3.3. Міжнародно-правові гарантії виборів Президента України.
Після набуття Україною незалежності, зміцнення її позицій в Організації Об’єднаних Націй, вступу до Ради Європи та Парламентського Союзу, а також інших міжнародних організацій, приєднання до міжнародно-правових актів у сфері прав людини та впровадження їх норм у внутрішнє законодавство України в Україні з’явилась нова, міжнародна форма гарантування виборів Президента України.
Одночасно пріоритетним видом міжнародних гарантій у сфері виборів Президента України є міжнародне спостереження за їх організацією і проведенням. Потрібно зазначити, що необхідність незалежного спостереження за виборами існує як у державах, де склалася стабільна система демократичних інститутів, так і в державах, які знаходяться в трансформаційному стані./73/1)
Міжнародний досвід проведення спостереження за виборами свідчить, що атмосфера відкритості, яка створюється під час організації виборчої кампанії, присутність спостерігачів на виборчих дільницях в день голосування значно збільшує впевненість у справедливості виборів і сприяє більш активній участі в них громадян. /100/2)
Присутність на виборах міжнародних спостерігачів, окрім основного свого завдання – виявлення ступеню легітимності виборів, дозволяє співвіднести національне законодавство і саму виборчу процедуру з відповідними міжнародними стандартами. У “Керівництві по спостереженню за виборами” ОБСЄ визначено два види спостереження за виборами: “довгострокове спостереження” та “короткострокове спостереження”. Згідно з цим документом “Довгострокові спостерігачі працюють протягом всіх стадій виборів, в той час як короткострокові – присутні в основному в день виборів. Метою довгострокового спостереження є набуття поглибленого знання про різні стадії виборчого циклу. Метою короткострокового спостереження є виконання більш класичних обов”язків спостереження за виборами. Воно забезпечує широку присутність спостерігачів на території всієї країни для оцінки заключних дій виборчої кампанії, для виборів і підрахунку голосів”./67/1)
Участь міжнародних спостерігачів на виборах Президента України в нашій країні була започаткована під час проведення 1 грудня 1991 року перших виборів Президента України.
Однак, у президентське виборче законодавство термін “офіційний спостерігач”, що передбачав спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій, було запроваджено у 1994 році з прийняттям нової редакції Закону України “Про вибори Президента України”.Досвід останніх виборчих кампаній по виборах Президента України, безперечно, підтвердив надзвичайно важливу роль, що відіграє інститут спостерігачів у виборчому процесі. Введення цього важливого інституту в українське виборче законодавство, на нашу думку, дозволило вивести Україну в коло держав, що мають демократичне виборче законодавство.
До чинного Закону України «Про вибори Президента України» включено окрему статтю 38 «Офіційні спостерігачі на виборах Президента України». Відповідно до цієї статті у виборчій кампанії по виборах Президента України можуть брати участь офіційні спостерігачі від іноземних держав і міжнародних організацій. Порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів визначаються Положенням, що затверджується Центральною виборчою комісією.
Слід зауважити, що відповідно до Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, розробленого Центральною виборчою комісією, офіційним спостерігачам від іноземних держав та міжнародних організацій було надано такі ж права і обов\'язки, як і вітчизняним офіційним спостерігачам. Зокрема, міжнародні офіційні спостерігачі мають право: бути присутніми на засіданнях виборчих комісій; бути присутніми на зустрічах кандидатів у Президенти України з виборцями, передвиборних зборах, мітингах; знайомитися з матеріалами передвиборної агітації; перебувати у приміщеннях виборчих дільниць перед початком голосування при перевірці виборчих скриньок, пломбуванні або опечатуванні їх, під час голосування; за рішенням відповідної виборчої комісії робити кінозйомки, аудіо- та відеозаписи, фотографувати; проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України; утворювати за погодженням з Центральною виборчою комісією тимчасові групи з числа офіційних спостерігачів для координації їх діяльності у межах повноважень, передбачених Законом України «Про вибори Президента України».
Таким чином, на нашу думку, можна стверджувати, що після введення у виборчий Закон інституту міжнародних спостерігачів у вітчизняному виборчому законодавстві створилася надзвичайно цікава правова специфіка, суть якої зводиться до того, що фактично політичні права під час виборів Президента України, а саме: право на участь у контролі за виборами, мають не тільки громадяни України, але й іноземці, причому як представники зарубіжних країн, так і міжнародних організацій. Тобто, міжнародні офіційні спостерігачі, здійснюючи свої повноваження щодо спостереження за ходом виборів Глави нашої держави фактично за своїм правовим статусом є теж суб’єктами виборчого процесу по виборах Президента України.
Одночасно, присутність міжнародних спостерігачів на виборах Президента України, безперечно, дозволяє здійснювати міжнародний контроль за проведенням виборів, що є вагомим чинником унеможливлення фальсифікації результатів голосування. Однак, на нашу думку, правовий статус та діяльність міжнародних спостерігачів на виборах Президента України повинні бути врегульовані безпосередньо в Законі, а не регулюватися Положенням, яке затверджується Центральною виборчою комісією.
Разом із тим, слід мати на увазі, що міжнародне спостереження властиве тільки для країн, що стоять на демократичному шляху розвитку. В країнах сталої демократії такий вид спостереження за виборами не практикується. З огляду на це, на нашу думку, існування інституту міжнародного спостереження за виборами Президента України є політичною доцільністю сьогоднішніх реалій нашої державності, і по мірі того, як буде стверджуватись демократія в Україні, відпаде і необхідність в існуванні такого інституту, що, зрозуміло, не виключає взаємовигідних стосунків у частині вивчення зарубіжної практики, обміну досвідом в організації і проведенні виборів.
Таким чином, можна зробити такі висновки:
1. Створення належних умов для повноцінної реалізації вільного волевиявлення під час виборів Президента України залежить від цілої низки політико-правових, економічних, ідеологічних та інших чинників, а також від рівня правової культури наших виборців, а точніше – від того, як рішуче захищають громадяни свої конституційні виборчі права.
2. Гарантії виборів Президента України - це система засобів, за допомогою яких Конституцією та законами України встановлюється порядок організації та проведення виборів Президента України і забезпечується його охорона, а в разі порушення встановленого порядку виборів Президента України відновлюється їх конституційність та законність.
2. Гарантії виборів Президента України поділяються на національні гарантії виборів Президента України та міжнародно-правові гарантії виборів Президента України.
3. Національні гарантії виборів Президента України поділяються на загально-соціальні, організаційно-правові та нормативно-правові гарантії.
До загально-соціальних гарантій виборів Президента України відносять політичні, економічні, ідеологічні тощо. Причому:
- під політичними гарантіями здійснення конституційних виборчих прав громадян України під час виборів Президента України потрібно розуміти політичну систему України взагалі;
- під економічними гарантіями здійснення конституційних виборчих прав громадян України під час виборів Президента України слід розуміти спроможність суспільства і держави забезпечити необхідні фінансові та матеріально-технічні умови для здійснення народного волевиявлення під час виборів Президента України;
- до ідеологічних гарантій здійснення конституційних виборчих прав громадян України під час виборів Президента України слід віднести правову культуру наших громадян взагалі та діяльність органів державної влади і органів місцевого самоврядування щодо підвищення рівня правової культури нашого населення, що дає можливість громадянам зробити більш усвідомлене й виважене рішення під час здійснення волевиявлення на виборах Президента України, а також розвиток різних ідеологій.
Організаційно-правовими гарантіями виборів Президента України виступає діяльність організаторів виборів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, яка спрямована на забезпечення належних умов для функціонування безпосередньої демократії та її інститутів.
Засади організаційно-правових гарантій передбачено в Основному Законі України, де визначено строки та суб\'єкт призначення виборів Президента України, а також порядок призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії тощо. Більш широко гарантії виборів Президента України закріплені в спеціальному Законі України "Про вибори Президента України", в якому визначається порядок призначення усіх видів виборів Президента України; утворення виборчих округів та виборчих дільниць; утворення виборчих комісій, організація їх роботи, оскарження рішень; забезпечення з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб належних умов для здійснення громадянами своїх виборчих прав. Важлива регламентація організаційно-правових гарантій виборів Президента України встановлена у Законі України "Про Центральну виборчу комісію", де визначено порядок утворення, склад, правовий статус і повноваження членів Комісії та організацію її діяльності, а також повноваження Комісії щодо підготовки організації і проведення виборів Президента України.Нормативно-правові гарантії виборів Президента України визначають основні засади участі в них громадян України, коло суб\'єктів виборів Президента України, порядок підготовки організації і проведення виборів Президента України, а також юридичну відповідальність у разі порушення положень Конституції України та Закону України “Про вибори Президента України”.
Нормативно-правові гарантії виборів Президента України поділяються на установчі, регулятивні, відновлювальні, каральні.
Установчі гарантії визначають основні принципи та засади організації виборів Президента України, коло суб’єктів виборчого процесу та правові основи участі цих суб’єктів у виборах, відповідний їх обсяг прав, обов’язків та повноважень. Гарантії установчого характеру закріплені у нормах матеріального характеру, що містяться в Конституції України та загальних положеннях Закону про вибори Президента України.
Регулятивні юридичні гарантії закріплюються в процесуальних нормах, зокрема тих, що регламентують порядок підготовки організації і проведення виборів Президента України.
Відновлювальні гарантії пов’язані насамперед зі встановленням та захистом широкого кола виборчих прав громадян України.
На нашу думку, можна запропонувати визначення виборчих спорів як розбіжностей з приводу застосування виборчого законодавства, які виникають при призначенні, підготовці, проведенні і встановленні результатів виборів, що вирішуються виборчими комісіями різних рівнів або в судових інстанціях.
Для встановлення належної та ефективної процедури розгляду виборчих спорів, то, на нашу думку:
- розглядати справи щодо порушень виборчого законодавства повинні адміністративні суди, які передбачається створити в Україні у разі прийнняття нового закону про судоустрій;
- для певних видів порушень має бути встановлений конкретний механізм розгляду скарг;
- в Законі повинен бути закріплений порядок, за яким виборча комісія вищого рівня має право скасувати рішення відповідної виборчої комісії, а також зобов’язати її повторно розглянути питання або прийняти рішення по суті скарги;
- Законом повинно бути встановлено, що в разі якщо скарга прийнята судом до розгляду, а до виборчої комісії подано скаргу з тим же предметом і за тими ж підставами, виборча комісія призупиняє розгляд скарги до набуття законної сили рішення суду;
- всі правові норми, що стосуються процесу оскарження порушень виборчих прав громадян України, мають бути викладені в окремому розділі Закону під назвою “Оскарження порушень виборчих прав громадян на виборах Президента України і відповідальність за них”.
Каральною гарантією виборів Президента України виступає встановлена законом юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства.
Залежно від нормативної бази слід розрізняти три основні види відповідальності за порушення виборчого законодавства: конституційно-правову, адміністративну та кримінальну.
З метою встановлення належної конституційно-правової відповідальності за порушення законодавства про вибори Президента України:
- Центральна виборча комісія повинна бути наділена правом приймати рішення про відмову в реєстрації або про скасування реєстрації кандидата у Президенти України у разі: виявлення Державною податковою адміністрацією у декларації про майно та доходи кандидата свідомо неправдивих відомостей; встановлення фактів використання ним коштів для фінансування передвиборної агітації поза межами особистого виборчого фонду; виготовлення друкованих агітаційних матеріалів без відомостей про організацію, установу та осіб, відповідальних за їх випуск, вихідні дані установи, що здійснила друк, відомості про загальний тираж відповідного друкованого матеріалу; відвертого проведення передвиборної агітації, що супроводжується наданням виборцям безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, цінних паперів, грошей, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей; ведення передвиборної агітації в зарубіжних засобах масової інформації, що діють на території України, тощо;
- повинна бути встановлена відповідальність в законодавстві щодо органів державної влади (у тому числі судових органів і органів прокуратури) та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Закон повинен передбачити основну конституційно-правову відповідальність за порушення норм і правил виборів – можливість визнання виборів недійсними.
З метою встановлення належної адміністративної відповідальності за порушення законодавства про вибори Президента України Кодекс України про адміністративні правопорушення повинен бути доповнений окремою главою “Адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення”, яка передбачала б вичерпну відповідальність за всі види адміністративних правопорушень, що передбачені виборчим законодавством України.
Для встановлення належної кримінальної відповідальності за порушення законодавства про вибори Президента України в законодавстві потрібно розширити коло суб’єктів кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти виборчих прав громадян України. Зокрема, у Кримінальному кодексі України доцільно передбачити кримінальну відповідальність за перешкоджання роботі виборчих комісій чи членів виборчих комісій шляхом застосування насильства або погрози застосування насильства, а також знищення майна або погрози знищити майно.
4. Пріоритетним видом міжнародних гарантій у сфері виборів Президента України є міжнародне спостереження за їх організацією і проведенням.
Політичні права під час виборів Президента України, а саме - право на участь у контролі за виборами, мають не тільки громадяни України, але й іноземці, причому як представники зарубіжних країн, так і міжнародних організації.
Правовий статус та порядок діяльності міжнародних спостерігачів на виборах Президента України мають бути безпосередньо врегульовані в Законі.
Еще по теме 3.3. Міжнародно-правові гарантії виборів Президента України.:
- 3.1. Національні гарантії виборів Президента України.
- Функції виборів Президента України та механізм їх організації і проведення.
- 1.3. Становлення інституту виборів Президента України
- Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. (8 червня 1995 р.)
- Вибори Президента України як форма безпосередньої демократії та інститут виборчого права України
- РОЗДІЛ 2 КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
- 2.2. Основні стадії (етапи) виборчого процесу по виборах Президента України
- Зміст теми. Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ. Сутність міжнародного кредиту. Об’єкти та суб’єкти міжнародного кредиту. Міжнародний валютний фонд, його капітал і основні напрями діяльності. Проце
- 3.3. Підстави виконання рішень міжнародних та іноземних судів і арбітражів на території України
- КНЯЗЕВИЧ РУСЛАН ПЕТРОВИЧ. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Одеса - 2002, 2002
- Козацьке питання у Речі Посполитій як суспільно-станова та міжнародна проблеми та його відображення у вітчизняній політико- правовій думці