Стаття 425. Правове регулювання взаємовідносин утримувача митного складу з іншими особами та митними органами

1. Взаємовідносини утримувача митного складу відкритого типу з особами, які розміщують товари на цьому складі, визначаються відповідним договором.

2. Взаємовідносини утримувача митного складу з митним органом визначаються затвердженою керівником митного органу та погодженою утримувачем митного скла­ду процедурою експлуатації такого складу, яка встановлює:

1) перелік посадових осіб, які мають право доступу на митний склад;

2) особу керуючого митним складом;

3) мінімальну кількість посадових осіб митного органу, які будуть залучені до здійснення митного контролю та митного оформлення;

4) режим роботи складу;

5) терміни подання утримувачем митного складу звітів про рух товарів на складі;

6) особливості функціонування митного складу (за наявності).

3. У разі розміщення товарів на митних складах з ініціативи митного органу вза­ємовідносини власника митного складу з митними органами визначаються у відповід­ному договорі, укладеному згідно з цивільним законодавством України.

Коментована стаття встановлює окремі правила взаємодії утримувачів митних складів з іншими суб'єктами в процесі використання таких скла­дів. Зазвичай відносини цих утримувачів з іншими юридичними особами мають приватноправовий характер, тоді як відносини з митними орга­нами, що здійснюють державне управління у сфері функціонування мит­них складів, є публічно-правовими. Однак із загального правила можливі окремі винятки.

Правові відносини, що виникають між утримувачем митного складу відкритого типу з особами, які розміщують товари на цьому складі, мають чіткий господарський характер. Вони виникають і розвиваються на підста­ві укладеного господарського договору (контракту). За змістом ці відноси­ни близькі до договору зберігання на товарному складі. Порядок укладен­ня, виконання та припинення таких договорів регулюється параграфами 1 і 2 гл. 66 ЦК України, а також іншими нормами Цивільного та Господар­ського кодексів України.

Уся діяльність митного складу здійснюється відповідно до внутрішньо- організаційного нормативного документа - Процедури експлуатації мит­ного складу. При поданні до митниці заяви про відкриття митного складу його утримувач, крім іншого, додає до заяви самостійно розроблений і на­лежним чином погоджений проект Процедури експлуатації митного скла­ду. У разі надання дозволу на відкриття митного складу митниця затвер­джує Процедури експлуатації митного складу, таким чином перетворюючи проект на документ нормативного характеру. Чинними підзаконними ак­тами не встановлено типової Процедури експлуатації митного складу, од­нак ч. 2 коментованої статті визначає дані, що підлягають обов'язковому відображенню у Процедурі. До них належать: перелік посадових осіб, які мають право доступу на митний склад; особа керуючого митним складом; мінімальна кількість посадових осіб митного органу, які будуть залуче­ні до здійснення митного контролю та митного оформлення; режим ро­боти складу; терміни подання утримувачем митного складу звітів про рух товарів на складі; особливості функціонування митного складу (за наяв­ності).

У разі виникнення необхідності переоформлення дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу перезатвердженню підлягає і Процедура експлуатації митного складу.

У ч. 3 коментованої статті вказується, що за певних обставин митні ор­гани можуть самостійно ініціювати розміщення товарів на митному скла­ді. Це можливо насамперед у випадках, коли згідно зі ст. 238 Кодексу това­ри передаються на зберігання митному органу, однак з технічних причин не можуть бути розміщені на його складах. Тоді митному органу надано право передавати ці товари на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для їх належного зберігання. Найімовірнішим претендентом, якому можуть бути передані такі товари, є підприємство, яке надає платні послуги щодо зберігання товарів під митним контролем, тобто утримувач митного складу. Вступаючи у правові відносини з цим утримувачем стосовно розміщення на ньому товарів, митний орган висту­пає не як орган державного управління, а як учасник господарських від­носин, тому таке розміщення здійснюється на підставі відповідного госпо­дарського договору. Не можуть бути поміщені на митний склад з ініціативи митних органів товари, що підлягають обов'язковій передачі на зберігання митним органам, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 238 Кодексу.

У цій статті законодавцем не визначено, як складаються правові відно­сини між утримувачем митного складу закритого типу та підприємства­ми, що є учасниками об'єднання підприємств, до яких входить утримувач. Найімовірніше, вони мають бути врегульовані статутними документами об'єднання підприємств.