<<
>>

3.3. Міжнародно-правові гарантії виборів Президента України.

Після набуття Україною незалежності, зміцнення її позицій в Організації Об’єднаних Націй, вступу до Ради Європи та Парламентського Союзу, а також інших міжнародних організацій, приєднання до міжнародно-правових актів у сфері прав людини та впровадження їх норм у внутрішнє законодавство України в Україні з’явилась нова, міжнародна форма гарантування виборів Президента України.

Одночасно пріоритетним видом міжнародних гарантій у сфері виборів Президента України є міжнародне спостереження за їх організацією і проведенням. Потрібно зазначити, що необхідність незалежного спостереження за виборами існує як у державах, де склалася стабільна система демократичних інститутів, так і в державах, які знаходяться в трансформаційному стані./73/1)

Міжнародний досвід проведення спостереження за виборами свідчить, що атмосфера відкритості, яка створюється під час організації виборчої кампанії, присутність спостерігачів на виборчих дільницях в день голосування значно збільшує впевненість у справедливості виборів і сприяє більш активній участі в них громадян. /100/2)

Присутність на виборах міжнародних спостерігачів, окрім основного свого завдання – виявлення ступеню легітимності виборів, дозволяє співвіднести національне законодавство і саму виборчу процедуру з відповідними міжнародними стандартами. У “Керівництві по спостереженню за виборами” ОБСЄ визначено два види спостереження за виборами: “довгострокове спостереження” та “короткострокове спостереження”. Згідно з цим документом “Довгострокові спостерігачі працюють протягом всіх стадій виборів, в той час як короткострокові – присутні в основному в день виборів. Метою довгострокового спостереження є набуття поглибленого знання про різні стадії виборчого циклу. Метою короткострокового спостереження є виконання більш класичних обов”язків спостереження за виборами. Воно забезпечує широку присутність спостерігачів на території всієї країни для оцінки заключних дій виборчої кампанії, для виборів і підрахунку голосів”./67/1)

Участь міжнародних спостерігачів на виборах Президента України в нашій країні була започаткована під час проведення 1 грудня 1991 року перших виборів Президента України.

Однак, у президентське виборче законодавство термін “офіційний спостерігач”, що передбачав спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій, було запроваджено у 1994 році з прийняттям нової редакції Закону України “Про вибори Президента України”.

Досвід останніх виборчих кампаній по виборах Президента України, безперечно, підтвердив надзвичайно важливу роль, що відіграє інститут спостерігачів у виборчому процесі. Введення цього важливого інституту в українське виборче законодавство, на нашу думку, дозволило вивести Україну в коло держав, що мають демократичне виборче законодавство.

До чинного За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ви­бо­ри Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни» вклю­че­но окре­му стат­тю 38 «Офіційні спо­сте­рі­га­чі на ви­бо­рах Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни». Від­по­ві­д­но до ці­єї стат­ті у ви­бор­чій кам­па­нії по ви­бо­рах Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни мо­жуть бра­ти участь офі­цій­ні спо­сте­рі­га­чі від іно­зе­м­них дер­жав і між­на­ро­д­них ор­га­ні­за­цій. По­ря­док ре­є­с­т­ра­ції та ста­тус офі­цій­них спо­сте­рі­га­чів ви­зна­ча­ю­ть­ся По­ло­жен­ням, що за­твер­джу­є­ть­ся Цен­т­раль­ною ви­бор­чою ко­мі­сі­єю.

Слід зауважити, що відповідно до По­ло­жен­ня про по­ря­док ре­є­с­т­ра­ції та ста­тус офі­цій­них спо­сте­рі­га­чів на ви­бо­рах Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни, роз­ро­б­леного Цен­т­раль­ною ви­бор­чою ко­мі­сією, офі­цій­ним спо­сте­рі­га­чам від іно­зе­м­них дер­жав та між­на­ро­д­них ор­га­ні­за­цій було надано такі ж права і обов\'язки, як і вітчизняним офіційним спостерігачам. Зокрема, міжнародні офі­цій­ні спо­сте­рі­га­чі ма­ють пра­во: бу­ти при­су­т­ні­ми на за­сі­дан­нях ви­бор­чих ко­мі­сій; бу­ти при­су­т­ні­ми на зу­стрі­чах кан­ди­да­тів у Пре­зи­ден­ти Укра­ї­ни з ви­бор­ця­ми, пе­ред­ви­бо­р­них збо­рах, мі­тин­гах; зна­йо­ми­ти­ся з ма­те­рі­а­ла­ми пе­ред­ви­бо­р­ної агіта­ції; пе­ре­бу­ва­ти у при­мі­щен­нях ви­бор­чих ді­ль­ниць пе­ред по­ча­т­ком го­ло­су­ван­ня при пе­ре­ві­р­ці ви­бор­чих скри­ньок, пло­м­бу­ван­ні або опе­ча­ту­ван­ні їх, під час го­ло­су­ван­ня; за рі­шен­ням від­по­ві­д­ної ви­бор­чої ко­мі­сії ро­би­ти кі­но­зйо­м­ки, ау­діо- та ві­де­о­за­пи­си, фо­то­гра­фу­ва­ти; про­во­ди­ти прес-­кон­фе­ре­н­ції з до­дер­жан­ням ви­мог за­ко­но­дав­с­т­ва Укра­ї­ни; утво­рю­ва­ти за по­го­джен­ням з Цен­т­раль­ною ви­бор­чою ко­мі­сі­єю тим­ча­со­ві гру­пи з чи­с­ла офі­цій­них спо­сте­рі­га­чів для ко­ор­ди­на­ції їх ді­я­ль­но­с­ті у ме­жах по­в­но­ва­жень, пе­ре­дба­че­них За­ко­ном Укра­ї­ни «Про ви­бо­ри Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни».

Таким чином, на нашу думку, можна стверджувати, що після введення у виборчий Закон інституту міжнародних спостерігачів у вітчизняному виборчому законодавстві створилася надзвичайно цікава правова специфіка, суть якої зводиться до того, що фактично політичні права під час виборів Президента України, а саме: право на участь у контролі за виборами, мають не тільки громадяни України, але й іноземці, причому як представники зарубіжних країн, так і міжнародних організацій. Тобто, міжнародні офіційні спостерігачі, здійснюючи свої повноваження щодо спостереження за ходом виборів Глави нашої держави фактично за своїм правовим статусом є теж суб’єктами виборчого процесу по виборах Президента України.

Одночасно, при­су­т­ність міжнародних спо­сте­рі­га­чів на ви­борах Президента України, безперечно, до­зво­ляє здій­с­ню­ва­ти міжнародний кон­т­роль за проведенням ви­борів, що є вагомим чинником уне­мо­ж­ли­в­лення фаль­си­фі­ка­ції ре­зуль­та­тів го­ло­су­ван­ня. Однак, на нашу думку, правовий статус та діяльність міжнародних спостерігачів на виборах Президента України повинні бути врегульовані безпосередньо в Законі, а не регулюватися Положенням, яке затверджується Центральною виборчою комісією.

Разом із тим, слід мати на увазі, що міжнародне спостереження властиве тільки для країн, що стоять на демократичному шляху розвитку. В країнах сталої демократії такий вид спостереження за виборами не практикується. З огляду на це, на нашу думку, існування інституту міжнародного спостереження за виборами Президента України є політичною доцільністю сьогоднішніх реалій нашої державності, і по мірі того, як буде стверджуватись демократія в Україні, відпаде і необхідність в існуванні такого інституту, що, зрозуміло, не виключає взаємовигідних стосунків у частині вивчення зарубіжної практики, обміну досвідом в організації і проведенні виборів.

Таким чином, можна зробити такі висновки:

1. Створення належних умов для повноцінної реалізації вільного волевиявлення під час виборів Президента України залежить від цілої низки політико-правових, економічних, ідеологічних та інших чинників, а також від рівня правової культури наших виборців, а точніше – від того, як рішуче захищають громадяни свої конституційні виборчі права.

2. Гарантії виборів Президента України - це система засобів, за допомогою яких Конституцією та законами України встановлюється порядок організації та проведення виборів Президента України і забезпечується його охорона, а в разі порушення встановленого порядку виборів Президента України відновлюється їх конституційність та законність.

2. Гарантії виборів Президента України поділяються на національні гарантії виборів Президента України та міжнародно-правові гарантії виборів Президента України.

3. Національні гарантії виборів Президента України поділяються на загально-соціальні, організаційно-правові та нормативно-правові гарантії.

До загально-соціальних гарантій виборів Президента України відносять політичні, економічні, ідеологічні тощо. Причому:

- під політичними гарантіями здійснення конституційних виборчих прав громадян України під час виборів Президента України потрібно розуміти політичну систему України взагалі;

- під економічними гарантіями здійснення конституційних виборчих прав громадян України під час виборів Президента України слід розуміти спроможність суспільства і держави забезпечити необхідні фінансові та матеріально-технічні умови для здійснення народного волевиявлення під час виборів Президента України;

- до ідеологічних гарантій здійснення конституційних виборчих прав громадян України під час виборів Президента України слід віднести правову культуру наших громадян взагалі та діяльність органів державної влади і органів місцевого самоврядування щодо підвищення рівня правової культури нашого населення, що дає можливість громадянам зробити більш усвідомлене й виважене рішення під час здійснення волевиявлення на виборах Президента України, а також розвиток різних ідеологій.

Організаційно-правовими гарантіями виборів Президента України виступає діяльність організаторів виборів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, яка спрямована на забезпечення належних умов для функціонування безпосередньої демократії та її інститутів.

Засади організаційно-правових гарантій передбачено в Основному Законі України, де визначено строки та суб\'єкт призначення виборів Президента України, а також порядок призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії тощо. Більш широко гарантії виборів Президента України закріплені в спеціальному Законі України "Про вибори Президента України", в якому визначається порядок призначення усіх видів виборів Президента України; утворення виборчих округів та виборчих дільниць; утворення виборчих комісій, організація їх роботи, оскарження рішень; забезпечення з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб належних умов для здійснення громадянами своїх виборчих прав. Важлива регламентація організаційно-правових гарантій виборів Президента України встановлена у Законі України "Про Центральну виборчу комісію", де визначено порядок утворення, склад, правовий статус і повноваження членів Комісії та організацію її діяльності, а також повноваження Комісії щодо підготовки організації і проведення виборів Президента України.

Нормативно-правові гарантії виборів Президента України визначають основні засади участі в них громадян України, коло суб\'єктів виборів Президента України, порядок підготовки організації і проведення виборів Президента України, а також юридичну відповідальність у разі порушення положень Конституції України та Закону України “Про вибори Президента України”.

Нормативно-правові гарантії виборів Президента України поділяються на установчі, регулятивні, відновлювальні, каральні.

Установчі гарантії визначають основні принципи та засади організації виборів Президента України, коло суб’єктів виборчого процесу та правові основи участі цих суб’єктів у виборах, відповідний їх обсяг прав, обов’язків та повноважень. Гарантії установчого характеру закріплені у нормах матеріального характеру, що містяться в Конституції України та загальних положеннях Закону про вибори Президента України.

Регулятивні юридичні гарантії закріплюються в процесуальних нормах, зокрема тих, що регламентують порядок підготовки організації і проведення виборів Президента України.

Відновлювальні гарантії пов’язані насамперед зі встановленням та захистом широкого кола виборчих прав громадян України.

На нашу думку, можна запропонувати визначення ви­бор­чих спо­рів як роз­бі­ж­но­с­тей з при­во­ду за­сто­су­ван­ня ви­бор­чо­го за­ко­но­дав­с­т­ва, які ви­ни­ка­ють при при­зна­чен­ні, під­го­то­в­ці, про­ве­ден­ні і вста­но­в­лен­ні ре­зуль­та­тів ви­бо­рів, що ви­рі­шу­ю­ть­ся ви­бор­чи­ми ко­мі­сі­я­ми рі­з­них рі­в­нів або в су­до­вих ін­ста­н­ці­ях.

Для встановлення належної та ефективної процедури розгляду виборчих спорів, то, на нашу думку:

- роз­г­ля­да­ти спра­ви щодо по­ру­шен­ь ви­бор­чо­го за­ко­но­дав­с­т­ва повинні ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ні су­ди, які передбачається створити в Україні у разі прийнняття нового закону про судоустрій;

- для пе­в­них ви­дів по­ру­шень має бу­ти вста­но­в­ле­ний кон­к­ре­т­ний ме­ха­нізм роз­г­ля­ду скарг;

- в За­ко­ні повинен бути за­крі­п­ле­ний по­ря­док, за яким ви­бор­ча ко­мі­сія ви­що­го рі­в­ня має пра­во ска­су­ва­ти рі­шен­ня від­по­ві­д­ної ви­бор­чої ко­мі­сії, а та­кож зо­бо­в’я­за­ти її по­вто­р­но роз­г­ля­ну­ти пи­тан­ня або при­йня­ти рі­шен­ня по су­ті ска­р­ги;

- За­ко­ном по­вин­но бу­ти встановлено, що в ра­зі як­що ска­р­га при­йня­та су­дом до роз­г­ля­ду, а до ви­бор­чої ко­мі­сії по­да­но ска­р­гу з тим же пре­д­ме­том і за ти­ми ж під­ста­ва­ми, ви­бор­ча ко­мі­сія при­зу­пи­няє роз­г­ляд ска­р­ги до на­бут­тя за­кон­ної си­ли рі­шен­ня су­ду;

- всі правові нор­ми, що сто­су­ю­ть­ся про­це­су оска­р­жен­ня по­ру­шень ви­бор­чих прав гро­ма­дян Укра­ї­ни, мають бути ви­кла­де­ні в окре­мому роз­ді­лі За­ко­ну під назвою “Оскарження порушень виборчих прав громадян на виборах Президента України і відповідальність за них”.

Каральною гарантією виборів Президента України виступає встановлена законом юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства.

За­ле­ж­но­ від нор­ма­ти­в­ної ба­зи слід розрізняти три ос­но­в­ні ви­ди від­по­ві­даль­но­с­ті за по­ру­шен­ня ви­бор­чо­го за­ко­но­дав­с­т­ва: кон­с­ти­ту­цій­но-пра­во­ву, адміністративну та кримінальну.

З метою встановлення належної конституційно-правової відповідальності за порушення законодавства про вибори Президента України:

- Цен­т­раль­на ви­бор­ча ко­мі­сія повинна бути наділена правом приймати рішення про від­мо­ву в ре­є­с­т­ра­ції або про ска­су­ван­ня реєстрації кан­ди­дата у Президенти України у ра­зі: ви­яв­лен­ня Дер­жа­в­ною по­да­т­ко­вою ад­мі­ні­с­т­ра­ці­єю у де­кла­ра­ції про май­но та до­хо­ди кан­ди­да­та сві­до­мо не­пра­в­ди­вих ві­до­мо­с­тей; вста­но­в­лен­ня фа­к­тів ви­ко­ри­с­тан­ня ним ко­ш­тів для фі­нан­су­ван­ня пе­ред­ви­бо­р­ної агіта­ції по­за ме­жа­ми осо­би­с­то­го ви­бор­чо­го фон­ду; ви­го­то­в­лення дру­ко­ва­них агіта­цій­них ма­те­рі­а­лів без відомостей про ор­га­ні­за­цію, уста­но­ву та осіб, від­по­ві­даль­них за їх ви­пуск, ви­хі­д­ні да­ні уста­но­ви, що здій­с­ни­ла друк, ві­до­мо­с­ті про за­галь­ний ти­раж від­по­ві­д­но­го дру­ко­ва­но­го ма­те­рі­а­лу; від­вер­того про­ве­дення пе­ред­ви­бо­р­ної агіта­ції, що су­про­во­джу­є­ть­ся на­дан­ням ви­бор­цям без­оп­ла­т­но або на пі­ль­го­вих умо­вах то­ва­рів, по­слуг, цін­них па­пе­рів, гро­шей, кре­ди­тів, ло­те­рей, ін­ших ма­те­рі­аль­них цін­но­с­тей; ведення пе­ред­ви­бо­р­ної агіта­ції в за­ру­бі­ж­них за­со­бах ма­со­вої ін­фор­ма­ції, що ді­ють на те­ри­то­рії Укра­ї­ни, то­що;

- повинна бути встановлена відповідальність в законодавстві щодо ор­га­нів дер­жа­в­ної вла­ди (у тому числі су­до­вих ор­га­нів і ор­га­нів про­ку­ра­ту­ри) та ор­га­нів мі­с­це­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня, їх по­са­до­вих і слу­ж­бо­вих осіб. Закон повинен пе­ре­дба­чити ос­но­в­ну конституційно-правову від­по­ві­даль­ність за по­ру­шен­ня норм і пра­вил ви­бор­ів – мо­ж­ли­ві­с­ть ви­знан­ня ви­бо­рів не­дій­с­ни­ми.

З метою встановлення належної адміністративної відповідальності за порушення законодавства про вибори Президента України Кодекс України про адміністративні правопорушення повинен бути доповнений окремою главою “Адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення”, яка передбачала б вичерпну відповідальність за всі види адміністративних правопорушень, що передбачені виборчим законодавством України.

Для встановлення належної кримінальної відповідальності за порушення законодавства про вибори Президента України в законодавстві потрібно розширити коло суб’єктів кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти виборчих прав громадян України. Зокрема, у Кримінальному кодексі України доцільно передбачити кримінальну відповідальність за перешкоджання роботі виборчих комісій чи членів виборчих комісій шляхом застосування насильства або погрози застосування насильства, а також знищення майна або погрози знищити майно.

4. Пріоритетним видом міжнародних гарантій у сфері виборів Президента України є міжнародне спостереження за їх організацією і проведенням.

Політичні права під час виборів Президента України, а саме - право на участь у контролі за виборами, мають не тільки громадяни України, але й іноземці, причому як представники зарубіжних країн, так і міжнародних організації.

Правовий статус та порядок діяльності міжнародних спостерігачів на виборах Президента України мають бути безпосередньо врегульовані в Законі.

<< | >>
Источник: КНЯЗЕВИЧ РУСЛАН ПЕТРОВИЧ. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Одеса - 2002. 2002

Скачать оригинал источника

Еще по теме 3.3. Міжнародно-правові гарантії виборів Президента України.:

  1. 3.1. Національні гарантії виборів Президента України.
  2. Функції виборів Президента України та механізм їх організації і проведення.
  3. 1.3. Становлення інституту виборів Президента України
  4. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. (8 червня 1995 р.)
  5. Вибори Президента України як форма безпосередньої демократії та інститут виборчого права України
  6. РОЗДІЛ 2 КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
  7. 2.2. Основні стадії (етапи) виборчого процесу по виборах Президента України
  8. Зміст теми. Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ. Сутність міжнародного кредиту. Об’єкти та суб’єкти міжнародного кредиту. Міжнародний валютний фонд, його капітал і основні напрями діяльності. Проце
  9. 3.3. Підстави виконання рішень міжнародних та іноземних судів і арбітражів на території України
  10. КНЯЗЕВИЧ РУСЛАН ПЕТРОВИЧ. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Одеса - 2002, 2002
  11. Козацьке питання у Речі Посполитій як суспільно-станова та міжнародна проблеми та його відображення у вітчизняній політико- правовій думці
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -