зі ст. ст. 9, 10 Митного кодексу України територія

України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України. Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.

з адміністративним правом. Митні органи як і інші органи виконавчої влади функціонують із ними на єдиних принципах. Як і адміністративному праву, митному праву притаманний імперативний метод регулювання. Крім того, порушення митних правил є різновидом адміністративних правопорушень, саме тому, здійснюючи правоохоронну діяльність, працівники митних органів звертаються до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення.

з фінансовим правом. Митні органи є суб'єктами фінансової діяльності держави, що знаходить своє вираження у формуванні доходної частини державного бюджету. Доходи від зовнішньоторговельної діяльності - вагома частина казни України. Фінансово-правові аспекти митного законодавства полягають у використанні положень, встановлених в нормах джерел фінансового права - Податкового і Бюджетного кодексів України, інших законодавчих актів.

з цивільним правом. У сфері митної справи суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності використовують і норми цивільного законодавства. Договори про надання послуг, про перевезення вантажів, про зберігання товару, заставні зобов'язанні - усе це сфера регулювання цивільного права. Митне законодавство містить банкетні норми, у яких містяться посилання на цивільно-правові норми.

<< | >>

↑

Источник: ОСНОВИ МИТНОГО ПРАВА. [Текст ] : конспект лекцій для студентів напряму підготовки: 6.070101 - Транспортні технології (за видами транспорту) денної форми навчання / уклад. Н.Ю. Щербюк. - Луцьк: Луцький НТУ,2014. - 156с.. 2014

Еще по теме Поняття, предмет та метод правового регулювання митного права:

- Митне право України - Таможенное право России -