Стаття 417. Правове регулювання взаємовідносин митного брокера з особою, інтереси якої він представляє

1. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.

За практикою, між митним брокером і суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності (громадянином) договірні відносини виникають на підставі до­говору доручення (гл.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчи­нити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, учинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встанов­лено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок дові­рителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором.

У договорі може встановлюватися строк дії такого доручення та/або територія, в межах якої є чинним виключне право повіреного (ст. 1000 ЦК України).

Договір доручення є різновидом договору про надання послуг. Сторо­нами в договорі доручення виступають довіритель та повірений.

Митний брокер може укладати договір доручення з будь-яким власни­ком (володільцем) вантажу, який до нього звернеться, крім випадків, коли є достатні підстави вважати, що дія чи бездіяльність такого власника (во­лодільця) протиправна й зумовлює кримінальну відповідальність або від­повідальність, передбачену МКУ.

У договорі доручення визначаються права та обов'язки сторін. Митний брокер виконує обов'язки та несе відповідальність згідно з укладеним до­говором.

Митний брокер повинен зберігати всю документацію, пов'язану зі сво­єю діяльністю, протягом терміну встановленого законодавством України.

Спори між митним брокером і власником (володільцем) вантажу вирі­шується відповідно до чинного законодавства України.